
- •Миколаївський національний аграрний університет
- •Факультет технології виробництва і переробки продукції тваринництва, сертифікації та біотехнології
- •Кафедра генетики, годівлі тварин та біотехнології
- •Загальна біотехнологія
- •Методичні рекомендації для самостійного вивчення дисципліни
- •І виконання лабораторних робіт студентами денної форми навчання спеціальності 6.051401-"Біотехнологія"
- •1. Загальні правила техніки безпеки в лабораторії на заняттях з біотехнології
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з кислотами і лугами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з легкозаймистими і горючими рідинами (лзр та гр)
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з побутовим газом, спиртівкою і сухим пальним
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з хімічної посудом
- •Правила техніки безпеки в лабораторії з електрообладнанням та електроприладами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з реактивами
- •Правила техніки безпеки в лабораторії при роботі з біооб'єктами
- •Заходи першої допомоги при отруєннях неорганічними та органічними речовинами:
- •2. Підготовка посуду і обладнання до роботи з живими об'єктами
- •3. Техніка підготовки і методи стерилізації поживних середовищ
- •3.1. Вимоги, що надаються до поживних середовищ
- •3.2. Склад і спосіб приготування поживних середовищ
- •3.3. Характеристика компонентів поживних середовищ
- •Склад кукурудзяного екстракту
- •Хімічний склад продуктів переробки зерна
- •Склад деревної сировини
- •3.4. Стерилізація поживних середовищ
- •Способи та режими стерилізації
- •Питання для самоперевірки
- •4. Методи генетичної інженерії
- •4.1. Методи отримання генів
- •4.2. Введення гена у вектор і клонування
- •4.3. Методи трансформації клітин рослин і тварин
- •4.4. Скринінг
- •4.5. Експресія (функціонування) чужорідних генів в геномі бактерій, рослин і тварин
- •4.6. Вилучення генних продуктів у «брудній» суміші
- •Питання для самоперевірки
- •5. Методи виділення чистих культур мікроорганізмів
- •5.1. Допоміжні операції
- •5.1.1. Пересівання мікроорганізмів
- •5.1.2. Розлив агарізованих середовищ в чашки Петрі
- •5.2. Виділення чистої культури мікроорганізму
- •5.2.1. Крапельний метод
- •5.2.2. Методи поверхневого посіву на щільні середовища
- •Питання для самоперевірки
- •6. Морфологія мікроорганізмів
- •6.1. Макроморфологічні характеристики
- •6.1.1. Зростання у рідких середовищах
- •6.1.2. Зростання на щільних середовищах
- •6.2. Мікроморфологічні характеристики
- •6.2.1. Приготування препаратів живих культур
- •6.2.2. Приготування постійних (фіксованих) препаратів
- •6.2.3. Фарбування препаратів
- •6.2.4. Приготування розчинів барвників
- •6.2.5. Оцінка фізіологічного стану дріжджів за мікроморфологічними характеристикам.
- •6.2.6. Робота з оптичним мікроскопом
- •6.2.7. Вимірювання дріжджових клітин
- •Питання для самоперевірки
- •7. Біотехнологія і харчова промисловість
- •Найважливіші ферменти та галузі їх використання
- •7.1. Наявність каталази у продуктах рослинного та тваринного походження
- •Результати наявності ферменту
- •7.2. Використання мікроорганізмів у хлібопеченні
- •Питання для теоретичної підготовки
- •7.3. Мікроорганізми і виробництво молока і молочних продуктів
- •Показники якості кисломолочних продуктів
- •Класифікація молока по редуктазної пробі з використанням резазурину
- •Питання для теоретичної підготовки
- •8. Сучасні біотехнологічні методи та виробництва
- •8.1. Розрахунок компонентів цукрового сиропу і кольору та компонентів купажного сиропу
- •8.1.1. Розрахунок компонентів цукрового сиропу і кольору
- •Приклади
- •8.1.2. Розрахунок компонентів купажного сиропу
- •Приклади
- •Індивідуальні завдання до практичних занять
- •8.2. Полісахариди. Крохмаль та клітковина
- •8.2.1. Крохмаль.
- •8.2.2. Клітковина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Питання для самоперевірки
- •9. Застосування іммобілізованих ферментів і клітин в біотехнології
- •9.1. Іммобілізація клітин Рseudomonas fluorescens в гелі альгінат кальцію
- •Питання для теоретичної підготовки
- •10. Клітинна інженерія рослин
- •10.1. Метод вегетативного клонування рослин (клонального мікророзмноження)
- •10.2. Культивування калюсних тканин
- •10.3. Приготування поживних середовищ для культивування ізольованих клітин і тканин рослин
- •10.4. Приготування поживного середовища Мурасіге-Скуга (м-с)
- •Склад поживних середовищ, що використовують
- •Питання для самоперевірки
- •10.5. Отримання і культивування калюсної тканини з коренеплодів моркви
- •Питання для самоперевірки
- •11. Екологічна біотехнологія
- •11.1 Очищення стічних вод
- •11.2. Біохімічні методи очищення стічних вод
- •11.3. Розрахунок можливості сумісного очищення виробничих та
- •11.4. Розрахунок витрати стічних вод в аеротенках
- •Питання для самоперевірки
- •12. Сільськогосподарська біотехнологія
- •Питання для самоперевірки
- •Перелік навчальної літератури
- •Додаток Відповіді на завдання
- •Методичні рекомендації
- •54029, М.Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9
4.5. Експресія (функціонування) чужорідних генів в геномі бактерій, рослин і тварин
В даний час розроблені системи клонування і експресії генів в бактеріях, дріжджах, грибах, клітинах рослин і ссавців. Багато грампозитивних бактерій є суперпродуцентами найважливіших хімічних сполук. Значних успіхів у біоіндустрії вдалося досягти з клітинами Bacillus subtilis, стрептоміцетами і Saccharomyces cerevisiae. Щоб відбулась експресія гену, вектор повинен мати специфічні для даної клітини промотор і термінатори транскрипції, а також сигнал поліаденілірування, для того, щоб еукаріотична РНК-полімераза могла транскрибувати бактеріальну послідовність (і-РНК), а потім і-РНК зв'язувалася з рибосомами (R-сайт) та транскрибувати бактеріальний білок в рослинній або тваринній клітині. Експресію трансгенів забезпечують сильні промотори. Потрібен захист чужого гена від ендонуклеаз, а чужого генного продукту від протеаз. Тому використовують мутантні штами бактерій зі зниженою активністю цих ферментів. Гібридні гени створюються також для забезпечення секреції чужорідного генного продукту з клітини. У E. Coli цю функцію виконує мембранний ліпопротеїн.
Найбільш успішно клонування генів і отримання їх продуктів здійснюється в E. Coli. Однак отримання продуктів з інших груп організмів, особливо еукаріот, в клітинах E. Coli обмежена, оскільки у них відсутний сплайсинг і не відбувається гліколізірування білків (коли молекули набувають свої функціональні і антигенні властивості).
У дріжджів S. cerevisia є сплайсинг, але він відбувається не зовсім так, як у вищих еукаріот, і гени їм потрібно вводити без інтронів. Існує у дріжджів і гліколізірування хоча його функція дещо інша. Вдалося ввести ген лейкоцитарного інтерферону людини в дріжджі і домогтися його експресії, але для цього замінили промоторні і лідерні частини гена на відповідні області алкогольдегідрогенази дріжджів.
Якщо ген вводять в клітини тварин у вигляді позахромосомних елементів, то він легко елімінується, тому ген необхідно вбудувати в хромосому. Клітини з «чужими» генами мають знижену швидкість росту. Це стримує роботи з генної інженерії.
У тварин працюють промотори тільки 4 генів: металотіонеіну, трансферину, імуноглобуліну і еластази. Вони здатні експресувати приєднані до них гени. Якщо бактеріальні гени трансформовані рослинам, то потрібно замінити бактеріальні промотори на промотори рослинних генів або на інші, які можуть ініціювати транскрипцію в рослинній клітині.
В якості промотору для експресії бактеріальних генів найбільш часто використовують промотор 35S-РНК вірусу мозаїки цвітної капусти (CaMV), який забезпечує транскрипцію в геномах як дводольних, так і однодольних рослин, і високий рівень експресії гена, що знаходиться під його контролем. Навіть при трансформації рослинної клітини рослинним геномом часто замінюють його власний промотор на промотор 35S CaMV як більш сильний.
Останнім часом іноді використовують штучно отриманий МАС-промотор, який являє собою подвоєну послідовність 35S CaMV.
Останнім часом все більшого значення набувають також специфічні промотори; гени під їх контролем експресуються тільки в певних тканинах (пататіновий промотор буде експресувати ген тільки в бульбах картоплі). У генної інженерії використовуються індуцібельні промотори, які експресують гени тільки в певних умовах (при пораненої або в присутності іонів металів). Недоліком багатьох тканеспецифічних і індуцібельних промоторів є їх слабка активність.
На експресію трансгену впливає також місце інтеграції його в рослинний геном. Дуже часто т-ДНК вбудовується в гетерохроматинові райони, де експресія гена не буде відбуватися. Ситуацію можна подолати тільки повторними трансформаціями.
Для виявлення експресії чужорідних генів на ранніх стадіях одержання трансгенних рослин використовують маркери експресії - репортерні гени, генні продукти яких легко виявляються. Найбільш широко використовуваний репортерний ген GUS кодує фермент β-глюкоронідазу і при додаванні субстрату розщеплює його з одержанням сполуки, пофарбованої в яскраво-блакитний колір. Інший репортерний ген при експресії утворює флуоресцентний білок, який також легко виявляється.