Правила роботи з мікроскопом

Мікроскоп слід зберігати у футлярі або під скляним ковпа­ком так, щоб на нього не осідав пил. Перед початком роботи мікроскоп виймають з футляра (беруть за зігнуту частину шта­тива й обережно ставлять на робоче місце біля лівого плеча) і протирають м'якою серветкою окуляр та об'єктиви. Потім забезпечують оптимальне освітлення препарату. Для цього ре­вольвером підводять об'єктив малого збільшення під тубус до легенького клацання. Важливо, щоб об'єктив був повністю підведений під тубус і не був зміщений від центру, бо тоді час­тина поля зору буде затемненою. Поле зору мікроскопа — це світле коло, яке можна побачити неозброєним оком. Світло спрямовують за допомогою увігнутого дзеркала, направляю­чи його на джерело світла (вікно, електролампу). Слід уника­ти надто яскравого освітлення, оскільки воно може засліпити око. У такому разі око на деякий час втрачає чутливість.

Матеріал, що вивчають під мікроскопом, повинен бути то­неньким. Грубий препарат не пропускає світло і під мікроско­пом можна побачити лише його контури.

В окуляр дивляться лівим оком, а праве не заплющують, щоб очі не втомлювались. Після наведення освітлення мікрос­коп до кінця роботи не переставляють, оскільки це призводить до порушення умов освітлення. Препарат спочатку розгляда­ють при малому збільшенні. Не дивлячись в окуляр, за допо­могою макрометричного гвинта об'єктив наближують до пред­метного столика приблизно на 0,5 см, потім дивляться в оку­ляр і піднімають тубус на такий рівень, за якого з'являється чітке зображення. Зображення об'єкта в мікроскопі можна спо­стерігати лише тоді, коли він буде знаходитися на відповідній відстані від лінзи об'єктива. Цю відстань називають фокусною. У разі малого збільшення фокусна відстань дорівнює приблиз­но 1 см.

Після вивчення загального вигляду препарату при малому збільшенні можна переходити до великого. Для цього препа­рат слід закріпити клемами, щоб ознака, яку потрібно розгля­нути при великому збільшенні, знаходилась у центрі поля зору. За допомогою револьвера змінюють об'єктиви з 8× на 40×. Ре­вольвер повертають до легенького клацання. Чіткість зобра­ження препарату забезпечують за допомогою макрометричного гвинта, який повільно обертають проти годинникової стрілки. Фокусна відстань при великому збільшенні дорівнює приблизно 1 мм. Мікрометричним гвинтом користуються лише при великому збільшенні, коли фокус уже наведений на пре­парат. Протягом роботи з мікрометричним гвинтом фокусна відстань зміщується і це дає змогу розглянути весь зріз препа­рату. Під час роботи потрібно стежити за чистотою об'єктивів, не допускати потрапляння рідини на лінзи. Діагностичні оз­наки препарату замальовують в альбомі, який розміщують із правого боку від мікроскопа. Після закінчення роботи мікрос­коп переводять у режим малого збільшення і лише тоді препа­рат знімають з предметного столика.

Додаток 4 Умовні зображення рослинних тканин у схемі і детальних рисунках

Назва тканими	Забарвлен­ня на схемі	Характерний вид­на поперечному зрізі
Епідерма	Біле
Перидерма	Коричн.
Камбій і перицикл	Сіре
Коленхіма: пластинчаста, кутова, пухка	Блакитне
Склеренхіма	Жовте
Склереїди	Жовте
Флоема товстостінна (товстостінний луб): луб'яні волокна	Жовте
Флоема тонкостінна (тонкостінний луб): а - ситовидні трубки з кліти­нами супутницями, б - луб'яна паренхіма	Синє
Ксилема (деревина): а - судини, б - трахеїди, в - дерев'янисті волокна, г - дерев'яниста паренхіма	Червоне
Хлоренхіма: стовбчаста, пухка, складчас­та	Зелене
Основна паренхіма	Біле
Аеренхіма	Біле
Ендодерма з плямами Каспарі чи U-подібно потовще­ними оболонками	Сіре