
- •6.1 Задачі управління активами підприємства
- •6.2 Тактика формування оборотних активів та стратегії їх фінансування
- •Оборотних активів
- •Оборотних активів
- •Приклад
- •Розрахунок постійної і змінної частини оборотних активів
- •Баланс фінансування активів підприємства при використанні різних стратегій
- •6.3. Фінансове управління товарно- матеріальними запасами
- •Обслуговуванням товарно-матеріальних запасів
- •Однакові витрати на зберігання і організацію замовлення Вартість виконання замовлення Оптимальний розмір замовлення Розмір замовлення
- •Приклад
- •Сукупні витрати на обслуговування запасів при різних розмірах замовлення
- •Приклад
- •Порівняльна характеристика окремих способів закупівлі товарно-матеріальних запасів
- •6.4. Управління грошовими активами
- •Приклад
- •За допомогою моделі Міллера-Орра
- •Приклад
- •6.5 Управління дебіторською заборгованістю
- •Приклад
- •Обгрунтування доцільності інвестицій у дебіторську заборгованість
- •Приклад
- •Риc. 6.16 Дерево рішень про надання відсрочок платежу покупцю продукції
- •Характерні особливості окремих типів кредитної політики підприємства по відношенню до його покупців
- •Приклад
- •Розрахунок очікуваної кількості неплатоспроможних клієнтів
- •Приклад
- •Приклад
- •Переваги і недоліки форфейтингу для учасників операції
- •6.6. Особливості управління необоротними активами
- •Приклад
- •Приклад
- •Приклад
- •Нарахування амортизації за методом подвійного зменшення залишку
- •Висновки до розділу
- •Питання для самоперевірки
- •Тестові завдання
Переваги і недоліки форфейтингу для учасників операції
Учасник операції |
Переваги форфейтингу |
Недоліки форфейтингу |
Продавець продукції (експортер) |
Фіксована ставка дисконту при наданні форфейтингових послуг Фінансування за рахунок форфейтера без права регресу Зменшення витрат і часу на управління боргом Відсутність ризиків Простота і швидкість оформлення документації |
Можливі ускладнення у випадку, якщо гарант покупця не влаштовує форфейтера Більш висока маржа форфейтера в порівнянні зі звичайним комерційним кредитуванням
|
Покупець продукції (імпортер) |
Простота і швидкість оформлення документації Можливість користуватися кредитною лінією банку Можливість пролонгації кредиту по фіксованій процентній ставці |
Зменшення можливостей отримання банківського кредиту при користуванні банківською гарантією Необхідність платити комісійні за гарантію Більш висока маржа форфейтера |
Форфейтер |
Простота і швидкість оформлення документації Можливість легко реалізувати куплені активи на вторинному ринку Більш висока маржа ніж по операціях кредитування |
Відсутність права регресу у випадку неповернення боргу Відповідальність за перевірку кредитоспроможності гаранта Необхідність брати на себе всі ризики до закінчення строку векселя (акредитива) Неможливість отримати платежі раніше строку |
Гарант |
Простота оформлення операції Отримання комісійної винагороди за послуги |
Приймає на себе абсолютне забов’язання оплати гарантованого ним векселя (акредитива) |
6.6. Особливості управління необоротними активами
Низька мобільність коштів, вкладених у необоротні активи (основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові інвестиції), не означає відсутність комплексу управлінських задач. Але в цьому випадку процес управління суттєво відрізняється від розглянутого в даному розділі механізму прийняття короткострокових фінансових рішень.
Основна мета управління необоротними активами полягає у забезпеченні їх своєчасного оновлення та ефективного використання.
В процесі управління необоротними активами вирішуються наступні задачі:
визначення можливих форм оновлення основних виробничих засобів на простій і розширеній основі;
визначення потреби в нарощенні необоротних активів для розширення обсягів діяльності;
визначення можливих способів розширення основних виробничих засобів (будівництво, створення, купівля, оренда, лізинг);
забезпечення ефективного використання раніше сформованих та нововведених основних засобів та нематеріальних активів;
формування необхідних фінансових ресурсів для відтворення необоротних активів та оптимізація їх структури.
Організаційними формами оновлення виробничих засобів на простій основі є:
поточний ремонт часткове оновлення основних засобів (фінансується за рахунок витрат виробництва);
капітальний ремонт значне відновлення основних засобів і часткова заміна їх окремих видів (фінансується за рахунок частини накоплених амортизаційних відрахувань і списується на витрати підприємства);
придбання нових видів необоротних активів заміна зношених основних засобів в межах нагромаджених амортизаційних відрахувань.
При розширеному відтворенні формування (будівництво, створення, придбання) нових видів необоротних активів здійснюється з залученням додаткових фінансових ресурсів (зверх накопиченої амортизації): прибутку, довгострокових позик, випуску цінних паперів.
Для визначення потреби у прирості необоротних активів у випадку їх розширеного відтворення аналізуються:
необхідні додаткові площі та потужності для збільшення обсягів діяльності (якщо не можна підвищити коефіцієнт змінності використання існуючих виробничих засобів);
залишок необоротних активів на початок планового періоду;
планове вибуття необоротних активів у зв'язку з їх фізичним та моральним зносом.
При цьому необхідно залучити в достатньому обсязі інформацію про ціну ресурсів та облікові оцінки виробничих засобів, так як в практиці фінансового менеджменту приріст необоротних активів завжди визначається лише у вартісних показниках (для планування потреби у фінансових ресурсах).
Важливим джерелом простого і розширеного відтворення є амортизація основних засобів та нематеріальних активів. Ії формування пов'язано із основними стадіями кругообігу необоротних активів (рис. 6.19).
В залежності від прийнятої на підприємстві облікової політики, можуть використовуватися різні методи нарахування амортизації основних засобів:
Метод суми одиниць продукції передбачає, що початкова вартість основного засобу обезцінюється з кожною виготовленою за його допомогою одиницею продукції. При цьому амортизаційні відрахування оцінюються за формулою:
(6.13)
Рис. 6.19. Схема кругообігу необоротних активів
Даним методом доцільно користуватися у випадку, коли:
строк корисної служби основних засобів безпосередньо визначається кількістю випущеної продукції;
обсяг випуску продукції в штуках надійно вимірюється;
моральний знос основних засобів незначний.