
- •Методичні вказівки до практичного заняття Тема: грижі живіта
- •2. Цільові навчальні завдання
- •Методика проведення заняття
- •Граф логічної структури теми «грижі живота»
- •“Грижі живота”
- •Тема: виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, ускладнена кровотечею, перфорацією, пенетрацією, стенозом, малігнізацією.
- •Завдання 1.
- •Завдання 2.
- •Завдання 3.
- •Завдання 4.
- •Джерела інформації, що рекомендуються для формування вихідних знань-умінь:
- •Зміст навчання у відповідності з цілями:
- •Орієнтована основа дії
- •Завдання 2.
- •Завдання 12.
- •Методика проведення занняття
- •Граф логічноі структури заняття “ускладнення виразковоі хвороби-перфорація”.
- •Діагностичний алгоритм теми “Ускладнення виразкової хвороби (перфорація)”
- •Граф логічної структури заняття: “ускладнення виразкової хвороби (пенетрація)”
- •Діагностичний алгоритм теми “Ускладнення виразкової хвороби (пенетрація)”
- •Додаток 7 граф логічної структури заняття “ускладнення виразкової хвороби, стеноз”
- •Хірург. Втручання у срочному порядку після предопер. Підг.
- •Діагностичний алгоритм теми “Ускладненя виразковї хвороби (Стеноз)”
- •Граф логічної структури заняття “ускладнення виразкової хвороби, малігнізація”
- •Діагностичний алгоритм теми «Ускладнення виразковоі хвороби (малігнізація)”.
- •Тема: гострий і хронічний холецистит. Жовчокамінна хвороба.
- •Завдання 1
- •Завдання 4
- •Зміст навчання у відповідності з цілями:
- •Орієнтована основа дії:
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Методика проведення заняття
- •Граф логічної структури теми «гострий і хронічний холецистит, жовчокам”яна хвороба»
- •Тема: гострий і хронічний апендицит
- •Граф логічної структури теми
- •Діагностичний алгоритм при гострому і хронічному апендициті
- •Тема: гострий панкреатит.
- •Завдання для перевірки вихідного рівня знань-умінь
- •2. Цільові навчальні завдання
- •Методика проведення заняття
- •«Гострий панкреатит»
Методичні вказівки до практичного заняття Тема: грижі живіта
Актуальність теми: Понад 3 % населення Землі страждають різними видами гриж передньої черевної стінки. У кожного повного хворого відзначаються ті чи інші ускладнення гриж, найбільш частим і найбільш складним з них є обмеження. Післяопераційна летальність при планових грижепластиках складає соті частки відсотка. Після екстрених грижепластик із приводу защемлених гриж летальність зростає в сотні разів. От чому питання своєчасної діагностики, оперативного лікування гриж є актуальним для лікарів багатьох спеціальностей. Відомо, що появі гриж сприяє ряд симптомів, що привертають. Знання цих факторів необхідно для профілактики і попередження рецидивів грижової хвороби. Поліпшення результатів лікування гриж залежить від своєчасної госпіталізації і правильної діагностики, раціонального вибору лікувальної тактики, повноцінного хірургічного втручання і від своєчасної корекції виявлених порушень у до- і післяопераційному періодах. Тому особливого значення набуває знання вищевказаних питань. Ця тема актуальна і важлива практично не тільки для хірургів, але і для лікарів інших спеціальностей (гастроентерологи, педіатри й ін). Мають важливе значення і деонтологічні аспекти теми.
Переконавши в актуальності досліджуваної проблеми, пропонуємо ознайомитися з цілями заняття.
ЗАГАЛЬНА МЕТА: уміти поставити діагноз грижі при типовому клінічному плині а також при її ускладненнях і намітити тактику (принципи) лікування хворого.
Конкретні цілі |
Вихідний рівень знань і умінь |
Уміти: |
|
1. Вибрати з даних скарг і анамнезу зведення, що відбивають наявність ознак грижі. |
1. Збирати й оцінювати скарги, анамнез захворювання, анамнез життя в хірургічних хворих (каф. загальної хірургії). |
2. Провести об'єктивне дослідження хворого і виявити найбільш інформативні ознаки даної патології. |
2. Проводити й оцінювати дані об'єктивного дослідження хворого (каф. пропедевт. терапії, загальній хірургії). |
3. Скласти схему діагностичного пошуку на підставі діагностичних алгоритмів і інтерпретувати дані додаткових методів дослідження. |
3. Визначити необхідний обсяг і послідовність обстеження. Оцінювати результати лабораторних і спеціальних методів обстеження (загальклінічних, біохімічних, морфологічних).
|
4. Поставити діагноз і намітити тактику (принципи) лікування хворого з типовими проявами гриж животу та при її ускладненнях. |
4. Вибрати й обґрунтувати принципи лікування хірургічного хворого (каф. загальної хірургії). |
При самопідготовці і самокорекції вихідного рівня знань-умінь пропонуємо виконати наступні завдання:
Завдання 1.
У хірургічне відділення надійшов хворий, 35 років, зі скаргами на наявність пухлеподібного утворення в правій паховій області. Захворів близько 3 місяців тому, утворення з'явилося після того, як він спіткнувся, несучи велику вагу, перенапружився і відчув сильний біль у паху. За допомогою не звертався. Утворення згодом збільшується в розмірах.
Визначите, які дані анамнезу повинні визначити лікар?
Прийом гострої їжі.
Стреси.
Робота, зв'язана з підйомом великих ваг.
Рясний прийом води.
Травма.
Завдання 2.
Хворий, 22 років, скаржиться на наявність пухлини у правій паховий області.
Назвіть найбільш інформативний метод дослідження при даному захворюванні.
УЗД.
КТ.
Колоноскопія.
Пальпація.
Ірігоскопія.
Завдання 3.
Хвора Н., 32 років, була доставлена в клінічну лікарню зі скаргами на гострий біль у животі праворуч, що відчула, коли під час поштовху при різкій зупинці поїзда упала і, намагаючись удержатися, різко напружила м'яза тіла. При огляді хворої виявлене відставання в подиху правій половині живота, припухлість нижче пупка праворуч і різка хворобливість як при русі, так і при пальпації в цій області. Переміщення тулуба в положенні сидячи з горизонтального викликають різкий біль.
.
Визначите місце локалізації патологічного процесу.
Шлунок.
Передня черевна стінка.
Селезінка.
Товста кишка.
Апендикс.
Завдання 4.
У хворого 45 років, після підняття важкої ваги з’явився різкий біль у місці пахвинної грижи.
Який етиологичний фактор викликав приступи болів у хворий?
Запалення.
Травма.
Пухлина.
Камінь у жовчному міхурі.
Защемлення органа.
Еталонна відповідь на тест №1 - С
Джерела інформації, для забезпечення вихідного рівня знань-умінь:
Пропедевтика внутрішніх хвороб за редакцією Децика Ю.І. – Київ: Здоров'я, 1998. – С.259-319.
Шанин В.Ю. Клінічна патофізіологія. – С.-П.: Спец.література. – 1998. – С.541-563.
Черенько М.П., Ваврик Ж.М. Загальна хірургія. – Київ: Здоров'я, 1999. – С.229-233.
ЗМІСТ НАВЧАННЯ У ВІДПОВІДНОСТІ З ЦІЛЯМИ:
Теоретичні питання:
Аналіз анамнестичних зведень, характерних для грижі.
Аналіз інформативних ознак при об'єктивному дослідженні хворого на грижи різної локалізації.
Методи клінічної, лабораторної й інструментальної діагностики гриж і їхніх ускладнень.
Обґрунтування попереднього діагнозу.
Вибір і обґрунтування тактики (принципів) лікування хворого.
Відповіді на ці питання Ви можете одержати в наступних джерелах:
Ковальчук Л.Я., Саєнко В.Ф., Книшов Г.А. Клінічна хірургія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С.9-23.
Лекція.
Граф логічної структури теми (додаток 1).
Додаткова література:
Посібник з невідкладної хірургії / Під ред. В.С. Савельєва. – м.: Медицина, 1976. – С. 181-207.
Хірургія / Під ред. Ю.М.Лопухина, В.С.Савельєва. – М.: ГЕОТАР МЕДИЦИНА, 1997. – С.
Хірургічні хвороби / Під ред. акад. Кузина М.И. – М.: Медицина, 1986. – С.
ОРІЄНТІРОВАНА ОСНОВА ДІЇ:
1. Діагностичний алгоритм (додаток 2).