1. Громадська профілактика:

- санітарний нагляд за продуктами харчування на шляху до їх споживання;

- особливу увагу слід звернути на продукти, які не піддаються попередньому термічно-

му обробленню: мясний і рибний холодець, паштети, деякі сорти ковбас, торти, до-

машній сир;

- працівники харчоблоків, закладів громадського харчування дотримувались правил

особистої гігієни;

- проводити періодичні профілактичні огляди, обстеження на бацилоносійство.

2. Індивідуальна профілактика:

- раціональне харчування (потрібно уникати переїдання, споживання сумнівних

страв);

- дотримування правил особистої гігієни.

Гострий корозивний гастрит

Гострий корозивний гастрит це гостре запальне захворювання слизової оболонки шлунка, яке виникає при потраплянні в шлунок речовин, здатних глибоко проникати в його стінки.

Отже йдеться про гострий корозивний гастрит, який ми зараз і розглянемо з точки зору організації медсестринського процесу.

І етап медсестринського процесу – медсестринське обстеження.

Збирання інформації ведеться суб’єктивними, об’єктивними та додатковими методами обстеження.

Суб’єктивні методами обстеження:

А. Скарги гострого корозивного гастриту (кліника отруєння кислотами та основами складається з місцевих і загальних ознак). Відразу після вживання цих речовин

з`являється :

1. біль у роті,стравоході, у надчеревній ділянці ;

2. виражена салівація;

3. блювання рідиною бурого кольору (іноді з домішками яскраво-червоної крові);

4. порушується мовлення і ковтання;

5. до загальних симптомів цього захворювання належить клінічна картина шоку

(останній може стати причиною смерті);

6. у більшості випадках спостерігається колапс, який супроводиться тахікардією, артеріальною гіпотензією, ознаками згущення крові;

Б. Анамнестичні дані - дають можливість з`ясувати етіологічні моменти захворювання:

- міцні кислоти: оцтова, соляна, азотна, сірчана, сулема);

- основи: нашатирний спирт, каустичний поташ, їдкий натр).

Причину захворювання можна виявити за запахом блювотних мас.

Важливо також добре зібрати анамнез – розпитування членів сімї, близьких чи інших осіб, які були біля пацієнта в момент отруєння.

Об’єктивні методи обстеження:

1. при пальпації живота – виражена болісність у надчеревній ділянці, а деколи – і симп-

томи подразнення очеревини (можуть передувати перфорації і розвитку перитоніту).

Додаткові методи обстеження:

1. виявляють ураження нирок (майже в усіх пацієнтів);

2. аналіз сечі - протеїнурія.

ІІ етап сестринського процесу - медсестринська діагностика:

Наявні проблеми:

1. Біль у роті, стравоході, у надчеревній ділянці ;

2. Виражена салівація;

3. блювання рідиною бурого кольору (іноді з домішками яскраво-червоної крові);

4. порушується мовлення і ковтання тощо

Потенційні проблеми:

процес може набути затяжного характеру тощо.

Складемо медсестринський діагноз: біль у надчеревній ділянці, у роті, стравоході,

виражена салівація; блювання рідиною бурого кольору, порушується мовлення і ковтання тощо.

ІІІ етап сестринського процесу –планування медсестринських втручань:

1. Необхідно досягнути поліпшення стану пацієнта.

2. Провести бесіду щодо профілактики захворювання та наданню само- та взаємодо-

помоги.

3. Готувати пацієнта до необхідних обстежень.

4. Виконувати лікарські обстеження.

ІY етап сестринського процесу – виконання плану медсестринського догляду.

Лікування гострого екзогенного гастриту:

1. Видалення отруйної речовини з організму (цього досягають, якщо з моменту отруєння

минуло не більше 1 години) – шляхом промивання шлунка.

2. Для промивання шлунка використовують теплу воду.

3. У воду доцільно додати молоко або сирий яєчний білок чи вершки (до чистих промив-

них вод промивають шлунок).

4. При отруєнні основами застосовувати лимонну або оцтову кислоту не слід і, навпаки,

при отруєнні кислотами основ, оскільки в обох випадках посилюється утворення кис-

лот.

5. У випадку тяжкого шоку або коли з моменту отруєння минуло декілька годин, проми-

вати шлунок не слід.

6. Для ліквідації шоку і ГСН вводять поліглюкін, 5 % розчин глюкози, кордіамін, кофеїн,

мезатон.

7. Біль усувають уведенням: промедолу, дроперидолу, анальгіну, папаверину.

8. Парантерально призначають антибіотики: ампіцилін, оксацілін.

9. Для корекції порушень водно-електролітного обміну призначають: кровозамінники

((розчини глюкози, натрію хлориду, Рінгера і т. ін.).

10.Усередину пацієнту дають кожні 2 години по столовій ложці оливкової олії(до 200 мл

на добу).

11. Кожні 30 хв по 1 чайній ложці дають молоко, вершки, сирий яєчний білок, холодне

вершкове масло або альмагель А тощо.

12. Поступово дієту розширюють: з 8-11 доби пацієнта переводять на дієту №1а, 1б, а

згодом призначають дієту №1.

Y етап сестринського процесу – оцінка результатів медсестринських втручання.

1. Покращення самопочуття та об’єктивного стану пацієнта.

2. Корекція медсестринських втручань у випадку виникнення ускладнень.

Прогноз:

1. У легких випадках настає одужання, і всі хворобливі явища минають.

2. При наявності ускладнень (кровотеча, аспірацій на пневмонія, перитоніт, медіастиніт)

прогноз несприятливий.

Профілактика:

1. Необхідно усунути причини, що спричинили захворіння.