- •Миколаївський національний аграрний університет
- •Факультет технології виробництва і переробки продукції тваринництва, сертифікації та біотехнології
- •Кафедра генетики, годівлі тварин та біотехнології
- •Загальна біотехнологія
- •Методичні рекомендації для самостійного вивчення дисципліни
- •І виконання лабораторних робіт студентами денної форми навчання спеціальності 6.051401-"Біотехнологія"
- •1. Загальні правила техніки безпеки в лабораторії на заняттях з біотехнології
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з кислотами і лугами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з легкозаймистими і горючими рідинами (лзр та гр)
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з побутовим газом, спиртівкою і сухим пальним
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з хімічної посудом
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з електрообладнанням та електроприладами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з реактивами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з біооб'єктами
- •Заходи першої допомоги при отруєннях неорганічними та органічними речовинами:
- •2. Підготовка посуду і обладнання до роботи з живими об'єктами
- •3. Техніка підготовки і методи стерилізації поживних середовищ
- •3.1. Вимоги, що надаються до поживних середовищ
- •3.2. Склад і спосіб приготування поживних середовищ
- •3.3. Характеристика компонентів поживних середовищ
- •Склад кукурудзяного екстракту
- •Хімічний склад продуктів переробки зерна
- •Склад деревної сировини
- •3.4. Стерилізація поживних середовищ
- •Способи та режими стерилізації
- •Питання для самоперевірки
- •4. Методи генетичної інженерії
- •4.1. Методи отримання генів
- •4.2. Введення гена у вектор і клонування
- •4.3. Методи трансформації клітин рослин і тварин
- •4.4. Скринінг
- •4.5. Експресія (функціонування) чужорідних генів в геномі бактерій, рослин і тварин
- •4.6. Вилучення генних продуктів у «брудній» суміші
- •Питання для самоперевірки
- •5. Методи виділення чистих культур мікроорганізмів
- •5.1. Допоміжні операції
- •5.1.1. Пересівання мікроорганізмів
- •5.1.2. Розлив агарізованих середовищ в чашки Петрі
- •5.2. Виділення чистої культури мікроорганізму
- •5.2.1. Крапельний метод
- •5.2.2. Методи поверхневого посіву на щільні середовища
- •Питання для самоперевірки
- •6. Морфологія мікроорганізмів
- •6.1. Макроморфологічні характеристики
- •6.1.1. Зростання у рідких середовищах
- •6.1.2. Зростання на щільних середовищах
- •6.2. Мікроморфологічні характеристики
- •6.2.1. Приготування препаратів живих культур
- •6.2.2. Приготування постійних (фіксованих) препаратів
- •6.2.3. Фарбування препаратів
- •6.2.4. Приготування розчинів барвників
- •6.2.5. Оцінка фізіологічного стану дріжджів за мікроморфологічними характеристикам.
- •6.2.6. Робота з оптичним мікроскопом
- •6.2.7. Вимірювання дріжджових клітин
- •Питання для самоперевірки
- •7. Біотехнологія і харчова промисловість
- •Найважливіші ферменти та галузі їх використання
- •7.1. Наявність каталази у продуктах рослинного та тваринного походження
- •Результати наявності ферменту
- •7.2. Використання мікроорганізмів у хлібопеченні
- •Питання для теоретичної підготовки
- •7.3. Мікроорганізми і виробництво молока і молочних продуктів
- •Показники якості кисломолочних продуктів
- •Класифікація молока по редуктазної пробі з використанням резазурину
- •Питання для теоретичної підготовки
- •8. Сучасні біотехнологічні методи та виробництва
- •8.1. Розрахунок компонентів цукрового сиропу і кольору та компонентів купажного сиропу
- •8.1.1. Розрахунок компонентів цукрового сиропу і кольору
- •Приклади
- •8.1.2. Розрахунок компонентів купажного сиропу
- •Приклади
- •Індивідуальні завдання до практичних занять
- •8.2. Полісахариди. Крохмаль та клітковина
- •8.2.1. Крохмаль.
- •8.2.2. Клітковина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Питання для самоперевірки
- •9. Застосування іммобілізованих ферментів і клітин в біотехнології
- •9.1. Іммобілізація клітин Рseudomonas fluorescens в гелі альгінат кальцію
- •Питання для теоретичної підготовки
- •10. Клітинна інженерія рослин
- •10.1. Метод вегетативного клонування рослин (клонального мікророзмноження)
- •10.2. Культивування калюсних тканин
- •10.3. Приготування поживних середовищ для культивування ізольованих клітин і тканин рослин
- •10.4. Приготування поживного середовища Мурасіге-Скуга (м-с)
- •Склад поживних середовищ, що використовують
- •Питання для самоперевірки
- •10.5. Отримання і культивування калюсної тканини з коренеплодів моркви
- •Питання для самоперевірки
- •11. Екологічна біотехнологія
- •11.1 Очищення стічних вод
- •11.2. Біохімічні методи очищення стічних вод
- •11.3. Розрахунок можливості сумісного очищення виробничих та
- •11.4. Розрахунок витрати стічних вод в аеротенках
- •Питання для самоперевірки
- •12. Сільськогосподарська біотехнологія
- •Питання для самоперевірки
- •Перелік навчальної літератури
- •Додаток Відповіді на завдання
- •Методичні рекомендації
- •54029, М.Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9
Питання для самоперевірки
1. Що розуміють під терміном "чиста культура", "клон"?
2. Укажіть призначення чистих культур.
3. На яких прийомах засновані методи виділення чистих культур?
4. Послідовність операцій методу Дрігальського по виділенню чистих культур.
5. Чим відрізняються методи виділення чистих культур?
6. У чому полягає завершальний етап виділення чистих культур?
7. Які ознаки встановлюють при ідентифікації чистих культур?
6. Морфологія мікроорганізмів
Морфологія (від грецьких слів "морфа" – форма, «логос» – вчення) – наука про форму і будову організмів. Видові відмінності мікроорганізмів, що сформувалися в ході еволюції, включають в себе макро-і мікроморфологічні ознаки. Макроморфологічні ознаки об'єднують культуральні ознаки, тобто ознаки, що характеризують зростання культури на щільних середовищах або в рідких. Мікроморфологічні ознаки характеризують окремі вегетативні клітини (форма, розміри), а також способи вегетативного або безстатевого розмноження і утворені при цьому структури. Макроморфологічні ознаки в основному вивчають візуально, мікроморфологічні – за допомогою мікроскопа.
При описанні культур дріжджів вивчають як макро-, так і мікроморфологічні ознаки. Робота проводиться тільки на чистих культурах. Необхідно також використовувати стандартні середовища і методи культивування, так як морфологічні ознаки істотно змінюються в залежності від складу середовища і умов вирощування.
6.1. Макроморфологічні характеристики
6.1.1. Зростання у рідких середовищах
Ріст дріжджів в рідких середовищах спостерігають і описують після посіву дводобової культури (культури, що виросла за 2 доби після посіву на сусло-агарі) в солодове сусло (15% сухих речовин) або в глюкозо-пептонную середу (глюкоза 2%, пептони 1%, дріжджовий екстракт 0,5%, дистильована вода). Посів роблять у пробірки або колби Ерленмейера і інкубують при 25°С. При зростанні в рідких середовищах дріжджі можуть утворювати плівки різного характеру, викликати утворення пристінкового кільця, осаду і помутніння середовища.
Зростання у вигляді плівки характеризує здатність клітин об'єднуватися в міцеліальні структури. При утворенні істинного міцелію плівка зазвичай товста і щільна, але в старих культурах вона може перетворюватися на слизову масу. Протягом 1...2 діб росту утворюється тонка, тьмяна, іноді дрібнозморщена плівка, що виповзає по стінках пробірки, зазвичай характерна для дріжджів з окислювальним типом енергетичного метаболізму, які мають потребу в кисні.
Описання характеру росту дріжджів при термостатуванні при 25°С у рідкому середовищі здійснюється через добу, 6 діб та 4 тижні. При цьому вказуються всі зовнішні ознаки, що спостерігаються. Плівка: товста, тонка, зморшкувата, складчаста, слизова, цвілеподібна, блискуча, волога, шкіряста, колір, виповзає по стінці. Кільце пристінкове: колір, суцільне, переривчасте, тонке, широке. Осад: скудний, багатий, щільний, рихлий, зернистий, пластівчастий, слизовий, колір. Муть: слабка. сильна, рівномірна, пластівчаста.