
- •Миколаївський національний аграрний університет
- •Факультет технології виробництва і переробки продукції тваринництва, сертифікації та біотехнології
- •Кафедра генетики, годівлі тварин та біотехнології
- •Загальна біотехнологія
- •Методичні рекомендації для самостійного вивчення дисципліни
- •І виконання лабораторних робіт студентами денної форми навчання спеціальності 6.051401-"Біотехнологія"
- •1. Загальні правила техніки безпеки в лабораторії на заняттях з біотехнології
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з кислотами і лугами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з легкозаймистими і горючими рідинами (лзр та гр)
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з побутовим газом, спиртівкою і сухим пальним
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з хімічної посудом
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з електрообладнанням та електроприладами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з реактивами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з біооб'єктами
- •Заходи першої допомоги при отруєннях неорганічними та органічними речовинами:
- •2. Підготовка посуду і обладнання до роботи з живими об'єктами
- •3. Техніка підготовки і методи стерилізації поживних середовищ
- •3.1. Вимоги, що надаються до поживних середовищ
- •3.2. Склад і спосіб приготування поживних середовищ
- •3.3. Характеристика компонентів поживних середовищ
- •Склад кукурудзяного екстракту
- •Хімічний склад продуктів переробки зерна
- •Склад деревної сировини
- •3.4. Стерилізація поживних середовищ
- •Способи та режими стерилізації
- •Питання для самоперевірки
- •4. Методи генетичної інженерії
- •4.1. Методи отримання генів
- •4.2. Введення гена у вектор і клонування
- •4.3. Методи трансформації клітин рослин і тварин
- •4.4. Скринінг
- •4.5. Експресія (функціонування) чужорідних генів в геномі бактерій, рослин і тварин
- •4.6. Вилучення генних продуктів у «брудній» суміші
- •Питання для самоперевірки
- •5. Методи виділення чистих культур мікроорганізмів
- •5.1. Допоміжні операції
- •5.1.1. Пересівання мікроорганізмів
- •5.1.2. Розлив агарізованих середовищ в чашки Петрі
- •5.2. Виділення чистої культури мікроорганізму
- •5.2.1. Крапельний метод
- •5.2.2. Методи поверхневого посіву на щільні середовища
- •Питання для самоперевірки
- •6. Морфологія мікроорганізмів
- •6.1. Макроморфологічні характеристики
- •6.1.1. Зростання у рідких середовищах
- •6.1.2. Зростання на щільних середовищах
- •6.2. Мікроморфологічні характеристики
- •6.2.1. Приготування препаратів живих культур
- •6.2.2. Приготування постійних (фіксованих) препаратів
- •6.2.3. Фарбування препаратів
- •6.2.4. Приготування розчинів барвників
- •6.2.5. Оцінка фізіологічного стану дріжджів за мікроморфологічними характеристикам.
- •6.2.6. Робота з оптичним мікроскопом
- •6.2.7. Вимірювання дріжджових клітин
- •Питання для самоперевірки
- •7. Біотехнологія і харчова промисловість
- •Найважливіші ферменти та галузі їх використання
- •7.1. Наявність каталази у продуктах рослинного та тваринного походження
- •Результати наявності ферменту
- •7.2. Використання мікроорганізмів у хлібопеченні
- •Питання для теоретичної підготовки
- •7.3. Мікроорганізми і виробництво молока і молочних продуктів
- •Показники якості кисломолочних продуктів
- •Класифікація молока по редуктазної пробі з використанням резазурину
- •Питання для теоретичної підготовки
- •8. Сучасні біотехнологічні методи та виробництва
- •8.1. Розрахунок компонентів цукрового сиропу і кольору та компонентів купажного сиропу
- •8.1.1. Розрахунок компонентів цукрового сиропу і кольору
- •Приклади
- •8.1.2. Розрахунок компонентів купажного сиропу
- •Приклади
- •Індивідуальні завдання до практичних занять
- •8.2. Полісахариди. Крохмаль та клітковина
- •8.2.1. Крохмаль.
- •8.2.2. Клітковина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Питання для самоперевірки
- •9. Застосування іммобілізованих ферментів і клітин в біотехнології
- •9.1. Іммобілізація клітин Рseudomonas fluorescens в гелі альгінат кальцію
- •Питання для теоретичної підготовки
- •10. Клітинна інженерія рослин
- •10.1. Метод вегетативного клонування рослин (клонального мікророзмноження)
- •10.2. Культивування калюсних тканин
- •10.3. Приготування поживних середовищ для культивування ізольованих клітин і тканин рослин
- •10.4. Приготування поживного середовища Мурасіге-Скуга (м-с)
- •Склад поживних середовищ, що використовують
- •Питання для самоперевірки
- •10.5. Отримання і культивування калюсної тканини з коренеплодів моркви
- •Питання для самоперевірки
- •11. Екологічна біотехнологія
- •11.1 Очищення стічних вод
- •11.2. Біохімічні методи очищення стічних вод
- •11.3. Розрахунок можливості сумісного очищення виробничих та
- •11.4. Розрахунок витрати стічних вод в аеротенках
- •Питання для самоперевірки
- •12. Сільськогосподарська біотехнологія
- •Питання для самоперевірки
- •Перелік навчальної літератури
- •Додаток Відповіді на завдання
- •Методичні рекомендації
- •54029, М.Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9
Питання для самоперевірки
1. Які основні складові частини поживних середовищ для культивування ізольованих клітин і тканин?
2. Які вуглеводи і для чого використовують в поживних середовищах?
3. Які гормони і для яких цілей використовують для приготування поживних середовищ?
4. Які тканини ростуть на поживних середовищах без гормонів?
5. В які поживні середовища вносять агар-агар і з чого його отримують?
6. На що впливає ауксин і кинетін при індукції морфогенезу?
10.5. Отримання і культивування калюсної тканини з коренеплодів моркви
Мета роботи: навчитися отримувати калюсні тканини з вегетативних органів рослин.
Матеріали: коренеплоди моркви; пробкобури, стерильний скальпель, стерильний пінцет, стерильна чашка Петрі, стерильні аркуші паперу, чашка Петрі
Реактиви: стерильне поживне середовище М-С з додаванням 2 мг 2,4-Д і 0,2 мг кінетіна на 1 л.
Пояснення. Утворення калюсу відбувається в області первинних або вторинних меристем, а також з паренхіми, прилеглої до цих меристем або вторинних судинних тканин. Ініціація калюсу з паренхіми або камбію активується наявністю в експлантах зрілої судинної тканини. Процес калюсоутворення залежить від розміру експлантів. Чим він більший, тим різноманітніше набір клітин. Первинний експлант зазвичай має розмір 5…10 мм3 і масу 20…100 мг.
Хід роботи
Відібрати здорові коренеплоди моркви, ретельно вимити щіткою з милом, потім відмити водопровідною водою і занурити для стерилізації в 96%-ний етанол на 5 хвилин без подальшої відмивки стерильною водою. У стерильних умовах відрізати верхню частину коренеплоду моркви і стерильним пробкобуром витягти циліндри з тканини. Експлант коренеплоду моркви повинен містити ксілему, флоемну паренхіму і камбій (рис.19). Циліндри, що виділені, помістити в стерильну чашку Петрі і розрізати на диски шириною 1…2 мм, зробити надсічки і перенести за допомогою пінцета на поживне середовище М-С, що містить 2,4-Д і кинетин. Культивувати у термостаті при температурі 25°С. Через три тижні розглянути калюсну тканину.
Рис. 19. Поперечний розріз моркви: 1 - перидерма, 2 - вторинна флоема, 3 - камбій, 4 - вторинна ксілема, 5 - первинна ксілема.
Питання для самоперевірки
1. На яких властивостях еукаріотичних клітин базується клітинна інженерія рослин?
2. Основні напрямки клітинної інженерії рослин.
3. Дати поняття експлантів і меристематичних тканини.
4. Охарактеризувати основні етапи вегетативного клонування рослин.
5. Охарактеризувати умови роботи при культивуванні вегетативних клонів рослин.
6. Особливості стерилізації експлантів і органів рослин.
7. Вимоги до поживних середовищ для культивування ізольованих культур клітин і тканин рослин.
8. Дати поняття калюсу. Механізм його утворення в природних умовах виростання рослин.
9. Фітогормони та їх функції.
10. Цикл розвитку калюсу.
11. Необхідні умови культивування калюсу в лабораторних умовах.
11. Екологічна біотехнологія
Екологічна біотехнологія – це специфічне застосування біотехнології для рішення проблем захисту навколишнього середовища від забруднень антропогенного характеру. Значення біотехнології в рішенні екологічних проблем у доступному для огляду майбутньому буде зберігатися і навіть зростати в зв'язку з технічним прогресом і збільшенням масштабів промислового виробництва, наслідком яких є посилення негативного тиску людини на рослинний і тваринний світ планети.
Розвиток екологічної біотехнології як науки йде в напрямках удосконалювання і створення нових методів, технологічних схем, устаткування і систем контролю та керування. Розробляються нові штами мікроорганізмів на основі методів генної інженерії. Поступово знаходяться рішення проблеми негативного впливу мінливості якості вхідного сировинного потоку на життєдіяльність мікроорганізмів в очисних реакторах. Конструктивне удосконалювання й оформлення реакційних пристроїв повинне сполучатися зі створенням оптимального якісного і кількісного складу мікробного співтовариства в них. Для видалення з промислових стоків азоту і фосфору потрібна розробка спеціальних типів біомаси фотосинтезуючих мікроорганізмів.
Існує проблема виділення металів з активного мулу біологічного очищення стічних вод. Чекає рішення проблема використання технології рекомбінатних плазмід в очищенні ґрунтів від хлорзаміщених пестицидів. Одержує розвиток технологія біопестицидів. Приладобудування повинне розглядатися як інтегральна частина екологічної біотехнології.
Потрібні дешеві і надійні датчики контролю біопроцесів, прості в обслуговуванні. Моделювання біотехнологічних апаратів багато в чому сприяє оптимізації біотехнологічних процесів, воно спрямоване на досягнення позитивних результатів при мінімальних витратах сировини, енергії і робочої сили.
Екологічну технологію людство використовує в таких напрямках:
біологічне очищення води, у тому числі очищення стічних вод;
утилізація і поховання твердих і рідких відходів промислового і сільськогосподарського виробництва;
захист від забруднень і поліпшення родючості ґрунту;
захист від забруднень атмосферного повітря.