4. Адміністративно-правове регулювання підприємницької діяльності та захисту економічної конкуренції

Підприємницька діяльність суб'єктів господарювання в Україні регулюється нормами цивільного, господарського права та рядом нормативно-правових актів інших галузей права. Законодавство закріплює економіко-правові основи підприємництва, зокрема статус суб'єктів підприємницької діяльності, принципи, гарантії тощо.

Адміністративно-правове регулювання підприємницької діяльності — це заснована на нормах законодавства форма державного впливу на підприємницьку діяльність шляхом встановлення та застосування державними органами правил, спрямованих на забезпечення належних умов підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб, що забезпечується можливістю застосування правових санкцій при порушенні зазначених правил.

Як правова категорія підприємництво отримало визначення у ст. 42 ГК, відповідно до якої підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Основними засобами регулюючого в тому числі адміністративно-правового впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, квотування; сертифікація та стандартизація; застосування нормативів та лімітів; регулювання пін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Важливе значення під час здійснення державного регулювання підприємницької діяльності має державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності (державна регуляторна політика), яка є напрямом державної політики, спрямованим на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, змен­шення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встанов­лені Конституцією та законами України.

Конкуренція є найважливішим елементом ринкової економіки, що обумовлює розвиток ринкових відносин, визначає їх суть. Саме тому добросовісні конкурентні відносини захищаються державою, і, як наслідок, важливим елементом державної економічної політики є політика у сфері захисту економічної конкуренції. Поняття "конкуренція" можна розуміти як з об'єктивної, так і суб'єктивної сторони. З об'єктивної сторони, конкуренція - це економічні відносини між суб'єктами господарювання на ринку, результатом яких є певний стан ринку, за якого можлива свобода вибору для споживачів та суб'єктів господарювання і виключений вирішальний вплив окремого суб'єкта господарювання на ринок. З суб'єктивної сторони конкуренція — це вільні і правомірні дії суб'єктів господарювання змагального характеру, засновані па власних досягненнях і спрямовані на одержання переваг над іншими суб'єктами господарювання і, в кінцевому підсумку, максимального прибутку.

Державне регулювання економічної конкуренції забезпечується за допомогою системи заходів, що здійснюються уповноваженими органами і спрямовані на запобігання недобросовісній конкуренції та монополістичним зловживанням, їх усунення та застосування заходів відповідальності до порушників відповідно до встановлених державою правил у сфері економічної конкуренції. Система цих заходів складається з нормативного регулювання, контролю за станом ринку і дотриманням її учасниками встановлених державою правил щодо забезпечення економічної конкуренції.

Систему нормативно-правових актів, що регулюють здійснення публічного адміністрування в сфері підприємницької діяльності та забезпечення економічної конкуренції складають норми: Конституції України, Господарського та Цивільного кодексів України, Законів України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про стандартизацію", "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про природні монополії", "Про захист економічної конкуренції" та ін.

Систему суб’єктів адміністративно-правового регулювання в сфері підприємництва та захисту економічної конкуренції складають:

1. Президент України Глава держави має право законодавчої ініціативи у Верховній Раді. Крім того, він у межах своїх повноважень видає укази й розпорядження щодо питань розвитку підприємництва та захисту економічної конкуренції. Призначає на посаду та звільняє голову Антимонопольного комітету України за згодою ВРУ. Призначає на посади та звільняє голів ряду органів публічного адміністрування в цій сфері за поданням Прем’єр-Міністра.

2. Верховна Рада України надає згоду на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Голови Антимонопольного комітету України. Верховна Рада України визначає правові засади і гарантії підприємництва, правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання, зовнішньоекономічної діяльності.

3. Кабінет Міністрів України здійснює сприяння розвитку підприємництва на засадах рівності перед законом усіх форм власності та соціальній спрямованості національної економіки, здійснення заходів щодо демонополізації та антимонопольного регулювання економіки, розвитку конкуренції та ринкової інфраструктури, захисту та підтримки національного товаровиробника, проведення зовнішньоекономічної політики України, здійснює в межах, визначених законом, регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

4. Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку України) забезпечує реалізацію державної політики з питань розвитку підприємництва, державної політики у сфері державного ринкового нагляду, державної регуляторної політики, ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

5. Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва (Держпідприємництво України) є центральним органом виконавчої влади. Держпідприємництво України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності і є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань реалізації державної регуляторної політики, дозвільної системи та ліцензування у сфері господарської діяльності.

Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва сприяє активізації фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки підприємництва, організовує розроблення та забезпечує виконання державних цільових програм розвитку підприємництва, розробляє основні напрями розвитку державної політики у сфері ліцензування, подає в установленому порядку пропозиції щодо формування державної політики у сфері розвитку підприємництва, державної регуляторної політики, державної політики у сфері ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

6. Державна інспекція України з контролю за цінами подає органам Антимонопольного комітету України відомості, що можуть свідчити про порушення державної дисципліни цін та законодавства про захист економічної конкуренції.

7. Фонд державного майна України забезпечує сприяння процесу демонополізації економіки і створенню умов для конкуренції виробників;

8. Провідним державним органом, що здійснює публічне адміністрування в сфері економічної конкуренції, є Антимонопольний комітет України (АМК), що здійснює діяльність на підставі Закону "Про Антимонопольний комітет України", яким визначається порядок створення і функціонування зазначеного органу. Відповідно до Закону АМК є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Основним завданням АМК є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, контроль за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) ті товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій, сприяння розвитку добросовісної конкуренції, методичне забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо стороння конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.