Які матеріали оформляють при спеціальному розслідування нещасних випадків?

До матеріалів спеціального розслідування нещасного випадку включають:

- копію наказу про організацію спеціального розслідування;

- акт спеціального розслідування за формою Н-5, прикладену до нього завірену копію акту за формою Н-1 на кожного потерпілого;

- плани, схеми, фотознімки місця подій;

- пояснення очевидців, а також службових осіб, відповідальних за до­держання норм і правил охорони праці;

- виписку з журналу про проходження потерпілим навчання та інструк­тажів;

- медичну довідку про характер і важкість пошкоджень потерпілого, причину смерті;

- довідку про матеріальні збитки в зв 'язку з нещасним випадком;

- протокол огляду місця події де стався нещасний випадок, протоколи опитування потерпілого та інших осіб, які були причетні до події;

- копії приписів, що стосуються нещасного випадку, якщо вони видава­лися, витяги з нормативних, правових актів з охорони праці, вимоги яких були порушені.

Після закінчення спецрозслідування роботодавець у п'ятиденний термін надсилає копії матеріалів до органів прокуратури, а також до тих органів, які брали участь у розслідуванні.

У п'ятиденний термін з моменту підписання акта спецрозслідування роботода­вець має видати наказ про виконання заходів щодо запобігання виникненню подібних випадків, а також притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушен­ня законодавчих нормативів з охорони праці.

Про виконання розроблених комісією заходів у письмовій формі повідомляють органи, які брали участь у спецрозслідуванні. Органам прокуратури також надають інформацію про прийняття відповідного рішення.

Як розслідуються хронічні професійні захворювання?

Якщо захворювання виникло у працівника від постійної дії на нього в умовах ви­робництва шкідливих або небезпечних виробничих умов, то таке захворювання ква­ліфікується як професійне.

Розслідування таких випадків проводиться відповідно до Порядку (постанова КМУ № 1112 від 25.08.2004 р.). Розслідуванню підлягають всі випадки хронічних професій­них захворювань і отруєнь, а також кожний випадок гострого професійного захворю­вання. Усі вперше виявлені випадки хронічних отруєнь або професійних захворювань також піддягають розслідуванню.

Перелік професійних хронічних захворювань затверджено МОЗ. Характер захво­рювання визначає експертна комісія в складі спеціалістів лікувальна - профілактично­го закладу, якому МОЗ надало таке право.

Лікар медичного закладу зобов'язаний протягом 24 годин після звернення хворо­го направити повідомлення за формою П-3 у місцеву санітарно - епідеміологічну стан­цію (СЕС). Представник СЕС разом з роботодавцем і профспілками проводить роз­слідування цього випадку і складає акт розслідування за формою П-4, який є юридич­ним документом. На підставі цього акту визначають оплату листа непрацездатності потерпілого, розмір пенсії (при необхідності). Акт направляють роботодавцю для вжиття відповідних заходів, а також органам МОЗ і органу виконавчої дирекції Фонду соціаль­ного страхування.

Розслідування факту профзахворювання встановлюється на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яку складає заклад СЕС.

Реєстрація і облік профзахворювань ведеться у спеціальному журналі підприєм­ства, у Фонді соціального страхування, органах державної санітарно-епідемічної служби й лікувально-профілактичних закладах. Органи санепідемслужби на підставі актів розслідування складають карти обліку профзахворювань за формою П-5, які зберіга­ються в цих службах і МОЗ протягом 45 років.