5. Поняття та види форм публічного адміністрування

Під формою публічного адміністрування слід розуміти зовнішньо виражену дію суб'єктів публічної адміністрації, що здійснюється в рамках їх компетенції для виконання поставлених перед ними завдань та тягне за собою певні наслідки.

Ознаки форм публічного адміністрування наступні:

1) є способом зовнішнього вираження діяльності публічної адміністрації та її посадових осіб;

2) залежать від змісту компетенції публічної адміністрації;

3) обумовлені реалізацією завдань і функцій суб'єктів владних повноважень (виконання адміністративних зобов'язань) в рамках їх компетенції;

4) у більшості випадків вимагають юридичної регламентації;

5) вибір форм діяльності обумовлений специфікою поставленої мети, зумовлює найбільш ефективний варіант діяльності;

6) тягнуть за собою певні наслідки.

Форми публічного адміністрування можна класифікувати за різними підставами:

- за ступенем юридичного вираження:

а) основні (видання правових актів);

б) похідні базуються на них, тобто різні дії, що тягнуть визначені юридичні наслідки що мають визначену юридичну спрямованість (реєстраційні, дозвільні, наглядові, попереджувальні, забезпечувальні дії тощо);

- за досягнутими результатами:

а) позитивне регулювання (затвердження програм соціально-економічного розвитку, видання положень про органи влади тощо);

б) реакція на негативні явища в публічному адміністрування (застосування заходів адміністративної відповідальності);

- за спрямованістю:

а) що впливають на суспільні відносини в сфері публічного адміністрування (зовнішні);

б) що впливають на внутрішньо управлінську діяльність структурних підрозділів публічної адміністрації (внутрішні);

- за колом осіб, на яких вони поширюються:

а) загальнообов'язкові;

б) адресовані конкретним суб'єктам;

- за характером і методам вирішення питань компетенції:

а) процедурні (наприклад підготовка і ухвалення управлінського рішення);

б) процесуальні (наприклад у рамках адміністративно-деліктного провадження);

- за суб'єктним складом:

а) односторонні;

б) дво- або багатосторонні (адміністративні договори);

- за суб'єктом ініціативи:

а) ті, що здійснюються публічною адміністрацією за власною ініціативою в силу вимог закріпленої за ними компетенції;

б) ті, що застосовуються публічною адміністрацією за ініціативи інших суб'єктів (наприклад за зверненнями (заявами, скаргами) фізичних та юридичних осіб);

- за умовами застосування:

а) за звичайних умов громадського життя;

б) за умов надзвичайного стану;

- за юридичним змістом:

а) зобов'язуючі;

б) забороняючі;

в) дозволяючі;

Але найбільш поширеним критерієм класифікації форм публічного адміністрування є їх поділ за значенням наслідків, які виникають у результаті використання форм, за ним виділяють: а) правові форми публічного адміністрування; б) неправові форми публічного адміністрування.

До правових форм традиційно належать такі специфічні прояви реалізації функцій адміністрування, як прийняття адміністративних актів, правових актів адміністрування (публічна нормотворчість), участь суб'єктів публічної адміністрації в судах як позивачів або відповідачів, діяльність із забезпечення громадського порядку й громадської безпеки, застосування різних санкцій, заходів адміністративного примусу до правопорушників, Здійснення реєстраційних та інших юридично значущих дій, прийняття присяги, службове атестування, складання протоколу про адміністративне правопорушення тощо.

До неправових форм діяльності належать: 1) організаційні дії (проведення нарад, зборів, обговорень, перевірок, розробка прогнозів, програм, здійснення бухгалтерського, статистичного, податкового обліку, проведення прес-конференцій тощо); 2) матеріально-технічні операції (діловодство, складання довідок, звітів, видання юридичних актів тощо).