
- •Миколаївський національний аграрний університет
- •Факультет технології виробництва і переробки продукції тваринництва, сертифікації та біотехнології
- •Кафедра генетики, годівлі тварин та біотехнології
- •Загальна біотехнологія
- •Методичні рекомендації для самостійного вивчення дисципліни
- •І виконання лабораторних робіт студентами денної форми навчання спеціальності 6.051401-"Біотехнологія"
- •1. Загальні правила техніки безпеки в лабораторії на заняттях з біотехнології
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з кислотами і лугами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з легкозаймистими і горючими рідинами (лзр та гр)
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з побутовим газом, спиртівкою і сухим пальним
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з хімічної посудом
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з електрообладнанням та електроприладами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з реактивами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з біооб'єктами
- •Заходи першої допомоги при отруєннях неорганічними та органічними речовинами:
- •2. Підготовка посуду і обладнання до роботи з живими об'єктами
- •3. Техніка підготовки і методи стерилізації поживних середовищ
- •3.1. Вимоги, що надаються до поживних середовищ
- •3.2. Склад і спосіб приготування поживних середовищ
- •3.3. Характеристика компонентів поживних середовищ
- •Склад кукурудзяного екстракту
- •Хімічний склад продуктів переробки зерна
- •Склад деревної сировини
- •3.4. Стерилізація поживних середовищ
- •Способи та режими стерилізації
- •Питання для самоперевірки
- •4. Методи генетичної інженерії
- •4.1. Методи отримання генів
- •4.2. Введення гена у вектор і клонування
- •4.3. Методи трансформації клітин рослин і тварин
- •4.4. Скринінг
- •4.5. Експресія (функціонування) чужорідних генів в геномі бактерій, рослин і тварин
- •4.6. Вилучення генних продуктів у «брудній» суміші
- •Питання для самоперевірки
- •5. Методи виділення чистих культур мікроорганізмів
- •5.1. Допоміжні операції
- •5.1.1. Пересівання мікроорганізмів
- •5.1.2. Розлив агарізованих середовищ в чашки Петрі
- •5.2. Виділення чистої культури мікроорганізму
- •5.2.1. Крапельний метод
- •5.2.2. Методи поверхневого посіву на щільні середовища
- •Питання для самоперевірки
- •6. Морфологія мікроорганізмів
- •6.1. Макроморфологічні характеристики
- •6.1.1. Зростання у рідких середовищах
- •6.1.2. Зростання на щільних середовищах
- •6.2. Мікроморфологічні характеристики
- •6.2.1. Приготування препаратів живих культур
- •6.2.2. Приготування постійних (фіксованих) препаратів
- •6.2.3. Фарбування препаратів
- •6.2.4. Приготування розчинів барвників
- •6.2.5. Оцінка фізіологічного стану дріжджів за мікроморфологічними характеристикам.
- •6.2.6. Робота з оптичним мікроскопом
- •6.2.7. Вимірювання дріжджових клітин
- •Питання для самоперевірки
- •7. Біотехнологія і харчова промисловість
- •Найважливіші ферменти та галузі їх використання
- •7.1. Наявність каталази у продуктах рослинного та тваринного походження
- •Результати наявності ферменту
- •7.2. Використання мікроорганізмів у хлібопеченні
- •Питання для теоретичної підготовки
- •7.3. Мікроорганізми і виробництво молока і молочних продуктів
- •Показники якості кисломолочних продуктів
- •Класифікація молока по редуктазної пробі з використанням резазурину
- •Питання для теоретичної підготовки
- •8. Сучасні біотехнологічні методи та виробництва
- •8.1. Розрахунок компонентів цукрового сиропу і кольору та компонентів купажного сиропу
- •8.1.1. Розрахунок компонентів цукрового сиропу і кольору
- •Приклади
- •8.1.2. Розрахунок компонентів купажного сиропу
- •Приклади
- •Індивідуальні завдання до практичних занять
- •8.2. Полісахариди. Крохмаль та клітковина
- •8.2.1. Крохмаль.
- •8.2.2. Клітковина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Питання для самоперевірки
- •9. Застосування іммобілізованих ферментів і клітин в біотехнології
- •9.1. Іммобілізація клітин Рseudomonas fluorescens в гелі альгінат кальцію
- •Питання для теоретичної підготовки
- •10. Клітинна інженерія рослин
- •10.1. Метод вегетативного клонування рослин (клонального мікророзмноження)
- •10.2. Культивування калюсних тканин
- •10.3. Приготування поживних середовищ для культивування ізольованих клітин і тканин рослин
- •10.4. Приготування поживного середовища Мурасіге-Скуга (м-с)
- •Склад поживних середовищ, що використовують
- •Питання для самоперевірки
- •10.5. Отримання і культивування калюсної тканини з коренеплодів моркви
- •Питання для самоперевірки
- •11. Екологічна біотехнологія
- •11.1 Очищення стічних вод
- •11.2. Біохімічні методи очищення стічних вод
- •11.3. Розрахунок можливості сумісного очищення виробничих та
- •11.4. Розрахунок витрати стічних вод в аеротенках
- •Питання для самоперевірки
- •12. Сільськогосподарська біотехнологія
- •Питання для самоперевірки
- •Перелік навчальної літератури
- •Додаток Відповіді на завдання
- •Методичні рекомендації
- •54029, М.Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9
5.1. Допоміжні операції
5.1.1. Пересівання мікроорганізмів
У мікробіологічної практиці постійно зустрічається необхідність перевести культуру мікроорганізмів з однієї судини в іншій. Така операція називається пересів мікроорганізмів. Пересівання роблять при виділенні чистої культури мікроорганізму, при необхідності розмножити мікроорганізми, при вивченні мікрофлори об'єктів і для освіження старої культури (рис. 6).
Пересівання мікроорганізмів слід проводити в асептичних умовах в приміщенні з чистим повітрям, краще у відгородженої частині кімнати (заскленому боксі), при найменшому русі повітря. Стіл повинен бути чистим, попередньо протертим змоченим у спирті ватним тампоном. Перед роботою необхідно ретельно вимити руки, одягнути халат.
Рис. 6. Посів культури з пробірки у пробірку
Посів культури проводиться над полум'ям спиртового пальника в умовах, що забезпечують найменшу можливість попадання сторонньої мікрофлори в поживне середовище, що засівають.
Посів проводиться бактеріальної платинової або хромонікелевої петлею, що впаяна в скляну паличку або укріплена в спеціальному тримачі. При посіві бактеріальна петля береться у праву руку за держатель, затискається між великим і вказівним пальцями і стерилізується прожаренням на полум'ї пальника (рис. 6,а). Після розжарювання докрасна петлі обпалюється весь дротик і частина утримувача, що дотикається до нею. Потім в ліву руку беруть дві пробірки (одна з культурою дріжджів, яка служить посівним матеріалом, а інша зі скошеним поживним середовищем). Пробірки тримають в похилому положенні. Мізинцем і безіменним пальцем правої руки захоплюють пробки пробірок і притискають до долоні правої ж руки; ліва рука робить обережні обертальні рухи, а права виймає пробки над полум'ям (рис. 6,б). При такому обережному витяганні пробок повинно виключатися різке входження навколишнього повітря у пробірки, що відкриваються, а разом з ним і сторонніх мікроорганізмів. Всю цю операцію проводять швидко, продовжуючи тримати в правій руці обпалену бактеріальну петлю, не торкаючись нею будь-яких предметів. Після вилучення пробок горловини пробірок відразу ж обпалюють по колу на полум'ї пальника, потім вводять в пробірку з культурою петлю і охолоджують її, торкаючись до внутрішньої поверхні судини, після чого петлею підхоплюють шматочок або краплину посівного матеріалу (рис. 6,в). Відібраний посівний матеріал бактеріальної петлею переносять в пробірку зі стерильним поживним середовищем (рис. 6,г). Обидві пробірки закривають над полум'ям пальника пробками (рис. 5,д). Після посіву бактеріальну петлю обов'язково обпалюють (рис. 6,е).
При пересіванні мікроорганізмів, що знаходяться у вигляді суспензії в рідкому середовищі, крім бактеріальної петлі використовують градуйовані піпетки і піпетки Пастера. Піпетки повинні бути стерильними, загорнутими у папір. При розгортанні паперу і наступних операціях не можна чіпати руками нижню частину піпетки і торкатися нею до сторонніх предметів. Робота з посівним матеріалом проводиться з дотриманням тих же правил, що і при роботі з бактеріальною петлею. Використані піпетки поміщають у дезінфікуючий розчин і повторно використовують тільки після стерилізації.
У мікробіологічної практиці для кількісних вимірювань часто працюють з суспензіями мікроорганізмів. В якості суспензійних рідин використовують стерильну водопровідну воду. Змішуючи суспензію мікроорганізмів з певним обсягом води, можна добитися необхідного розведення. Висів на щільні середовища з підготовленою суспензії роблять піпеткою, вносячи в кожну чашку із середовищем по 0,05 см3 або по одній краплі виміряного об'єму. Для кожного розведення висів здійснюють не менше ніж у три чашки, і результати вимірювань потім усереднюють.