Онтологія

Поняття онтології. Категорія «буття». Диалекта буття і небуття. Конкретність буття. Форми буття. Нежива природа першого і другого порядку. Проблема походження Всесвіту. Жива природа. Походження життя. Залежність живого від неживого. Характерні особливості живого. Щодо можливості життя у Всесвіті. Буття людини.

Поняття «субстанції». Субстанція як основа. Поняття «матерія». Рівні організації матерії. Рух як форма існування матерії. Форми руху. Поняття «свідомість». Біосоціальний характер свідомості. Відображення та його властивості. Форми свідомості.

Різноманіття і єдність світу.

Ключові поняття і терміни: онтологія, буття, небуття, жива і нежива природа, субстанція, матерія, свідомість, розвиток, рух, відображення, несвідоме, самосвідомість.

Завдання для самостійної роботи:

1. Поясніть, чому категорія «буття» вважається ключовою у філософії?

2. Охарактеризуйте основні форми буття.

3. Проаналізуйте взаємозв’язок між живою і неживою природою.

4. Чи можливе життя у Всесвіті з точки зору філософії?

5. Проаналізуйте категорію «субстанції» як першооснови всього буття.

6. Проаналізуйте визначення «матерії».

7. Чи існує взаємозв’язок між рівнями організації матерії і формами її руху?

8. Поясніть біосоціальну сутність свідомості.

9. Наведіть аргументи для обґрунтування різноманіття та єдності світу.

Тема № 12.

Гносіологія

Визначення «Пізнання». Об’єкт пізнання. Основні області пізнання (природа, соціум, внутрішній світ людини). Пояснення, розуміння, рефлексія – як пізнавальні феномени.

Суб’єкт пізнання. Взаємодія об’єкта і суб’єкта пізнання. Роль комунікації в процесі пізнання. Суб’єктивні атрибути пізнання (віра, переконання, настанова, традиція). Форми пізнання (чуттєве і раціональне). Глузд і розум – типи логічного мислення.

Способи розуміння реальності: буденний, міфологічний, релігійний, художнє пізнання, філософське пізнання, наукове пізнання. Рівні і методи пізнання.

Проблема істини. Взаємовідношення істини і хибної думки.

Ключові поняття і терміни: гносеологія, об’єкт і суб’єкт пізнання, пояснення, розуміння, рефлексія, глузд, розум, зміст, традиція, віра, переконання, настанова, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, проблема, ідея, гіпотеза, концепція, теорія, істина, хибна думка.

Завдання для самостійної роботи:

1. Проаналізуйте основні проблеми, що вивчає гносеологія.

2. Охарактеризуйте сутність поняття «об’єкт пізнання ».

3. Як взаємодіють між собою пояснення, розуміння і рефлексія?

4. Чи може суб’єкт повністю пізнати об’єкт пізнання і чому?

5. Проаналізуйте роль мови в процесі пізнання.

6. Охарактеризуйте способи пізнання реальності.

7. Охарактеризуйте методи і способи наукового пізнання.

8. Як Ви розумієте взаємовідносини між істиною і хибною думкою?

Тема № 13.

Філософія природи

Поняття «природа» у широкому та вузькому розумінні. Історичні етапи взаємодії природи і суспільства. Географічне середовище. Взаємодія суспільного розвитку і географічного середовища. Географічні школи (Монтеск’є, Мальтус, Гумільов).

Соціальна екологія. Закони соціальної екології. Ноосфера.

Ключові поняття і терміни: природа, біосфера, «перша» і «друга» природа, антропогенний вплив на природу, екологічна криза, географічне середовище, мальтузіанство, географічний детермінізм, геополітика, соціальна екологія, ноосфера.

Завдання для самостійної роботи:

1. Проаналізуйте різницю між «першою» і «другою» природою.

2. Охарактеризуйте основні етапи взаємодії людини з природою.

3. Проаналізуйте поняття «географічне середовище».

4. Якими напрямами представлений «географічний детермінізм»?

5. Коли і в якому зв’язку виникла екологія?

6. У чому різниця між екологічною проблемою і екологічною кризою?

7. Охарактеризуйте зміст терміну «ноосфера».

Тема № 14.