Заняття 7 Тема: Анатомічна будова кореневищ однодольних та дводольних трав’янистих рослин. Анатомічна будова стебел дерев’янистих покрито- і голонасінних рослин.

Завдання 1. За допомогою підручників, посібників, конспекту лекцій і додаткової літератури засвойте теоретичний матеріал по запропонованих нижче питаннях.

Основні теоретичні питання для самопідготовки:

1. Анатомічні особливості будови кореневищ однодольних та дводольних рослин, їх відмінності та діагностичні ознаки.

2. Вивчить та засвойте закономірності і особливості анатомічної будови стебел покритонасінних і голонасінних хвойних рослин. Ознаки, що мають значення для опису і діагностики.

Завдання 2. Завершіть фразу:

«Зв'язок основної функції кореневища з його анатомічною будовою проявляється в тому, що ...

Завдання 3. За коротким описом визначте орган і приналежність рослини до класу.

Осьовий орган покритий перидермою, має добре розвинену запасну кору, ясно диференційовану ендодерму, дрібні провідні пучки. Тип будови осьового циліндру перехідний. Отже, це _______________________________________________ рослини.

Завдання 4. Порівняйте анатомічну будову стебел дерев'янистих покритонасінних і хвойних голонасінних рослин, виявіть відмінності. Доповніть таблицю 4.

Таблиця 4

Порівняльна характеристика будови стебел дерев'янистих покритонасінних і хвойних голонасінних рослин (на прикладі пагонів липи і сосни)

Частини, тканини	Покритонасінні (липа сердцелиста — Tilia cordata)	Голонасінні - хвойні (сосна Звичайна — Pinus silvestris)
Покривна тканина	Перидерма звичайно з сочевичками
Первинна кора		Представлена запасаючою паренхімою, і смоляними ходами
Вторинна кора, або луб	Включає ситовидні трубки з клітинами супутницями, запасаючу паренхіму, механічну тканину
Деревина		Включає трахеїди, смоляні ходи

Завдання 6. Виберіть і позначте єдине правильне рішення кожної запропонованої ситуації:

1. Порівняльний аналіз поперечних зрізів кореневищ лікарських рослин - марени красильної (клас дводольних) і пирію повзучого (клас однодольних) дозволив виділити їх спільну ознаку - наявність ...

а) камбію

б) епідерми з трихомами

в) радіального пучка

г) первинної кори і центрального циліндру

2. Основна особливість, яка відрізняє деревину ялини (клас хвойні) від деревини дуба (клас дводольні) - це..

а) відсутність судин

б) наявність судин

в) відсутність трахеїд

г) наявність річних кілець приросту

д) наявність серцевини

3. Встановлено, що у стеблах деревних рослин горизонтальне переміщення та тимчасове накопичення метаболітів забезпечують...

а)судини

б) трахеїди

в)ситовидні трубки

г) серцевинні промені

д) річні кільця

4. На зрізах гілки сосни звичайної розпізнані великі смоловмісні схизогенні ходи, розміщені...

а) тільки в корі

б) тільки в деревині

в) тільки в серцевині

г) в корі, деревині та серцевині

5. При мікроскопічному аналізі поперечного зрізу кореневища встановлено: покривна тканина - перидерма; клітини ендодерми накопичують крохмаль; будова центрального циліндра непучкова; ксилема з судинами, серцевина із чіткими межами. Така анатомічна будова свідчить, що рослина ...

а) однодольна

б)дводольна

в) голонасінна

г) папоротевидна

6. При мікроскопічному аналізі кореневища виявлені відкриті колатеральні провідні пучки, розташовані по колу, що може свідчити про приналежність рослини до класу...

а) дводольних

б) однодольних

в) папоротевидних

г) хвойних

д) гнетових

7. В одному із запропонованих мікропрепаратів стебел визначено: перидерми без сочевичок; у річних кільцях деревини відсутні судини, наявні схизогенні смоляні ходи. На цій підставі припущено, що це зріз стебла...

а) кукурудзи

б) соняшника

в) гарбуза

г) сосни

д) липи

8 . Розглянувши підземний орган Poligonatum odoratum виявлено, що він розташований горизонтально , рівномірно потовщений з вузлами має верхівкову бруньку. Так що це ...

1. Кореневище.

2. Головний корінь .

3. Коренеплід .

4. Кореневої бульбу.

5. Підземний столон .

9. При дослідженні деревини хвойної рослини встановлено , що вона складається з клітин із загостреними кінцями і здерев’янілими оболонками , які мають облямовані пори. Отже , ця тканина хвойних представлена лише :

1. трахеїдами

2. судинами

3. ситовидними трубками

4. клітинами супутницями .

5. лубовими волокнами

10. Для кореневищ папоротеподібних характерні провідні пучки , в центрі яких знаходиться ксилема , а флоема оточує її з усіх сторін . Такий пучок - ...

1. концентричний центроксилемний

2. концентричний центрофлоемний

3. радіальний

4. колатеральний

5. біколатеральний

11. Кореневищам однодольних рослин ( конвалії ) властиві провідні пучки , в яких в центрі пучка розташована флоема , а ксилема його оточує з усіх боків. Як такий пучок називається :

1. концентричний центрофлоемний

2. концентричний центроксилемний

3. біколатеральний

4. радіальний

5. колатеральний

12. При мікроскопічному аналізі фрагментів кореневища виявлені центроксилемні провідні пучки , наявність яких може свідчити про приналежність рослини до ...

1. папоротей

2. однодольних

3. дводольних

4. голонасінних

5. водоростей

13. У деревині сосни ефірні масла накопичуються в ходах , з середини вислані шаром секреторних клітин. Такі структури - ...

1. схизогенні вмістища

2. членисті молочні судини

3. нечленісті молочні судини

4. лізогенні вмістища

5. залозки

14. Мікроскопічним дослідженням стебла багаторічної рослини виявлено покривну тканину вторинного походження , яка утворилася в результаті поділу клітин ...

1. камбію ;

2. прокамбію ;

3. феллогену ;

4. перициклу ;

5. протодерми

15. При мікроскопічному дослідженні поперечного зрізу вегетативного органу виявлена перидерма, добре розвинена запасаюча паренхіма, слабо розвинені механічні та провідні тканини, кора не містить паренхіми. Це зріз:

1. кореневища дводольних

2. кореневища однодольних

3. стебла дводольних

4. стебла хвойних рослин

5. стебла однодольних рослин