
- •Миколаївський національний аграрний університет
- •Факультет технології виробництва і переробки продукції тваринництва, сертифікації та біотехнології
- •Кафедра генетики, годівлі тварин та біотехнології
- •Загальна біотехнологія
- •Методичні рекомендації для самостійного вивчення дисципліни
- •І виконання лабораторних робіт студентами денної форми навчання спеціальності 6.051401-"Біотехнологія"
- •1. Загальні правила техніки безпеки в лабораторії на заняттях з біотехнології
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з кислотами і лугами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з легкозаймистими і горючими рідинами (лзр та гр)
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з побутовим газом, спиртівкою і сухим пальним
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з хімічної посудом
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з електрообладнанням та електроприладами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з реактивами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з біооб'єктами
- •Заходи першої допомоги при отруєннях неорганічними та органічними речовинами:
- •2. Підготовка посуду і обладнання до роботи з живими об'єктами
- •3. Техніка підготовки і методи стерилізації поживних середовищ
- •3.1. Вимоги, що надаються до поживних середовищ
- •3.2. Склад і спосіб приготування поживних середовищ
- •3.3. Характеристика компонентів поживних середовищ
- •Склад кукурудзяного екстракту
- •Хімічний склад продуктів переробки зерна
- •Склад деревної сировини
- •3.4. Стерилізація поживних середовищ
- •Способи та режими стерилізації
- •Питання для самоперевірки
- •4. Методи генетичної інженерії
- •4.1. Методи отримання генів
- •4.2. Введення гена у вектор і клонування
- •4.3. Методи трансформації клітин рослин і тварин
- •4.4. Скринінг
- •4.5. Експресія (функціонування) чужорідних генів в геномі бактерій, рослин і тварин
- •4.6. Вилучення генних продуктів у «брудній» суміші
- •Питання для самоперевірки
- •5. Методи виділення чистих культур мікроорганізмів
- •5.1. Допоміжні операції
- •5.1.1. Пересівання мікроорганізмів
- •5.1.2. Розлив агарізованих середовищ в чашки Петрі
- •5.2. Виділення чистої культури мікроорганізму
- •5.2.1. Крапельний метод
- •5.2.2. Методи поверхневого посіву на щільні середовища
- •Питання для самоперевірки
- •6. Морфологія мікроорганізмів
- •6.1. Макроморфологічні характеристики
- •6.1.1. Зростання у рідких середовищах
- •6.1.2. Зростання на щільних середовищах
- •6.2. Мікроморфологічні характеристики
- •6.2.1. Приготування препаратів живих культур
- •6.2.2. Приготування постійних (фіксованих) препаратів
- •6.2.3. Фарбування препаратів
- •6.2.4. Приготування розчинів барвників
- •6.2.5. Оцінка фізіологічного стану дріжджів за мікроморфологічними характеристикам.
- •6.2.6. Робота з оптичним мікроскопом
- •6.2.7. Вимірювання дріжджових клітин
- •Питання для самоперевірки
- •7. Біотехнологія і харчова промисловість
- •Найважливіші ферменти та галузі їх використання
- •7.1. Наявність каталази у продуктах рослинного та тваринного походження
- •Результати наявності ферменту
- •7.2. Використання мікроорганізмів у хлібопеченні
- •Питання для теоретичної підготовки
- •7.3. Мікроорганізми і виробництво молока і молочних продуктів
- •Показники якості кисломолочних продуктів
- •Класифікація молока по редуктазної пробі з використанням резазурину
- •Питання для теоретичної підготовки
- •8. Сучасні біотехнологічні методи та виробництва
- •8.1. Розрахунок компонентів цукрового сиропу і кольору та компонентів купажного сиропу
- •8.1.1. Розрахунок компонентів цукрового сиропу і кольору
- •Приклади
- •8.1.2. Розрахунок компонентів купажного сиропу
- •Приклади
- •Індивідуальні завдання до практичних занять
- •8.2. Полісахариди. Крохмаль та клітковина
- •8.2.1. Крохмаль.
- •8.2.2. Клітковина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Питання для самоперевірки
- •9. Застосування іммобілізованих ферментів і клітин в біотехнології
- •9.1. Іммобілізація клітин Рseudomonas fluorescens в гелі альгінат кальцію
- •Питання для теоретичної підготовки
- •10. Клітинна інженерія рослин
- •10.1. Метод вегетативного клонування рослин (клонального мікророзмноження)
- •10.2. Культивування калюсних тканин
- •10.3. Приготування поживних середовищ для культивування ізольованих клітин і тканин рослин
- •10.4. Приготування поживного середовища Мурасіге-Скуга (м-с)
- •Склад поживних середовищ, що використовують
- •Питання для самоперевірки
- •10.5. Отримання і культивування калюсної тканини з коренеплодів моркви
- •Питання для самоперевірки
- •11. Екологічна біотехнологія
- •11.1 Очищення стічних вод
- •11.2. Біохімічні методи очищення стічних вод
- •11.3. Розрахунок можливості сумісного очищення виробничих та
- •11.4. Розрахунок витрати стічних вод в аеротенках
- •Питання для самоперевірки
- •12. Сільськогосподарська біотехнологія
- •Питання для самоперевірки
- •Перелік навчальної літератури
- •Додаток Відповіді на завдання
- •Методичні рекомендації
- •54029, М.Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9
6.2.4. Приготування розчинів барвників
Розчини метиленового синього. Для фарбування препаратів живих культур дріжджів готують 0,01%-й і 0,001%-й водні розчини метиленового синього. Для цього відповідно 10 мг або 1 мг сухого барвника розчиняють в 100 мл дистильованої води.
Для фарбування фіксованих препаратів спочатку готують насичений спиртовий розчин метиленового синього, який перед використанням розводять дистильованою водою (1:10 або 1:40). Насичений розчин метиленового синього в 95%-му етанолі готують, додаючи 10 г сухого барвника до 100 г етанолу або 3 г барвника до 100 см3 етанолу. Розчинення проводять протягом 3 діб, періодично струшуючи або перемішуючи, потім розчин відфільтровують.
Фарбувальну здатність розчинів метиленового синього підсилює додавання в розчин лугу. Тому в деяких випадках при мікроскопічних дослідженнях використовують лужний розчин метиленового синього. Для його приготування 30 см3 насиченого спиртового розчину метиленового синього розбавляють 100 см3 дистильованої води і додають 1 см3 1%-го розчину гідроксиду калію.
Розчини фуксину. Для отримання насиченого спиртового розчину фуксину (фуксин основний), розчиняють 10 г сухого барвника в 100 см3 етанолу. Розведений розчин фуксину отримують додаванням до 10...20 см3 насиченого розчину фуксину 100 см3 дистильованої води. Водні розчини фуксину отримують, розчиняючи 1...10 г сухого барвника в 100 мл дистильованої води.
Карболовий фуксин Ціля готують, розтираючи в порцеляновій ступці 1 г фуксину з 10 см3 етанолу. Потім при розтиранні додають 5 г фенолу (карболової кислота) і поступово, продовжуючи розтирати, доливають 100 см3 дистильованої води. Карболовий фуксин можна приготувати, розчиняючи 10 см3 насиченого спиртового розчину фуксину в 100 см3 5%-го водного розчину фенолу. Іноді для звичайного фарбування застосовують карболовий фуксин, розведений у 10 разів дистильованою водою. Але цей розчин не стійкий при зберіганні і тому готується перед застосуванням.
Розчин Люголя. 20 г йодиду калію розчиняють в 100 мл дистильованої води і додають 7 г йоду. Для прискорення розчинення суміш розтирають у порцеляновій ступці.
Розчин судану ІІІ. Судан III - азокраситель, не розчиняється у воді, але здатний розчинятися в рідких жирах (маслах). Для забарвлення препарату з метою виявлення жирових включень у клітинах мікроорганізмів звичайно використовують розчин судану III в суміші рівних обсягів етанолу та гліцерину. Концентрація барвника в розчині повинна бути не менше 0,5%. Для приготування розчину сухий порошок судану ІІІ розчиняють в 96%-му етиловому спирті, до якого потім додають рівний об'єм гліцерину. Для забарвлення препаратів можна також використовувати розчини судану III в молочній кислоті, в 70%-му етанолі та в суміші 70%-го етанолу та ацетону.
6.2.5. Оцінка фізіологічного стану дріжджів за мікроморфологічними характеристикам.
При оцінці фізіологічного стану дріжджів враховують середній розмір і форму клітин, вік, активність брунькування або ділення, наявність мертвих клітин. Досліджується і внутрішня структура клітин (товщина стінки, однорідність цитоплазми, наявність і розміри вакуолей, наявність включень).
Подрібнення дріжджових клітин і спотворення їх форми вказує на нестачу харчування, витягування клітин може свідчити про нестачу кисню. Нестача харчування також приводить до вичерпання резервних речовин, цитоплазма стає зернистої, пропадають вакуолі. З віком товщає оболонка клітини, цитоплазма стає зернистої, з'являються і збільшуються в розмірах вакуолі, укрупнюються крапельки жиру і зменшується вміст волютину. Вважають, що дріжджі активно брунькуються або подвоюються, якщо число клітин, що брунькуються або діляться, складає не менше 50% загального їх числа. Мертві клітини при вирощуванні дріжджів на темних середовищах набувають темний колір. На нефарбованих середовищах вони залишаються безбарвними, але на відміну від живих клітин краще сприймають барвники. Забарвлення проводять свіжоотриманим водним розчином метиленового блакитного (розведення 1:10000). Живі клітини залишаються безбарвними, а мертві забарвлюються. Живі клітини під дією барвника гинуть, тому забарвлений препарат досліджують відразу ж після приготування. У нормальному стані число мертвих клітин не перевищує 1...5%.