
- •Миколаївський національний аграрний університет
- •Факультет технології виробництва і переробки продукції тваринництва, сертифікації та біотехнології
- •Кафедра генетики, годівлі тварин та біотехнології
- •Загальна біотехнологія
- •Методичні рекомендації для самостійного вивчення дисципліни
- •І виконання лабораторних робіт студентами денної форми навчання спеціальності 6.051401-"Біотехнологія"
- •1. Загальні правила техніки безпеки в лабораторії на заняттях з біотехнології
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з кислотами і лугами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з легкозаймистими і горючими рідинами (лзр та гр)
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з побутовим газом, спиртівкою і сухим пальним
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з хімічної посудом
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з електрообладнанням та електроприладами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з реактивами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з біооб'єктами
- •Заходи першої допомоги при отруєннях неорганічними та органічними речовинами:
- •2. Підготовка посуду і обладнання до роботи з живими об'єктами
- •3. Техніка підготовки і методи стерилізації поживних середовищ
- •3.1. Вимоги, що надаються до поживних середовищ
- •3.2. Склад і спосіб приготування поживних середовищ
- •3.3. Характеристика компонентів поживних середовищ
- •Склад кукурудзяного екстракту
- •Хімічний склад продуктів переробки зерна
- •Склад деревної сировини
- •3.4. Стерилізація поживних середовищ
- •Способи та режими стерилізації
- •Питання для самоперевірки
- •4. Методи генетичної інженерії
- •4.1. Методи отримання генів
- •4.2. Введення гена у вектор і клонування
- •4.3. Методи трансформації клітин рослин і тварин
- •4.4. Скринінг
- •4.5. Експресія (функціонування) чужорідних генів в геномі бактерій, рослин і тварин
- •4.6. Вилучення генних продуктів у «брудній» суміші
- •Питання для самоперевірки
- •5. Методи виділення чистих культур мікроорганізмів
- •5.1. Допоміжні операції
- •5.1.1. Пересівання мікроорганізмів
- •5.1.2. Розлив агарізованих середовищ в чашки Петрі
- •5.2. Виділення чистої культури мікроорганізму
- •5.2.1. Крапельний метод
- •5.2.2. Методи поверхневого посіву на щільні середовища
- •Питання для самоперевірки
- •6. Морфологія мікроорганізмів
- •6.1. Макроморфологічні характеристики
- •6.1.1. Зростання у рідких середовищах
- •6.1.2. Зростання на щільних середовищах
- •6.2. Мікроморфологічні характеристики
- •6.2.1. Приготування препаратів живих культур
- •6.2.2. Приготування постійних (фіксованих) препаратів
- •6.2.3. Фарбування препаратів
- •6.2.4. Приготування розчинів барвників
- •6.2.5. Оцінка фізіологічного стану дріжджів за мікроморфологічними характеристикам.
- •6.2.6. Робота з оптичним мікроскопом
- •6.2.7. Вимірювання дріжджових клітин
- •Питання для самоперевірки
- •7. Біотехнологія і харчова промисловість
- •Найважливіші ферменти та галузі їх використання
- •7.1. Наявність каталази у продуктах рослинного та тваринного походження
- •Результати наявності ферменту
- •7.2. Використання мікроорганізмів у хлібопеченні
- •Питання для теоретичної підготовки
- •7.3. Мікроорганізми і виробництво молока і молочних продуктів
- •Показники якості кисломолочних продуктів
- •Класифікація молока по редуктазної пробі з використанням резазурину
- •Питання для теоретичної підготовки
- •8. Сучасні біотехнологічні методи та виробництва
- •8.1. Розрахунок компонентів цукрового сиропу і кольору та компонентів купажного сиропу
- •8.1.1. Розрахунок компонентів цукрового сиропу і кольору
- •Приклади
- •8.1.2. Розрахунок компонентів купажного сиропу
- •Приклади
- •Індивідуальні завдання до практичних занять
- •8.2. Полісахариди. Крохмаль та клітковина
- •8.2.1. Крохмаль.
- •8.2.2. Клітковина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Питання для самоперевірки
- •9. Застосування іммобілізованих ферментів і клітин в біотехнології
- •9.1. Іммобілізація клітин Рseudomonas fluorescens в гелі альгінат кальцію
- •Питання для теоретичної підготовки
- •10. Клітинна інженерія рослин
- •10.1. Метод вегетативного клонування рослин (клонального мікророзмноження)
- •10.2. Культивування калюсних тканин
- •10.3. Приготування поживних середовищ для культивування ізольованих клітин і тканин рослин
- •10.4. Приготування поживного середовища Мурасіге-Скуга (м-с)
- •Склад поживних середовищ, що використовують
- •Питання для самоперевірки
- •10.5. Отримання і культивування калюсної тканини з коренеплодів моркви
- •Питання для самоперевірки
- •11. Екологічна біотехнологія
- •11.1 Очищення стічних вод
- •11.2. Біохімічні методи очищення стічних вод
- •11.3. Розрахунок можливості сумісного очищення виробничих та
- •11.4. Розрахунок витрати стічних вод в аеротенках
- •Питання для самоперевірки
- •12. Сільськогосподарська біотехнологія
- •Питання для самоперевірки
- •Перелік навчальної літератури
- •Додаток Відповіді на завдання
- •Методичні рекомендації
- •54029, М.Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9
Показники якості кисломолочних продуктів
-
Продукт
Кислотність (в °Т)
Молоко
16–18
Ацидофілін
75–130
Ряжанка
85–150
Варениць
75–120
Йогурт
85–150
Мацоні
75–120
Кефір
70–120
Сир м’який
240
Сметана
60–100
Сливки
17–18
Кумис
60–120
На підставі отриманих даних роблять висновок про якість досліджуваного продукту.
ІІ. Визначення ступеня бактеріальної обсіменіння молока та кисломолочних продуктів.
Молоко – сприятливе середовище для розвитку мікроорганізмів, тому при відповідних температурних умовах мікроорганізми в ньому бурхливо розмножуються. У молоці містяться білки, вільні амінокислоти, невелика кількість пептону, жири, цукри, вітаміни (A, E, D, C, групи В) та ін.. Попадання в нього мікроорганізмів відбувається при доїнні з поверхні вимені, з шкіри тварини, посуду, обладнання, кормів, рук та одягу доярки. При дотриманні санітарних правил в молоці переважають мікрококи, молочнокислі бактерії, стрептококи, сарцини (від лат. Sarcina – група бактерій сферичної форми (коки), які створюють комплекси (пакети), що складаються з восьми і більш клітин. Така форма виникає в результаті ділення клітин в трьох взаємно-перпендикулярних площинах.
Забруднене молоко містить значну кількість бактерій групи кишкової палички, а також гнильних і маслянокислих бактерій. Під час його зберігання змінюється кількість бактерій, що містяться в ньому, і співвідношення між окремими їх видами. Характер цих змін залежить від тривалості, температури зберігання і складу мікрофлори в молоці на початку його зберігання.
При мікробіологічному аналізі молока визначають загальну чисельність бактерій, титр кишкової палички і проводять пробу на редуктазу. Кількість редуктази в молоці є показником його бактеріального обсіменіння (табл. 8). У молоці містяться різні ферменти, в тому числі редуктаза – анаеробна дегидрогеназа, що передає водень від субстрату, що окислюється, будь-якої ненасиченої сполуці, але нездатна передавати його кисню повітря. Редуктаза накопичується в молоці головним чином при розмноженні в ньому мікроорганізмів, тому її кількість є показником бактеріального обсіменіння молока. Виявляється редуктаза за знебарвленням метиленової сині або резазуріну.
Таблиця 8
Класифікація молока по редуктазної пробі з використанням резазурину
Якість молока
|
Кількість бактерій (млн/мл) |
Тривалість зміни кольору, хв. |
Забарвлення молока
|
Добра |
Менше 0,5 |
60 |
Синьо-сталеве |
Задовільна |
0,6–4,0 |
60 |
Синьо-фіолетове або бузкове |
Погане |
4,0–20,0 |
60 |
Рожеве або біле |
Дуже погане |
Більше 20,0 |
20 |
Біле |
Р
Визначення кількості редуктази в молоці з резазуріном проводять за наступною методикою:
• в стерильні пробірки наливають 10 мл аналізованого молока, 1 мл 0,0005% водного розчину резазуріну;
• вміст пробірок ретельно перемішують і поміщають в термостат при 38-40°С;
• враховують зміна забарвлення через 20 хв. і через 1 год.
Отримані результати порівнюють з даними, що наведені в табл. 8.
Роблять висновок про якість досліджуваного молока.