
- •Миколаївський національний аграрний університет
- •Факультет технології виробництва і переробки продукції тваринництва, сертифікації та біотехнології
- •Кафедра генетики, годівлі тварин та біотехнології
- •Загальна біотехнологія
- •Методичні рекомендації для самостійного вивчення дисципліни
- •І виконання лабораторних робіт студентами денної форми навчання спеціальності 6.051401-"Біотехнологія"
- •1. Загальні правила техніки безпеки в лабораторії на заняттях з біотехнології
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з кислотами і лугами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з легкозаймистими і горючими рідинами (лзр та гр)
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з побутовим газом, спиртівкою і сухим пальним
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з хімічної посудом
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з електрообладнанням та електроприладами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з реактивами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з біооб'єктами
- •Заходи першої допомоги при отруєннях неорганічними та органічними речовинами:
- •2. Підготовка посуду і обладнання до роботи з живими об'єктами
- •3. Техніка підготовки і методи стерилізації поживних середовищ
- •3.1. Вимоги, що надаються до поживних середовищ
- •3.2. Склад і спосіб приготування поживних середовищ
- •3.3. Характеристика компонентів поживних середовищ
- •Склад кукурудзяного екстракту
- •Хімічний склад продуктів переробки зерна
- •Склад деревної сировини
- •3.4. Стерилізація поживних середовищ
- •Способи та режими стерилізації
- •Питання для самоперевірки
- •4. Методи генетичної інженерії
- •4.1. Методи отримання генів
- •4.2. Введення гена у вектор і клонування
- •4.3. Методи трансформації клітин рослин і тварин
- •4.4. Скринінг
- •4.5. Експресія (функціонування) чужорідних генів в геномі бактерій, рослин і тварин
- •4.6. Вилучення генних продуктів у «брудній» суміші
- •Питання для самоперевірки
- •5. Методи виділення чистих культур мікроорганізмів
- •5.1. Допоміжні операції
- •5.1.1. Пересівання мікроорганізмів
- •5.1.2. Розлив агарізованих середовищ в чашки Петрі
- •5.2. Виділення чистої культури мікроорганізму
- •5.2.1. Крапельний метод
- •5.2.2. Методи поверхневого посіву на щільні середовища
- •Питання для самоперевірки
- •6. Морфологія мікроорганізмів
- •6.1. Макроморфологічні характеристики
- •6.1.1. Зростання у рідких середовищах
- •6.1.2. Зростання на щільних середовищах
- •6.2. Мікроморфологічні характеристики
- •6.2.1. Приготування препаратів живих культур
- •6.2.2. Приготування постійних (фіксованих) препаратів
- •6.2.3. Фарбування препаратів
- •6.2.4. Приготування розчинів барвників
- •6.2.5. Оцінка фізіологічного стану дріжджів за мікроморфологічними характеристикам.
- •6.2.6. Робота з оптичним мікроскопом
- •6.2.7. Вимірювання дріжджових клітин
- •Питання для самоперевірки
- •7. Біотехнологія і харчова промисловість
- •Найважливіші ферменти та галузі їх використання
- •7.1. Наявність каталази у продуктах рослинного та тваринного походження
- •Результати наявності ферменту
- •7.2. Використання мікроорганізмів у хлібопеченні
- •Питання для теоретичної підготовки
- •7.3. Мікроорганізми і виробництво молока і молочних продуктів
- •Показники якості кисломолочних продуктів
- •Класифікація молока по редуктазної пробі з використанням резазурину
- •Питання для теоретичної підготовки
- •8. Сучасні біотехнологічні методи та виробництва
- •8.1. Розрахунок компонентів цукрового сиропу і кольору та компонентів купажного сиропу
- •8.1.1. Розрахунок компонентів цукрового сиропу і кольору
- •Приклади
- •8.1.2. Розрахунок компонентів купажного сиропу
- •Приклади
- •Індивідуальні завдання до практичних занять
- •8.2. Полісахариди. Крохмаль та клітковина
- •8.2.1. Крохмаль.
- •8.2.2. Клітковина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Питання для самоперевірки
- •9. Застосування іммобілізованих ферментів і клітин в біотехнології
- •9.1. Іммобілізація клітин Рseudomonas fluorescens в гелі альгінат кальцію
- •Питання для теоретичної підготовки
- •10. Клітинна інженерія рослин
- •10.1. Метод вегетативного клонування рослин (клонального мікророзмноження)
- •10.2. Культивування калюсних тканин
- •10.3. Приготування поживних середовищ для культивування ізольованих клітин і тканин рослин
- •10.4. Приготування поживного середовища Мурасіге-Скуга (м-с)
- •Склад поживних середовищ, що використовують
- •Питання для самоперевірки
- •10.5. Отримання і культивування калюсної тканини з коренеплодів моркви
- •Питання для самоперевірки
- •11. Екологічна біотехнологія
- •11.1 Очищення стічних вод
- •11.2. Біохімічні методи очищення стічних вод
- •11.3. Розрахунок можливості сумісного очищення виробничих та
- •11.4. Розрахунок витрати стічних вод в аеротенках
- •Питання для самоперевірки
- •12. Сільськогосподарська біотехнологія
- •Питання для самоперевірки
- •Перелік навчальної літератури
- •Додаток Відповіді на завдання
- •Методичні рекомендації
- •54029, М.Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9
8.2. Полісахариди. Крохмаль та клітковина
8.2.1. Крохмаль.
Крохмаль – головна речовина, що міститься у зерні злаків. Він представляє собою полімер, який складається із залишків α-глюкози. У зерні крохмаль знаходиться у вигляді крохмальних зерен різного розміру та форми. Крохмаль дає дуже характерну реакцію з розчином йоду – забарвлюється у синій колір. Ця реакція застосовується для виявлення та кількісного визначення крохмалю.
Крохмальні зерна при нагріванні у воді утворюють крохмальний клейстер. Клейстеризація крохмалю різного походження наступає при різній температурі. Пшеничний крохмаль клейстеризується при 62,5°С, житяний — при дещо меншій температурі – 61,8°С.
Різноманітні методи визначення вмісту крохмалю засновані на його розщепленні та урахуванні проміжних або кінцевих продуктів гідролізу, що утворилися. Одним з найбільш швидких, хоча й менш точних методів визначення вмісту крохмалю, є метод Еверса.
Визначення вмісту крохмалю за методом Еверса засновано на здатності фракцій крохмалю, отриманих у процесі гідролізу, обертати площину поляризованого променя. Величина куту оберту для однієї й тієї ж речовини пропорційна його концентрації у розчині.
Визначення вмісту крохмалю.
Матеріал: борошно, розмолоте зерно, водяна баня, колби на 100 мл, піпетки на 10 мл, мірний циліндр, фільтрувальний папір, поляриметр.
Реактиви: розчин соляної кислоти ω (НС1) = 1,124%; розчин гексацианоферату калію ω (К4[Fе(СМ)6]) = 15%.
Хід роботи
У мірну колбу на 100 мл вносять 5 г тонкоподрібненого зерна, приливають 25 мл розчину соляної кислоти, ретельно збовтують, щоб не залишалися грудочки, знов приливають 25 мл тієї ж кислоти, змиваючи частинки борошна, що пристали до горла колби, усе збовтують та нагрівають колбу 15 хв. у киплячій водяній бані. Після гідролізу крохмалю у колбу приливають 30 мл холодної води, вміст колби охолоджують до 20°С та для осадження білка приливають 10 мл розчину жовтої кров’яної солі з масовою долею ω (К4[Fе(СМ)6])= 15%. Вміст колби доводять дистильованою водою до мітки та фільтрують через сухий складчастий фільтр у суху колбу. Повністю прозорий фільтрат наливають у поляризаційну трубку так, щоби у ній не залишилося пухирців повітря, потім трубку переносять у поляриметр та визначають кут обертання. Вміст крохмалю визначають за формулою:
де X – вміст крохмалю, %; α – кут обертання у градусах; Р – наважка борошна; l – довжина поляризаційної трубки, дм; W – вологість досліджуваної речовини, %; а 20D – питоме обертання декстринів, + 182,8°; 0,3469 – величина переводного коефіцієнту з круглої шкали поляриметру на нормальну шкалу цукрометру (одне ділення нормальної шкали дорівнює 0,3469 градуси).
Для кожної оптично активної речовини характерною константою є її питоме обертання. Питомим обертанням називається кут обертання, який має розчин, що містить у 100 мл 100 г речовини при довжині трубки 1 дм. Його виражають через а 20D , де 20 означає температуру розчину, а D – лінію спектру (натрієве полум’я).
Питоме обертання фракцій, отриманих з крохмалю різних культур, у градусах:
картоплі - 194,5
рису - 183,9
жита - 184,0
пшениці - 182,0
ячменя - 181,5
вівсу - 181,3
Фізичні властивості крохмалю.
Обладнання: штатив з пробірками, піпетки, нагрівний прилад, скляна лопатка, паперова серветка.
Реактиви: крохмаль, спиртовий розчин йоду.
Хід роботи
У пробірку з водою об’ємом 1 мл помістіть скляну лопаточку крохмалю. Вміст пробірки збовтайте. Підігрійте в іншій пробірці воду об’ємом 5 мл і, перемішуючи, вилийте в гарячу воду вміст першої пробірки. Спостерігайте утворення крохмального клейстеру.
Для розчинення в гарячій воді не слід нагрівати отриману в попередньому досліді суміш крохмалю з водою, оскільки щільний шар крохмального осаду на дні пробірки спричиняє перегрівання скла.
У пробірку з крохмальним клейстером додайте краплю спиртового розчину йоду. За допомогою якісної реакції можна виявити крохмаль у багатьох харчових продуктах.
• Гідроліз крохмалю – реакція, перебіг якої в живих організмах має непересічне значення. У насінні, що проростає, та розпуклих бруньках відбуваються процеси мобілізації запасних речовин. Наприклад, крохмаль під дією ферментів амілази і мальтази перетворюється на глюкозу:
Картопля, наприклад, за температури -1…2°С набуває солодкого смаку. Причиною є те, що за низької температури в бульбах пришвидшується гідроліз крохмалю й пригнічується процес дихання. Тому в картоплинах накопичується глюкоза й інші моносахариди – про це свідчить поява незвичного солодкого смаку.
У тваринних організмах крохмаль, який надходить з їжею, також зазнає гідролізу. Однак перетравлювання крохмалю сирих продуктів ускладнене тим, що його зерна перебувають усередині рослинних клітин із міцними стінками. У гарячій воді крохмаль набрякає, клітинні стінки розриваються. Далі відбувається процес гідролізу під впливом травних ферментів.
Гідроліз крохмалю використовують у виробництві багатьох харчових продуктів – меляси, глюкози, хлібобулочних виробів, етилового спирту тощо.
Часткового гідролізу з утворенням менш складних полісахаридів декстринів – крохмаль зазнає під час прасування накрохмаленої білизни й у процесі випікання борошняних виробів.
Причина блиску та хрусту накрохмаленої й випрасуваної білизни та рум’яних булочок одна й та сама. Декстрини – клейкі речовини – за високої температури утворюють тонку щільну плівку.
Декстрини, добуті частковим гідролізом крохмалю, використовують у складі клеїв для паперу, шпалер тощо.
Останнім часом широкого застосування набули так звані модифіковані крохмалі. Їх одержують шляхом хімічної обробки природного крохмалю, біосинтезом тощо. Унаслідок зміни складу й структури полімерні молекули набувають нових властивостей, які й зумовлюють застосування модифікованих крохмалів у харчовій, паперовій промисловості, під час бурильних робіт та очищення побутових і промислових стоків.
На основі модифікованого крохмалю вготовляють харчові продукти для дітей, хворих на фенілкетонурію (спадкова хвороба, яка зумовлена дефектом гена ферменту фенілаланінгідроксилази, діти, народжені з фенілкетонурією, не здатні метаболізувати фенілаланін (частина протеїну), який через це накопичується в крові. Така ненормальна висока кількість фенілаланіну перешкоджає нормальному розвитку мозку). З пресованого крохмалю навіть виготовляють одноразовий посуд. Введення модифікованих крохмалів у склад пластмас створює умови для їхнього біоруйнування у довкіллі.
Існують природні полісахариді які, на відміну від крохмалю, не перетравлюються в організмі людини й багатьох тварин, а отже, не засвоюються.