
- •Миколаївський національний аграрний університет
- •Факультет технології виробництва і переробки продукції тваринництва, сертифікації та біотехнології
- •Кафедра генетики, годівлі тварин та біотехнології
- •Загальна біотехнологія
- •Методичні рекомендації для самостійного вивчення дисципліни
- •І виконання лабораторних робіт студентами денної форми навчання спеціальності 6.051401-"Біотехнологія"
- •1. Загальні правила техніки безпеки в лабораторії на заняттях з біотехнології
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з кислотами і лугами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з легкозаймистими і горючими рідинами (лзр та гр)
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з побутовим газом, спиртівкою і сухим пальним
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з хімічної посудом
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з електрообладнанням та електроприладами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з реактивами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з біооб'єктами
- •Заходи першої допомоги при отруєннях неорганічними та органічними речовинами:
- •2. Підготовка посуду і обладнання до роботи з живими об'єктами
- •3. Техніка підготовки і методи стерилізації поживних середовищ
- •3.1. Вимоги, що надаються до поживних середовищ
- •3.2. Склад і спосіб приготування поживних середовищ
- •3.3. Характеристика компонентів поживних середовищ
- •Склад кукурудзяного екстракту
- •Хімічний склад продуктів переробки зерна
- •Склад деревної сировини
- •3.4. Стерилізація поживних середовищ
- •Способи та режими стерилізації
- •Питання для самоперевірки
- •4. Методи генетичної інженерії
- •4.1. Методи отримання генів
- •4.2. Введення гена у вектор і клонування
- •4.3. Методи трансформації клітин рослин і тварин
- •4.4. Скринінг
- •4.5. Експресія (функціонування) чужорідних генів в геномі бактерій, рослин і тварин
- •4.6. Вилучення генних продуктів у «брудній» суміші
- •Питання для самоперевірки
- •5. Методи виділення чистих культур мікроорганізмів
- •5.1. Допоміжні операції
- •5.1.1. Пересівання мікроорганізмів
- •5.1.2. Розлив агарізованих середовищ в чашки Петрі
- •5.2. Виділення чистої культури мікроорганізму
- •5.2.1. Крапельний метод
- •5.2.2. Методи поверхневого посіву на щільні середовища
- •Питання для самоперевірки
- •6. Морфологія мікроорганізмів
- •6.1. Макроморфологічні характеристики
- •6.1.1. Зростання у рідких середовищах
- •6.1.2. Зростання на щільних середовищах
- •6.2. Мікроморфологічні характеристики
- •6.2.1. Приготування препаратів живих культур
- •6.2.2. Приготування постійних (фіксованих) препаратів
- •6.2.3. Фарбування препаратів
- •6.2.4. Приготування розчинів барвників
- •6.2.5. Оцінка фізіологічного стану дріжджів за мікроморфологічними характеристикам.
- •6.2.6. Робота з оптичним мікроскопом
- •6.2.7. Вимірювання дріжджових клітин
- •Питання для самоперевірки
- •7. Біотехнологія і харчова промисловість
- •Найважливіші ферменти та галузі їх використання
- •7.1. Наявність каталази у продуктах рослинного та тваринного походження
- •Результати наявності ферменту
- •7.2. Використання мікроорганізмів у хлібопеченні
- •Питання для теоретичної підготовки
- •7.3. Мікроорганізми і виробництво молока і молочних продуктів
- •Показники якості кисломолочних продуктів
- •Класифікація молока по редуктазної пробі з використанням резазурину
- •Питання для теоретичної підготовки
- •8. Сучасні біотехнологічні методи та виробництва
- •8.1. Розрахунок компонентів цукрового сиропу і кольору та компонентів купажного сиропу
- •8.1.1. Розрахунок компонентів цукрового сиропу і кольору
- •Приклади
- •8.1.2. Розрахунок компонентів купажного сиропу
- •Приклади
- •Індивідуальні завдання до практичних занять
- •8.2. Полісахариди. Крохмаль та клітковина
- •8.2.1. Крохмаль.
- •8.2.2. Клітковина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Питання для самоперевірки
- •9. Застосування іммобілізованих ферментів і клітин в біотехнології
- •9.1. Іммобілізація клітин Рseudomonas fluorescens в гелі альгінат кальцію
- •Питання для теоретичної підготовки
- •10. Клітинна інженерія рослин
- •10.1. Метод вегетативного клонування рослин (клонального мікророзмноження)
- •10.2. Культивування калюсних тканин
- •10.3. Приготування поживних середовищ для культивування ізольованих клітин і тканин рослин
- •10.4. Приготування поживного середовища Мурасіге-Скуга (м-с)
- •Склад поживних середовищ, що використовують
- •Питання для самоперевірки
- •10.5. Отримання і культивування калюсної тканини з коренеплодів моркви
- •Питання для самоперевірки
- •11. Екологічна біотехнологія
- •11.1 Очищення стічних вод
- •11.2. Біохімічні методи очищення стічних вод
- •11.3. Розрахунок можливості сумісного очищення виробничих та
- •11.4. Розрахунок витрати стічних вод в аеротенках
- •Питання для самоперевірки
- •12. Сільськогосподарська біотехнологія
- •Питання для самоперевірки
- •Перелік навчальної літератури
- •Додаток Відповіді на завдання
- •Методичні рекомендації
- •54029, М.Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9
8.2.2. Клітковина
Клітковина (целюлоза) представляє собою найбільш широко розповсюджений полісахарид рослин, який складається із залишків α-глюкози та утворює головну складову частину клітинних стінок. Основні джерела клітковини – волокно бавовнику, волокнисті рослини (льон, конопля), солома, деревина. У рослин клітковина тісно зв’язана з геміцелюлозою, пектиновими речовинами, смолами, ліпідами. Клітковина нерозчинна у воді, органічних розчинниках, а також у розведених кислотах та лугах.
Визначення вмісту клітковини.
Визначення клітковини за Кюршнером та Ганеком.
Матеріал: насіння рослин, піщана баня, колби на 150 мл, мірний циліндр, фільтрувальний папір, ваги.
Реактиви: суміші (за об’ємом 1:10) –
а) концентрована азотна кислота НNО3, (р =1,44 г/мл) + розчин оцтової кислоти ώ (СН3СООН) = 80%;
б) діетиловий ефір + етиловий спирт.
Хід роботи
Наважку масою близько 1 г великоподрібненого насіння поміщають у колбу на 150 мл, приливають 40 мл суміші кислот; закривши колбу нагрівають її на піщаній бані протягом 40 хв. Одержаний білий осад відфільтровують через попередньо зважений фільтр. Осад промивають невеликими порціями дистильованої води, а потім 100 мл суміші спирту з ефіром. Одержаний осад (клітковину) висушують на фільтрі до постійної ваги при температурі 105 °С. Процентний вміст клітковини розраховують за формулою:
X= (B1 – B)·100/ H,
де X – вміст клітковини, %;
В1 – вага фільтру з сухим залишком, г;
В – вага фільтру без осаду, г;
Н – наважка, г.
Визначення вмісту клітковини за методом Генеберга та Штомана
Матеріал: насіння рослин, висівки, електрична плитка, колби на 400 та 200 мл, мірні циліндри на 200 мл, фільтрувальний папір, вакуумний насос, термостат.
Реактиви: розчин сірчаної кислоти ώ(Н28О4) – 5%; розчин їдкого калі ώ (КОН) = 5%; розчин фенолфталеїну.
Хід роботи
2 г досліджуваного матеріалу висипають у склянку ємністю 400 мл, на якої ставлять мітки по 50 мл (усього 200 мл). Наважку заливають водою до 50 мл, додають 50 мл сірчаної кислоти та води до 200 мл. По мірі википання сірчаної кислоти до склянки доливають дистильовану воду, щоб загальний об’єм рідини залишався на рівні 200 мл. Потім рідину охолоджують та відсмоктують через матерчатий фільтр за допомогою вакуумного (водоструминного) насосу до 50 мл. Приливають дистильовану воду до 150 мл та додають 50 мл їдкого калі. Знов кип’ятять на плитці протягом 30 хв., після чого заливають холодною дистильованою водою доверху. Потім рідину відсмоктують до 50 мл, а залишок заливають гарячою водою до 150 мл. Оброблений таким чином продукт фільтрують через попередньо висушений та зважений фільтр. Осад на фільтрі промивають гарячою водою до нейтрального середовища (за фенолфталеїном) і висушують у термостаті при 105 °С до постійної маси (3-4 год.). Розрахунок вмісту клітковини проводять за формулою:
X = (a-b) ·100·100/ m·(100-W), ‘
де X — вміст клітковини, %;
а — маса фільтру з осадом, г;
b – маса фільтру без осаду, г;
m — маса наважки матеріалу, г;
W — вологість матеріалу, %.