Реакція з флороглюцином і соляною кислотою

Проведення реакції:

1. Помістити зріз в краплю флороглюцину.

2. Відтягнути фільтрувальним папером реактив.

3. Додати 1-2 краплі кислоти, накрити покривним склом.

4. Після появи вишневого забарвлення помістити зріз в гліцерин (для запобігання руйнування структур кислотою).

Результати реакції:

Здерев’янілі оболонки клітин забарвлюються в вишневий колір. Інтенсивність забарвлення залежить від ступеню здерев’яніння.

Реакція з сірчанокислим (або солянокислим) аніліном

Виготовлення реактиву:

1. 1,0 сухого сірчанокислого аніліну розчинити в суміші, яка складається з 70 мл очищеної води, 30 мл 96% спирту і 3 мл концентрованої сірчаної кислоти.

2. 2,0 сірчанокислого аніліну розчинити в суміші, яка складається з 4 мл оцтової кислоти і 194 мл 50% спирту.

Проведення реакції:

1. Помістити зріз на предметне скло в краплю реактиву, накрити покривним склом.

2. Спостерігати появу забарвлення.

Результати реакції:

Здерев’янілі оболонки забарвлюються в лимонно-жовтий колір.

Реакція з перманганатом калію

Реактиви:

1. 1% розчин калію перманганату.

2. 10% соляна кислота.

3. Насичений розчин аміаку.

Проведення реакції:

1. Помістити зріз в розчин перманганату калію в годинниковому склі на 5 хвилин.

2. Промити зріз у воді.

3. Промити зріз і 10% розчині хлористоводневої кислоти. Протягом 2 хв.

4. Перенести зріз на предметне скло в краплю розчину аміаку, накрити покривним склом.

5. Спостерігати появу забарвлення.

Результати реакції:

Здерев’янілі оболонки забарвлюються в червоний колір.

• Гістохімічні реакції на скорковілу і кутинізовану клітковину

Скорковілі (тобто просочені суберином) і кутинізовані (тобто просочені кутином) оболонки клітин не дають реакцій, характерних для чистої клітковини. Кутин і суберин добре виявляються реактивом на жири.

Реакція з Суданом ііі-іv

1. Помістити зріз в реактив на 10-60 хв.

2. Перенести забарвлений зріз в гліцерин і накрити покривним склом.

3. Спостерігати появу забарвлення.

Результати реакції;

Скорковілі і кутинізовані оболонки забарвлюються в рожево-жовтий колір.

Реакція з хлорофілом

Спиртова витяжка хлорофілу.

Проведення реакції:

1. Помістити зрізи в реактив на 25 хв. в темряву.

2. Перенести зрізи в краплю води на предметне скло і накрити покривним склом.

3. Спостерігати появу забарвлення.

Результати реакції:

Кутикула і скорковілі оболонки забарвлюються в темно-зелений колір. Забарвлення довго не зберігається.

• Гістохімічні реакції на білок

Білки діляться на прості і складні. Реакцій тільки на прості і тільки на складні білки майже немає. Деякі реакції засновані на спільних властивостях білків, які характерні як для простих, так і для складних білків. До таких реакцій належать біуретова реакція та реакція з бромфеноловим синім.

Поряд з цим існують спеціальні реакції на основні білки, на деякі складні білки (наприклад, на нуклеопротеїди).

Біуретова реакція

Біуретова реакція слугує для виявлення пептидних зв’язків. Пептидний зв’язок є найбільш характерним для білків, і в цьому розумінні біуретова реакція є найбільш специфічною. В білках можливі й інші зв’язки, наприклад, сульфідний, ефірний, сольовий, водневий. Для виявлення цих зв’язків біуретова реакція негідна.

Біуретова реакція заснована на тому, що і лужному середовищі (в присутності гідроксиду натрію) при додаванні солей міді (мідного купоросу) поліпептиди та білки утворюють забарвлені комплексні сполуки з іоном міді.

Реакція відбувається при наявності не менше двох пептидних зв’язків. Дипептиди не реагують. Поліпептиди та низькомолекулярні білки дають рожеве та червонувате забарвлення, інші білки – фіолетове.

Свою назву біуретова реакція отримала від похідного сечовини – біурета, який дає цю реакцію.

Хоча окремі амінокислоти цієї реакції не дають, але, як виняток, вона виникає в присутності аспарагіну і гістидину.

Негативною рисою біуретової реакції є те, що вона малочутлива. Забарвлення особливо добре проявляється тільки там, де багато білків (наприклад, в меристематичних клітинах).

Проведення біуретової реакції на свіжому матеріалі може дати послаблене забарвлення через слабкої проникності тканин. Фіксований матеріал дає в цьому відношенні кращі результати; однак треба мати на увазі, що фіксація спиртом неприйнятна для спирторозчинних білків ( як, наприклад, білки зернових злаків).

Реактиви:

1. 7% розчин мідного купоросу.

2. 30-50% розчин гідроокису натрію (або калію).

Проведення реакції:

1. Помістити зріз в розчин мідного купоросу на 5-30 хв. в годинниковому склі.

2. Ретельно видалити цей розчин фільтрувальним папером та промити зріз водою до видалення голубого забарвлення із промивної води.

3. Перенести зріз на предметне скло і обробити розчином гідроксиду натрію (або калію) від 10-20 хв. до 1 год.

4. Спостерігати появу фіолетового забарвлення (іноді рожевого в присутності низькомолекулярних білків або поліпептидів).

Додаток 3