
- •Розділ 12 Антикризове фінансове управління підприємством
- •12.1. Сутність та принципи антикризового фінансового менеджменту
- •Суб‘єкти антикризового фінансового менеджменту
- •Об‘єкти антикризового фінансового менеджменту
- •Мета антикризового управління –
- •Мета антикризового управління –
- •Управління
- •12.2. Методи діагностики банкрутства підприємства
- •Моделі прогнозування банкрутства підприємства
- •Шкала оцінки значень коефіцієнта фінансування високоліквідних активів
- •Коефіцієнта фінансування важколіквідних активів
- •12.3. Правове та організаційне забезпечення санаційних і ліквідаційних процедур
- •Справи про банкрутство
- •12.4. Форми та джерела фінансової санації
- •Санації підприємств
- •Висновки до розділу
- •Питання для самоперевірки
Моделі прогнозування банкрутства підприємства
Назва моделі |
Окремі фактори, включені в модель |
Результати емпіричних досліджень |
1 |
2 |
2 |
Модель Альтмана |
х1 – ліквідність (робочий капітал/активи); х2 – прибутковість (чистий прибуток/активи); х3 – рентабельність (прибуток до податків і відсотків/активи); х4 – фінансова стійкість (власний капітал / заборгованість); х5 – оборотність (виручка/активи) |
Варіант 1968 р. z = 1,2х1 + 1,4х2 + 3,3х3 + 0,6х4 + 1,0х5 Мінімальне допустиме значення z – 1,8; оптимальне–3,0. Варіант 1983 р. z = 0,717х1 + 0,847х2 + 3,107х3 + 0,42х4 + 0,998х5 Мінімальне допустиме значення z – 1,23. |
Модель Ліса |
х1 – ліквідність (робочий капітал/активи); х2 – прибутковість (прибуток до сплати податків і відсотків/операційні активи); х3 – нерозподілений прибуток (резерви/операційні активи); х4 – фінансовий важіль (власний капітал / заборгованість); |
z = 0,063х1 + 0,042х2 + 0,057х3 + 0,001х4 |
Модель Спрінгейта |
х1 – робочий капітал/активи; х2 – прибуток до сплати податків і відсотків/активи; х3 – прибуток до сплати податків/короткострокова заборгованість; х4 – виручка/активи |
z = 1,03х1 + 3,07х2 + 0,66х3 + 0,4х4 Мінімальне допустиме значення z – 0,862 |
Універсальна дискримінантна функція |
х1 – cash-flow/зобов’язання; х2 – активи/зобов’язання; х3 – прибуток/активи; х4 – прибуток/виручка; х5 – виробничі запаси / виручка; х6 – виручка/активи |
z = 1,5х1 + 0,08х2 + 10х3 + 5х4 + 0,3х5 + 0,1х6 z > 2 – підприємство фінансово стійке і йому не загрожує банкрутство; 1<z<2 – фінансова стійкість підприємства порушена, але за умови антикризового управління банкрутство йому не загрожує; 0<z<1 – підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних заходів; z<0 – підприємство є напівбанкрутом |
Найбільш відомою з наведених моделей є п‘ятифакторна модель Альтмана. Критеріальні значення оцінки імовірності банкрутства підприємства за цією моделлю знаходяться в інтервалі від 1,8 до 3,0:
якщо z 1,8 – імовірність банкрутства дуже висока;
1,8 z 2,70 – висока;
z > 3,00 – дуже низька.
Разом з тим потрібно враховувати, що модель Альтмана була розроблена в 1968 році, а після цього суттєво змінилися макро- та мікроекономічні умови функціонування підприємств. Крім того модель не враховує галузеві особливості розвитку вітчизняних підприємств та притаманні їм форми організації бізнесу. Уникнути цих недоліків можна при розробці власних моделей прогнозування банкрутства з урахуванням наших сучасних реалій.
Досить надійним методом інтегральної оцінки загрози банкрутства підприємств у світовій практиці є визначення коефіцієнта фінансування важколіквідних активів. Шкала оцінки імовірності банкрутства за цією методикою наведена на рис. 12.4.