Методика проведення заняття

На початку заняття в навчальній кімнаті проводиться перевірка і корекція вихідного рівня знань студентів. Після цього виконується самостійна робота з хворими, робота в маніпуляційної, перев'язної, операційної. Студенти працюють з історіями хвороби, аналізують рентгенограми, лабораторні показники крові і сечі, спеціальні методи дослідження. Наприкінці заняття в навчальній кімнаті проводиться аналіз самостійної роботи кожного студента, заключний тестовий контроль і підведення підсумків заняття.

Додаток 1.

Граф логічної структури теми «грижі живота»

ГРИЖІ ЖИВОТА

Скарги

Анамнез

Об'єктивні дані

Випинання в області черевної стінки

Зв”язок з фізичною нагрузкою

Спадкоємна схильність

Огляд

Наявність випинання

ПАЛЬПАЦІЯ

Біль в області грижі

Стан грижового мішка

ДОДАТКОВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Пальцеве дослідження грижових воріт

Рентгенографія ШКТ

Вправимість грижі

Лабораторні

Визначення симптому “кахлевого товчка”

ПЕРКУСІЯ

ПОПЕРЕДНІЙ ДІАГНОЗ

АУСКУЛЬТАЦІЯ

ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ

Перистальтика звичайна

Перистальтика відсутня

Консервативні

Хірургічні

Вправляння випинання в горизонтальному положенні

Тупий звук

Тимпаніт

Симптом “кахлевого товчка”

Розміри грижових воріт

Періодичний біль в області випинання

Давнина захворювання

Вагітність та пологи в анамнезі

Тяжка фізична робота

Стан шкіри в області випинання

Традиційна операція

Лапароскопічні операції

Додаток 2.

Діагностичний алгоритм до теми:

“Грижі живота”

ВИПИНАННЯ В ОБЛАСТІ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ

Є

Немає

Біль в животі, невідходження калу та газів

Є збільшення яєчка

Немає збільшення яєчка

Є

НЕМАЄ

Пункціонна біопсія

СИМПТОМ КАХЛЕВОГО ТОВЧКА

Є ознаки пухлини

Немає цих ознак

Негативний

Позитивний

Пухлина яєчка, консультація уролога, онколога

Виключити інші хвороби, консультація гематолога

Защемлена грижа живота

Неускладнена грижа живота

3

4

1

2

1. Защемлена грижа живота.

2. Неускладнена грижа живота.

3. Пухлина яєчка.

4. Інші захворювання.

Тема: виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, ускладнена кровотечею, перфорацією, пенетрацією, стенозом, малігнізацією.

Актуальність теми:

КРОВОТЕЧА. Зустрічається в 15% випадків виразкової хвороби. Часто сполучається з пенетрируючою виразкою. Найчастіше кровотеча виникає з виразок дванадцятипалої кишки. Значно частіше ускладнюються кровотечею зацибулинні виразки із локалізацією на задній стінці, часто сполучаються з пенетрацією у голівку підшлункової залози.

Поліпшення результатів лікування цього ускладнення залежить від своєчасної госпіталізації, правильної діагностики, раціонального вибору лікувальної тактики, повноцінного хірургічного втручання і від своєчасної корекції виявлених порушень у до- і післяопераційному періодах.

ПЕРФОРАЦІЯ. В клінічному перебігу виразкової хвороби перфорація гастродуоденальної виразки спостерігається в 30% випадків. Незважаючи на типову клінічну картину захворювання атипічні випадки приводять до великої кількості діагностичних помилок. Сучасні методи діагностики не завжди допомагають у своєчасній постановці діагнозу. Летальність при перфорації гастродуоденальных виразок складає 3,7%.

ПЕНЕТРАЦІЯ. Пенетрація виразки шлунку та дванадцятипалої кишки в клінічному перебігу виразкової хвороби спостерігається в 10-50% випадків. Як правило, таке ускладнення спостерігається при багатолітньому анамнезі, відсутності ефекту від консервативної терапії. Рідко буває в ізольованому виді. Часто спілкується з такими ускладненнями, як кровотеча та стеноз. Медикаментозне лікування цього ускладнення виразкової хвороби ефекту не дає.

СТЕНОЗ. Стеноз вихідного відділу шлунку виразкового генеза зустрічається в 20-30% хворих на виразкову хворобу, причому 45-60% з них госпіталізуються у стадії декомпенсації. Клінічні ознаки цього ускладнення достатньо характерні. Незважаючи на цей факт, велика кількість хворих оперуються в стадії некомпенсованого стенозу за невідкладними признаками. Такі цифри свідчать про неповне рішення питань диспансеризації хворих на виразкову хворобу. Післяопераційна летальність з приводу стенозу виразкового генеза складає до 7%, а у людей похилого віку досягає 11%.

МАЛІГНІЗАЦІЯ. Малігнізація виразки шлунку відбувається в 15%, 12-палої кишки в 1% випадків. Найбільш часто перероджуються виразки з локалізацією на малій кривизні в зоні кута шлунку, верхній третині.Виразки великої кривизни шлунку малігнізуються в 100% випадків. Діагностика процесу трансформації хронічної виразки важка. Незважаючи на детальні розробки ендоскопічної діагностики з провадженням морфологічних досліджень, питання точної діагностики малігнізації хронічних виразок остається відкритим.

Ця тема актуальна і важлива не тільки для хірургів, але і для лікарів іншіх спеціальностей (гастроентерологи, рентгенологи, анастезіологи та інш.).

Тому особливого значення набуває знання студентами вищевказаних питань.

Загальна мета: уміти поставити правильний діагноз ціх ускладнень при типовому клінічному плині і намітити тактику (принципи) лікування хворого.

Конкретні цілі	Вихідний рівень знань і умінь
Уміти :
1. Вибрати з даних скарг, анамнезу життя зведення, що відбивають наявність ознак даного захворювання.	1. Збирати й оцінювати скарги, анамнез захворювання, анамнез життя (каф. загальної хірургії).
2. Провести об'єктивне дослідження хворого і виявити найбільш інформативні ознаки даної патології.	2. Проводити й оцінювати дані об'єктивного дослідження при патології шлунково-кишкового тракту (каф. пропедевт. терапії, каф. загальної хірургії).
3. Скласти схему діагностичного пошуку на підставі діагностичних алгоритмів і інтерпретувати дані додаткових методів дослідження.	3. Визначити необхідний обсяг і послідовність обстеження. Оцінити результати лабораторних і спеціальних методів обстеження (загальноклінічних, морфологічних): загальний огляд вимір АТ, пульсу термометрія пальпація, перкусія, Аускультація ФГДС (каф. пропедевт. терапії, каф. загальної хірургії, каф. радіології і променевій анатомії, каф. патол. анатомії.).
4. Поставити правильний діагноз і намітити тактику (принципи) лікування хворогона виразкову хворобу шлунку та дванадцятипалої кишки.	4. Вибрати й обґрунтувати принципи лікування хірургічного хворого ( каф. загальної хірургії).

При самопідготовці і самокорекції вихідного рівня знань-умінь пропонуємо виконати наступні завдання: