- •1. Поняття, елементи та стадії механізму адміністративно-правового регулювання
- •2. Поняття, особливості та мета адміністративно-правових норм
- •3. Структура та форми реалізація адміністративно-правових норм
- •4. Види адміністративно-правових норм
- •5. Джерела адміністративного права
- •6. Систематизація адміністративно-правового матеріалу
- •7. Поняття та ознаки адміністративно-правових відносин
- •8. Склад адміністративно-правових відносин
- •9. Підстави виникнення, зміни та припинення адміністративно-правових відносин
- •10. Види адміністративно-правових відносин
8. Склад адміністративно-правових відносин
Складовими частинами адміністративно-правових відносин є: суб'єкти, об'єкти та зміст.
Учасники адміністративно-правових відносин мають конкретні права та обов'язки і є суб'єктами правовідносин. Виходячи з положень чинного законодавства України, до суб'єктів адміністративно-правових відносин можна віднести: державні органи (органи законодавчої, виконавчої та судової влади, прокуратури, адміністрації державних підприємств і установ); структурні підрозділи органів держави, посадових осіб державних органів; власника підприємства (представника, менеджера, уповноваженого власника); громадські об’єднання, кооперативи, органи місцевого самоврядування, самодіяльні організації; громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства.
Передумовою вступу названих суб'єктів у конкретні адміністративно-правові відносини є наявність у них правоздатності та дієздатності.
Адміністративна правоздатність — це спроможність суб'єкта адміністративних правовідносин мати права та нести юридичні обов'язки в сфері публічного адміністрування. Державні органи, що здійснюють виконавчо-розпорядчу діяльність, мають конкретні владні повноваження, які за своїм характером і обсягом залежать від компетенції даного органу. Адміністративна правоздатність державного органу (посадової особи) залежить від обсягу його компетенції. Крім цього, адміністративну правоздатність посадової особи визначають також її посадовими повноваженнями, які виражено в законі або інших правових актах. Адміністративну правоздатність мають державні підприємства й установи, а також громадські об’єднання, органи місцевого самоврядування, самодіяльні організації та їх органи.
Адміністративна правоздатність державних органів, державних і недержавних організацій виникає, здебільшого, з моменту видання акта про їх заснування, а припиняється з їх ліквідацією або реорганізацією. Адміністративна правоздатність громадян у сфері публічного адміністрування виникає з моменту народження й припиняється з їх смертю. Адміністративна правоздатність є основою адміністративної дієздатності.
Адміністративна дієздатність — це здатність суб'єкта самостійно, осмисленими діями реалізовувати надані йому права і виконувати покладені на нього обов'язки у сфері публічного адміністрування. Складовою дієздатності є адміністративна деліктоздатність, тобто здатність суб'єкта нести за порушення адміністративно-правових норм юридичну відповідальність.
Особливість адміністративної правоздатності та дієздатності полягає в тому, що вони означають можливість бути суб'єктом адміністративно-правових відносин.
Об'єкт — це те, заради чого виникають правовідносини. Об'єктом адміністративно-правових відносин є поведінка учасників управлінських відносин (дії, утримання від дій). Дії учасників управлінських відносин можуть здійснюватися заради різноманітних правових інтересів. Це можуть бути речі, матеріальні цінності, продукти духовної творчості, особисті нематеріальні блага, а саме: здоров'я, гідність людини, моральність тощо. Так, якщо об'єктом правовідносин є поведінка учасників (наприклад, передача державного майна від одного органу управління — іншому), то предметом адміністративних правовідносин будуть об'єкти матеріального характеру, тобто майно, речі. В адмініструванні культурою та мистецтвом, охороною здоров я, справами молоді й спорту предметом цих відносин є культурні та духовні цінності, здоров'я, моральність, тобто чинники нематеріальні.
Зміст адміністративно-правових відносин – сукупність юридичних прав та обов’язків суб’єктів правовідносин.
