Міністерство охорони здоров`я України

комунальний заклад

«Бериславське медичне училище»

Херсонської обласної ради

Лекція №1

на тему: «Гастрити гострі та хронічні»

Викладач:

Азарова Людмила Іванівна

м. Берислав

План лекції:

1. Основні симптоми захворювань шлунка (α І)

2. Визначення поняття кожного із захворювань (α І)

3. Етіологічні чинники сприяння і виникнення захворювань (α ІІ)

4. Сучасна класифікація захворювань (α ІІ)

5. Медсестринський процес при гострих та хронічних гастритах:

а) медсестринська діагностика (α ІІ);

б) планування медсестринських втручань(α ІІ);

в) особливості догляду за пацієнтом (α ІІ);

г) принципи дієтотерапії та лікування (α ІІ);

6. Роль медичної сестри в профілактиці захворювань. (α ІІ)

7. Загальні висновки по основним розділам лекції

8. Усний інструктаж по самопідготовці за темою лекції

Захворювання органів травного каналу

Основні симптоми захворювань шлунка:

• біль – (деталізують за такими ознаками: характер, локалізація, тривалість, іррадіація, ритм);

• диспепсичні розлади:

• шлункова диспепсія: відчуття неприємної повноти в шлунку, відрижку, печію, зригування, нападоподібну слинотечу, відсутність апетиту, нудоту, блювання;

• кишкова диспепсія: бурчання в животі, закрепи, пронос;

• шлунково-кишкові кровотечі.

Гострий простий гастрит

Гострий простий гастрит – це гостре запальне захворювання слизової оболонки шлунка.

Отже йдеться про гострий простий гастрит, який ми зараз і розглянемо з точки зору організації медсестринського процесу.

Етіологія: екзо-або ендогенного походження.

Екзогенні фактори: переїдання після тривалого утримання від їжі; надмірне споживання гарячої або недоброякісної їжі; медикаментозне ушкодження слизової оболонки шлунка (ацетілсаліцилова кислота, препарати йоду, брому, сульфаніламідів); вживання харчових продуктів, інфікованих мікроорганізмами ( сальмонелами, стафілококками).

Ендогенні фактори: інфекційні захворювання (пневмонії, скарлатина, дифтерія, тиф); при нирковій, легеневій недостатності; при несприйнятливості деяких харчових продуктів, цукровому діабеті, алергічні хвороби тощо.

І етап медсестринського процесу – медсестринське обстеження.

Збирання інформації ведеться суб’єктивними, об’єктивними та додатковими методами обстеження.

Суб’єктивні методами обстеження:

А. Скарги гострого екзогенного гастриту (виникають через декілька годин після дії екзогенного фактора):

1. відчуття важкості у надчеревній ділянці;

2. нудота;

3. слинотеча;

4. неприємний присмак у роті;

5. головний біль;

6. запаморочення;

7. біль у животі;

8. блювання (часте або безперервне)- спочатку виявляються залишки їжі, а згодом – лише слиз із жовчю;

9. у разі харчової токсикоінфекції: пронос (це призводе до зневоднення організму);

Б. Анамнестичні дані - дають можливість з`ясувати етіологічні моменти захворювання (вони вказані на початку лекції).

Об’єктивні методи обстеження:

1. шкіра - бліда, вкрита холодним потом;

2. язик - обкладений білим нальотом;

3. живіт - здутий;

4. при пальпації живота -болісний у надчеревній ділянці, іноді втягнутий, проте він завжди м`який, відсутні ознаки подразнення очеревини (симптом Щоткіна-Блюмберга негативний).

Додаткові методи обстеження:

1. температура тіла - частіше нормальна, але при харчовій токсикоінфекції – 38-39^о С;

2. аналіз крові - лейкоцитоз, збільшена ШОЕ;

3. аналіз сечі - білок, циліндри.

Класифікація гострого простого екзогенного гастриту:

1. форми:

диспепсичну;

колаптоїдну;

змішану.

2. ступінь тяжкості:

легкий;

середньотяжкий;

тяжкий перебіг.

Суб’єктивні методами обстеження:

А. Скарги гострого ендогенного гастриту

1. погіршення апетиту;

2. нудота;

3. блювання (рідше).

ІІ етап сестринського процесу - медсестринська діагностика:

Наявні проблеми:

втрата апетиту;

нудота;

блювання;

біль у надчеревній ділянці;

диспепсичні явища тощо.

Потенційні проблеми:

процес може набути затяжного характеру тощо.

Складемо медсестринський діагноз: втрата апетиту; нудота; блювання; біль у над- черевній ділянці, диспепсичні явища.

ІІІ етап сестринського процесу –планування медсестринських втручань:

1. Необхідно досягнути поліпшення стану пацієнта.

2. Провести бесіду щодо профілактики захворювання та наданню само- та взаємодопомо-

ги.

3. Готувати пацієнта до необхідних обстежень.

4. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта.

5. Виконувати лікарські обстеження.

ІY етап сестринського процесу – виконання плану медсестринського догляду:

1. Важливе значення має догляд за пацієнтами під час блювання.

2. Якщо дозволяє стан пацієнта, його потрібно зручно посадити на стілець, закрити гру-

ди і коліна рушником або клейонкою.

3. Зубні протези виймають.

4. Пацієнт нахиляється над тазом або підставляє під підборіддя миску чи лоток.

5. Для полегшення блювання м/с повинна однією рукою підтримувати голову пацієн-

та, другою – тримати миску, або підтримувати плече пацієнта.

6. Під час виникнення блювання у лежачого пацієнта його голову треба нахилити

набік і трохи опустити вниз, забравши при цьому подушку, до рота під підборіддя

підставити лоток, розміщуючи на рушник.

7. Якщо пацієнт ослаблений чи непритомний, слід повернути голову пацієнта так,

щоб вона була нижче тулуба, і піднести до кута рота великий лоток з того боку на

якому пацієнт лежить.

8. У разі виникнення блювання у непритомному стані, крім цього, необхідно ватним

тампоном або серветкою видалити з рота блювотні маси, що залишилися, а також

слину та слиз, щоб вони не потрапили у дихальні шляхи.

9. Блювотні маси з ротовою або носової порожнини можна видалити за допомогою

електро - відсмоктувача або гумового грушоподібного балона.

10. Після закінчення блювання пацієнту обтирають обличчя, губи і дають переварену

для полоскання рота.

11. У дуже ослабленого пацієнта щоразу після блювання необхідно протирати порож-

нину рота ватою, змоченою теплою водою або борною кислотою, натрію гідрокар-

бонату тощо.

12. За потребою блювотні маси збирають у суху посудину.

13. Проти блювотних подразнень можна дати пацієнту декілька м’ятних крапель,

ковток холодної води, шматок льоду, содової води.

14. Пацієнту промивають шлунок за допомогою товстого зонда.

15. Використовують беззондовий метод.

16 Для цього пацієнту дають випити 2-3 склянки води, розчину перманганату тощо і

штучно викликати блювання.

17. Упродовж перших 2 діб – утримуватися від їжі.

18. При тривалій нудоті – дають м’ятні краплини, ковток холодної води, новокаїн,

анестезин.

19. На ділянку шлунка кладуть теплу грілку.

20. Дієту розширюють поступово ( спочатку слизові несолоні супи, наступні дні

дають сухарі з білого хліба, кисіль, риб`ячі та курячі кнелі, фруктове желе).

21. Згодо пацієнта переводять на дієту №1.

22. Перехід до нормального харчування здійснюють упродовж 2 тижнів.

23. Спостерігають за об’єктивним станом пацієнта: пульсом, ЧСС, АТ, ЧД, темпера-

турою. Відмічати в температурному листі.

24. Виконувати лікарські призначення.

25. Вирішення супутніх проблем та потреб пацієнта.

Лікування гострого екзогенного гастриту:

1. Проводиться промивання шлунка, яке здійснюється за допомогою товстого зонда

теплою водою або 0,5 % розчином поташу.

2. У легких випадках промивання шлунка здійснюється питтям води й наступним

штучним блюванням: натискують 2 пальцями на корінь язика.

3. Упродовж перших 2 діб пацієнту слід утримуватися від їжі, але він повинен

отримувати достатню кількість рідини.

4. Після припинення блювання пацієнту дають випити теплого чаю, води з лимоном,

теплого настою з шипшини, рисового або вівсяного відвару.

5. Якщо блювання не припиняється і є ознаки зневоднення, то в/в вводять 500-1000 мл

5 % розчину глюкози, 20-30 мл 10 % розчину натрію хлориду.

6. Призначають церукал, реглан.

7. При симптомах колапсу – вводять кордіамін (2 мл в/м), кофеїну (10 % розчину 1-2

мл п/ш), строфантин (0,05 % розчину 0,5-0,75 мл в/в) при тахікардії.

8. На ділянку шлунка кладуть грілку.

9. Дієту розширюють поступово.

10. Спочатку призначають слизові несолоні супи (пацієнт споживає невеликими пор-

ціями кожні 2-3 год.

11. У наступні дні додають сухарі з білого хліба, киселі, м`ясне суфле, рибячі та куря-

чі кнедлі, фруктове желе.

12. Згодом пацієнта переводять на дієту №1 за Певзнером.

13. Медикаментозне лікування: вісмут по 0,5-1,0 г 3 рази на добу; аскорбінова кислота

250-500 мг на добу всередину; вітаміни групи В, фестал, панзинорм, креон.

13. Якщо гострий гастрит спричинений інфікованою їжею, доцільно застосовувати

антибактеріальні препарати (ампіцилін, амоксицилін, кларитроміцин, фуразолідон,

ентеросептол).

Лікування гострого ендогенного гастриту:

1. У даному випадку лікують основне захворювання, внаслідок якого є гастрит.

2. При цьому пацієнту ліпше приймати їжу згідно з лікувальною дієтою за Певзнером.

Y етап сестринського процесу – оцінка результатів мед сестринського втручання.

1. Покращення самопочуття та об’єктивного стану пацієнта.

2. Корекція медсестринських втручань у випадку виникнення ускладнень.

Прогноз:

1. Для життя та працездатності сприятливий.

2. Легкі форми простого гастриту після своєчасного лікування проходять безслідно.

3. Проте в деяких випадках процес може набути хронічного перебігу.

Профілактика: