- •Миколаївський національний аграрний університет
- •Факультет технології виробництва і переробки продукції тваринництва, сертифікації та біотехнології
- •Кафедра генетики, годівлі тварин та біотехнології
- •Загальна біотехнологія
- •Методичні рекомендації для самостійного вивчення дисципліни
- •І виконання лабораторних робіт студентами денної форми навчання спеціальності 6.051401-"Біотехнологія"
- •1. Загальні правила техніки безпеки в лабораторії на заняттях з біотехнології
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з кислотами і лугами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з легкозаймистими і горючими рідинами (лзр та гр)
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з побутовим газом, спиртівкою і сухим пальним
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з хімічної посудом
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з електрообладнанням та електроприладами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з реактивами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з біооб'єктами
- •Заходи першої допомоги при отруєннях неорганічними та органічними речовинами:
- •2. Підготовка посуду і обладнання до роботи з живими об'єктами
- •3. Техніка підготовки і методи стерилізації поживних середовищ
- •3.1. Вимоги, що надаються до поживних середовищ
- •3.2. Склад і спосіб приготування поживних середовищ
- •3.3. Характеристика компонентів поживних середовищ
- •Склад кукурудзяного екстракту
- •Хімічний склад продуктів переробки зерна
- •Склад деревної сировини
- •3.4. Стерилізація поживних середовищ
- •Способи та режими стерилізації
- •Питання для самоперевірки
- •4. Методи генетичної інженерії
- •4.1. Методи отримання генів
- •4.2. Введення гена у вектор і клонування
- •4.3. Методи трансформації клітин рослин і тварин
- •4.4. Скринінг
- •4.5. Експресія (функціонування) чужорідних генів в геномі бактерій, рослин і тварин
- •4.6. Вилучення генних продуктів у «брудній» суміші
- •Питання для самоперевірки
- •5. Методи виділення чистих культур мікроорганізмів
- •5.1. Допоміжні операції
- •5.1.1. Пересівання мікроорганізмів
- •5.1.2. Розлив агарізованих середовищ в чашки Петрі
- •5.2. Виділення чистої культури мікроорганізму
- •5.2.1. Крапельний метод
- •5.2.2. Методи поверхневого посіву на щільні середовища
- •Питання для самоперевірки
- •6. Морфологія мікроорганізмів
- •6.1. Макроморфологічні характеристики
- •6.1.1. Зростання у рідких середовищах
- •6.1.2. Зростання на щільних середовищах
- •6.2. Мікроморфологічні характеристики
- •6.2.1. Приготування препаратів живих культур
- •6.2.2. Приготування постійних (фіксованих) препаратів
- •6.2.3. Фарбування препаратів
- •6.2.4. Приготування розчинів барвників
- •6.2.5. Оцінка фізіологічного стану дріжджів за мікроморфологічними характеристикам.
- •6.2.6. Робота з оптичним мікроскопом
- •6.2.7. Вимірювання дріжджових клітин
- •Питання для самоперевірки
- •7. Біотехнологія і харчова промисловість
- •Найважливіші ферменти та галузі їх використання
- •7.1. Наявність каталази у продуктах рослинного та тваринного походження
- •Результати наявності ферменту
- •7.2. Використання мікроорганізмів у хлібопеченні
- •Питання для теоретичної підготовки
- •7.3. Мікроорганізми і виробництво молока і молочних продуктів
- •Показники якості кисломолочних продуктів
- •Класифікація молока по редуктазної пробі з використанням резазурину
- •Питання для теоретичної підготовки
- •8. Сучасні біотехнологічні методи та виробництва
- •8.1. Розрахунок компонентів цукрового сиропу і кольору та компонентів купажного сиропу
- •8.1.1. Розрахунок компонентів цукрового сиропу і кольору
- •Приклади
- •8.1.2. Розрахунок компонентів купажного сиропу
- •Приклади
- •Індивідуальні завдання до практичних занять
- •8.2. Полісахариди. Крохмаль та клітковина
- •8.2.1. Крохмаль.
- •8.2.2. Клітковина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Питання для самоперевірки
- •9. Застосування іммобілізованих ферментів і клітин в біотехнології
- •9.1. Іммобілізація клітин Рseudomonas fluorescens в гелі альгінат кальцію
- •Питання для теоретичної підготовки
- •10. Клітинна інженерія рослин
- •10.1. Метод вегетативного клонування рослин (клонального мікророзмноження)
- •10.2. Культивування калюсних тканин
- •10.3. Приготування поживних середовищ для культивування ізольованих клітин і тканин рослин
- •10.4. Приготування поживного середовища Мурасіге-Скуга (м-с)
- •Склад поживних середовищ, що використовують
- •Питання для самоперевірки
- •10.5. Отримання і культивування калюсної тканини з коренеплодів моркви
- •Питання для самоперевірки
- •11. Екологічна біотехнологія
- •11.1 Очищення стічних вод
- •11.2. Біохімічні методи очищення стічних вод
- •11.3. Розрахунок можливості сумісного очищення виробничих та
- •11.4. Розрахунок витрати стічних вод в аеротенках
- •Питання для самоперевірки
- •12. Сільськогосподарська біотехнологія
- •Питання для самоперевірки
- •Перелік навчальної літератури
- •Додаток Відповіді на завдання
- •Методичні рекомендації
- •54029, М.Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9
6.2.7. Вимірювання дріжджових клітин
Форму і розміри дріжджових клітин описують і визначають в культурах різного віку на щільних і рідких середовищах. Для вимірювань краще використовувати препарати живих культур, вирощених на рідких середовищах. У фіксованих препаратах дріжджових клітин їх розміри можуть бути дещо змінені при фіксації в порівнянні з розмірами живих клітин.
Розміри клітин визначають під мікроскопом за допомогою окулярної лінійки (мікрометра). Окулярна лінійка являє собою круглу скляну пластинку, в центрі якої нанесена лінійна шкала, розділена на 50 частин. Окулярний мікрометр вставляють в окуляр на діафрагму, попередньо відгвинтивши очну лінзу окуляра. Потім загвинчують очну лінзу і вставляють окуляр в тубус мікроскопа. На предметний столик кладуть препарат, фокусують об'єкт і визначають, скільком розподілам лінійки відповідають довжина і ширина клітини при даному збільшенні мікроскопа. Визначають розміри не менш ніж у 20 клітин і вказують крайні значення. Ціну поділки шкали окулярного мікрометра для даного збільшення мікроскопа встановлюють за допомогою об'єктного мікрометра. Об'єктний мікрометр являє собою металеву пластинку, за розмірами відповідну предметному склу та з отвором в центральній частині. В отворі закріплена скляна пластинка зі шкалою довжиною 1 мм, розділеної на 100 частин. Отже, ціна поділки шкали об'єктного мікрометра становить 10 мкм.
Для визначення ціни поділки шкали окулярного мікрометра на предметний столик мікроскопа замість препарату поміщають об'єктний мікрометр і при малому збільшенні фокусують зображення його шкали. Потім переміщують її в центр поля зору і змінюють об'єктив на той, при якому вимірювали клітини. Повертаючи окуляр з окулярним мікрометром, і переміщаючи предметний столик, з об'єктним мікрометром, домагаються паралельності та накладення шкал двох мікрометрів в полі зору один на одного. Потім поєднують одну з поділок шкали мікрометрів і находять наступне поєднання. Встановлюють, яку частину ділення об'єктного мікрометра становить одна поділка окулярної лінійки, і множать отримане число на 10. Таким чином, отримують ціну поділки окулярного мікрометра в мікрометрах для даного збільшення мікроскопа. Наприклад, якщо 7 розподілам об'єктного мікрометра (70 мкм) відповідає 22 ділення окулярної лінійки, то ціна поділки лінійки буде 3,18 мкм.
Питання для самоперевірки
1.Вкажіть зовнішні ознаки росту дріжджів.
2. За якими показниками описують стандартний штрих?
3. За якими показниками описують колонії, що виросли на сусло-агарі?
4. Особливості приготування препаратів «роздавлена і висяча капля»?
5. За допомогою яких методів здійснюють фіксацію препаратів мікроорганізмів? В чому їх сутність?
6. В чому різниця між простими і складними методами фарбування?
7. Які існують методи фарбування мікроорганізмів?
8. На підставі чого мікроорганізми поділяють на грампозитивні і грам негативні?
9. Вкажіть мікроморфологічні характеристика фізіологічного стану дріжджів.
10. В чому різниця між темнопольною і фазово-контрастною мікроскопією?