- •Тематичний план для 101 фкс, 101 уп, 101 оа
- •Тематичний план для груп 101 ек, 301 уп, 301 ек
- •Тематичний план для груп 202фк, 203 фк
- •Лекція 1.Соціально-психологічні особливості підприємництва.
- •Особистісні якості, що перешкоджають успіху в бізнесі
- •У структурі управлінської діяльності керівника-бізнесмена можна виділити кілька найважливіших функцій:
- •Суб'єктивні, психологічні особливості – це об'єктивні обмежувальні фактори поведінки.
- •Етапи вироблення управлінських рішень
- •Психологічні механізми, що впливають на прийняття управлінських рішень
- •Психологічні труднощі, що заважають виявленню проблем
- •Тема 2. Психіка та психічні явища
- •Питання 1. Поняття про психіку людини
- •Активно взаємодіяти з навколишнім світом на основі нейрофізіологічного кодування
- •Отже, психіка – це 1)суб'єктивне, 2) сигнальне, 3)соціально обумовлене 4) відображення дійсності у системі 5) ідеальних образів, на основі яких здійснюється 6) активна взаємодія людини з середовищем.
- •2. Психологічні властивості людини
- •Мислення
- •Форми мислення: поняття, судження, умовивід.
- •Сенсомоторні реакції
- •Потреби
- •Здібності
- •Емоційний процес розвивається в такій послідовності: підсвідоме прицінювання – зіставлення – фізіологічне настроювання і переживання.
- •Тема 3.
- •Дихотомія «екстраверсія—інтроверсія» конкретизується іншою парою понять: «раціональність—ірраціональність».
- •Типи трансакцій
- •Функції
- •2. Мікроклімат
- •Тема 4. Сприйняття і розуміння у діловій комунікації
- •Бар'єри у вербальній комунікації
- •Причини, які ускладнюють передачу інформації від одного партнера до іншого:
- •У комунікації слід пам’ятати, що й ефективне слухання має певні труднощі:
- •Можна також говорити про існування як внутрішніх, так і зовнішніх перешкод, що заважають слуханню.
- •Стилі слухання й зворотний зв'язок у міжособистісному спілкуванні
- •В залежності від рівня заглиблення у процес спілкування, а також від цілей, які вирішуються, можна виділити наступні види спілкування:
- •Механізми міжособистісної перцепції:
- •1) Пізнання і розуміння людьми один одного (ідентифікація, емпатія, атракція);
- •2) Пізнання себе в процесі спілкування (рефлексія);
- •3) Прогнозування поведінки партнера по спілкуванню (каузальна атрибуція).
- •«Ефекти», що виникають під час сприйняття людьми один одного:
- •У більш широкому плані всі ці ефекти можна розглядати як прояв особливого процесу, що супроводжує сприйняття людини людиною, а саме — явища стереотипізації.
- •Соціальні стереотипи є однією з основ формування першого враження.
- •На сприйняття і розуміння іншої людини впливає також соціальна дистанція між людьми.
- •Це регулятор наступної поведінки.
- •Тому можна сказати, що перше враження завжди правильне?
- •Основне інформативне навантаження несуть брови й зона навколо рота (губи).
- •Міміка обличчя досить добре контролюється людиною, у багато разів краще, ніж тіло.
- •Успішності самопрезентації сприяють:
- •Гальмуючі фактори:
- •Виділення переваги зовнішніми, видимими засобами завжди дуже істотне.
- •Дуже важливо вміти показати партнеру своє ставлення до нього: частіше добре, але іноді й не дуже.
- •Дуже важливо, щоб вербальні сигнали самоподачі відносин збігалися з невербальними.
- •Складові елементи іміджу:
- •Пріоритетні якості, що формують позитивний імідж людини:
- •Тема 6.
- •П'ять рівнів настанов на взаємодію в міжособистісних відносинах:
- •Види впливу конструктивні і неконструктивні:
- •Психологічні засоби впливу:
- •Руйнівний ефект маніпуляції:
- •Причини маніпулятивної поведінки:
- •Характерні риси маніпулятора:
- •Джерела маніпулювання:
- •Системи маніпулятивної поведінки:
- •Маніпулятивні ролі (чи типи маніпуляторів):
- •Використання мішені та приманок
- •Захист від маніпуляцій
- •1. Не показуйте своїх слабких сторін
- •2. Усвідомте, що вами маніпулюють
- •3 А). Пасивний захист
- •Маніпуляції
- •Захист від маніпулювання
- •Якщо ж необхідність у цьому дійсно є, то спочатку треба «розставити крапки над і».
- •Інший варіант класифікації психологічних захистів:
- •У спілкуванні з маніпулятором повинні переважати:
- •Тема 7. Управління конфліктними ситуаціями
- •1 Питання. Поняття та типологія конфліктогенів. Правила безконфліктної поведінки
- •Типи конфліктогенів
- •Прагнення до зверхності
- •Вияви агресивності
- •Порушення правил
- •Несприятливий збіг обставин
- •2 Питання. Формула конфлікту. Типологія конфліктів. Невипадкові конфлікти
- •Ключова роль у розв’язанні – правильне формулювання конфліктної ситуації.
- •Найбільшої похвали заслуговує керівник, який не допускає конфліктів, або ліквідує їх у зародку.
- •1 Етап – визначити, де знаходяться справжні причини конфлікту.
- •Ключове питання: кому вигідно?
- •2 Етап. Що робити?
- •Поради відомих юристів.
- •1. Усвідомлення наявності проблеми
- •2. Виявлення причини
- •3. Вироблення можливих варіантів рішення
- •4. Оцінка можливих варіантів
- •5. Ухвалення рішення
- •6. Реалізація рішення
- •7. Два погляди на ухвалення рішень
- •Тема 8. Поняття психотерапії, її різновиди
- •Емоції обов'язково спричиняють певні зміни у фізіологічному стані організму.
- •50 Способів перемогти стрес:
- •Тема 9. Психологія лідерства
- •4 Год. Розробляється Питання модульного контролю (неповні!!!)
Стилі слухання й зворотний зв'язок у міжособистісному спілкуванні
СПРЯМОВАНЕ, КРИТИЧНЕ СЛУХАННЯ. За такого виду слухання учасник спілкування спочатку здійснює критичний аналіз повідомлення (найчастіше роблячи це превентивно, тобто упереджено, будучи настроєним на критичне сприйняття інформації), а потім робить спробу його розуміння. Таке слухання буває корисним, коли використовується ситуативно; воно доречне, наприклад, на діловій нараді, дискусії, конференції, тобто там, де обговорюються рішення, проекти, новий досвід, погляди та інше. Однак там, де обговорюється нова інформація, повідомляються нові знання, наприклад, на лекції, інформаційній доповіді, семінарі, критичне слухання менш доречне.
Настанова на відторгнення інформації не дозволяє дослуховуватися до неї, вимагає акцентування уваги тільки на тому, що підтверджує небажаність слухання. У результаті все коштовне ніби «пролітає» повз, інтерес до інформації відсутній, людина просто гає час і залишається незадоволеною.
ЕМПАТИЧНЕ СЛУХАННЯ. За емпатичного слухання учасник ділової взаємодії приділяє велику увагу «зчитуванню» почуттів, а не слів, розумінню того, як людина ставиться до того, що говорить. Емпатичне слухання буває ефективним, якщо той, хто говорить, викликає в слухача позитивні (стенічні) емоції (радість, впевненість у собі, надію на краще, задоволення та ін.), та неефективним, якщо той, хто говорить, викликає своїми словами негативні (астенічні) емоції (страх, тривогу, сум, засмучення, розчарування і т. ін.).
НЕРЕФЛЕКСИВНЕ СЛУХАННЯ. Цей вид слухання припускає мінімальне втручання у мовлення співрозмовника за максимальної зосередженості на ньому. Вміння уважно мовчати, не втручатися в мовлення партнера власними зауваженнями, репліками, коментарями, демонструючи при цьому доброзичливість і підтримку, полегшує для того, хто говорить, процес самовираження і допомагає тому, хто слухає, краще зрозуміти зміст переданої інформації, уловити, що саме постає за словами того, хто говорить.
Таке слухання доцільне у наступних ситуаціях:
• Співрозмовник горить бажанням виразити власну думку, ставлення до чого-небудь;
• Співрозмовник хоче обговорити наболілі питання, він відчуває негативні емоції: стурбований, скривджений чимось, незадоволений;
• Співрозмовнику важко виразити словами те, що його хвилює; будь-яке втручання в розмову створює ще більші труднощі;
• Співрозмовник сором'язливий, невпевнений у собі, йому легше «спілкуватися» з технікою, речами, ніж із собі подібними;
• Співрозмовник просить: «Вислухайте мене до кінця, а потім порадьте, як мені бути». У цій ситуації можлива часова «пастка», тому необхідно відразу ж обумовити регламент тривалості висловлення і співвіднести його з вашими можливостями витрати часу.
За нерефлексивного слухання доцільно подавати сигнали Співрозмовнику, які підтверджують ваше розуміння й увагу, типу «так-так», кивок головою, «я розумію», «продовжуй, я тебе слухаю» та ін. Іноді буває достатнім просто уважно вислухати партнера, однак, якщо ваша думка відрізняється від думки співрозмовника, тоді необхідно вступити в бесіду і висловитися, тобто перейти до рефлексивного слухання.
Нерефлексивного слухання буває також недостатньо в описаних нижче ситуаціях.
Якщо ви хочете краще зрозуміти, про що говорить ваш співрозмовник, навряд чи варто застосовувати нерефлексивне слухання, оскільки в цьому випадку ви досить швидко можете «відключитися» від партнера і перестати сприймати вихідну від нього інформацію.
Саме тому, коли нерефлексивного слухання буває явно недостатньо, рекомендується застосовувати рефлексивне слухання, суть якого полягає в активному слуханні партнера, у використанні вами словесної форми для підтвердження розуміння того, про що говорить партнер.
АКТИВНЕ РЕФЛЕКСИВНЕ СЛУХАННЯ. За цього виду слухання здійснюється така організація комунікації, в якій партнери краще розуміють один одного: всі осмислено висловлюються, перевіряють і уточнюють власне розуміння, спільно з'ясовують ступінь його адекватності.
За такого слухання з тим, хто говорить, встановлюється зворотний зв'язок, що дозволяє усунути перешкоди, перекручування інформації, продемонструвати співпереживання, співчуття, бажання допомогти.