6. Умови та загальні засади проходження державної служби

Під умовами державної служби прийнято розуміти внутрішній розпорядок в державних органах, тривалість службового часу і часу відпочинку (режим державної служби), а також грошові і матеріальні утримання, пільги гарантії і компенсації, які надаються державному службовцю з метою забезпечення ефективності виконання ним посадових обов'язків.

Чинне законодавство гарантує державному службовцю наступні соціально-економічні умови, які повинні забезпечити належне виконанням ним своїх посадових обов'язків:

— належні матеріально-технічні умови служби;

— грошове утримання та інші виплати, передбачені законодавством;

— щорічну оплачувану відпустку;

— медичне обслуговування його і членів його сім'ї, в тому числі і після виходу на пенсію;

— перепідготовку і підвищення кваліфікації із збереженням грошового утримання на період навчання;

— обов'язкове одержання згоди на перевод на іншу посаду державного службовця, за винятком випадків, передбаче¬них чинним законодавством;

— пенсійне забезпечення за вислугу років і пенсійне забезпечення членів сім'ї державного службовця у випадку його смерті, яка наступила у зв'язку з виконанням ним посадових обов'язків;

— обов'язкове соціальне страхування на випадок нанесення збитків майну у зв'язку з виконанням державним службовцем посадових обов'язків;

— обов'язкове державне страхування на випадок захворювання або втрати працездатності в період проходженням державної служби;

— захист державного службовця і членів його сім'ї від насилля, загрози, інших неправомірних дій у зв'язку з виконанням ним посадових обов'язків у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Під проходженням маються на увазі певні юридичні факти, що характеризують службово-правовий стан державного службовця, який відображається в його особовій справі.

Аналіз різних точок зору з цього питання дають підстави виділити наступні елементи проходження державної служби:

• прийняття на службу (шляхом конкурсу, призначення, зарахування);

• прийняття державним службовцем присяги;

• випробувальний строк (якщо він є умовою прийняття на службу);

• стажування державних службовців;

• перепідготовка та підвищення кваліфікації;

• атестація;

• щорічна оцінка якості діяльності державних службовців;

• службова кар'єра (присвоєння чергового рангу, класу, чину);

• ротація;

• службове розслідування;

• заохочення;

• стягнення;

• припинення державно-службових відносин.

7. Службова кар’єра державного службовця

Правове регулювання службової кар’єри здійснюється в частині організації добору кадрів, просування (переміщення) по службі та умов припинення державної служби. Службова кар’єра державного службовця - це сукупність юридичних фактів, пов'язаних з виникненням, зміною та припиненням державно-службових відносин, а саме з прийняттям на державну посаду, просуванням по службі та припиненням служби. Цей процес триває постійно і має стадійний характер. Традиційно виділяють наступні стадії (або етапи):

1) прийняття на службу;

2) просування по службі;

3) припинення служби.

Проходження державної служби завжди починається із вступу на державну службу. Розрізняють загальні та спеціальні вимоги, дотримання яких є необхідним для вступу на державну службу та її проходження.

Із прийняттям на державну службу пов'язана категорія Заміщення посади, яке здійснюється шляхом призначення, конкурсу або за контрактом. Найбільш поширеним способом в сучасних умовах є конкурсний відбір.

Наступною та найбільш тривалою стадією проходження служби є просування по державній службі. Взагалі переміщення державного службовця по службі може здійснюватися: на вищу посаду з метою просування особи по службі, на рівнозначну посаду з метою доцільнішого використання ділових якостей службовця, на нижчу посаду у випадках скорочення штату, за станом здоров'я, за власним бажанням, за результатами проведення атестації.

Статус державного службовця втрачається з моменту припинення державно-службових відносин, що може статися на підставах, визначених трудовим законодавством, зокрема ст. 36 Кодексу законів про працю України (КЗпП), та за умов, встановлених законодавством про державну службу. Відповідно до ст. 30 Закону "Про державну службу" такими умовами є:

1) порушення умов реалізації права на державну службу;

2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог;

3) досягнення граничного віку проходження державної служби;

4) відставка державних службовців 1 й 2 категорії;

5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню службовця на державній службі;

6) відмова службовця від прийняття або порушення Присяги;

7) неподання або подання службовцем неправдивих відомостей шодо його доходів;

8) смерть особи.

Державно-службові відносини припиняються шляхом видання уповноваженим органом чи посадовою особою адміністративного акту про звільнення державного службовця від посади чи його відставку. Рішення про припинення державної служби може бути оскаржено державним службовцем безпосередньо до суду.