3. Умови і порядок проведення комплексного ринкового аналізу

Комплексний економічний аналіз здійснюється шляхом проведення в повному обсязі дослідження різних сторін діяльності підприємства з чітким дотриманням сутності і змісту аналізу, його предмета, мети і задач, із залученням відповідних джерел інформації, прийомів і методів її обробки, узагальненням результатів аналізу і прийняттям відповідних рішень.

Перш ніж приступити до аналізу варто виконати наступні основні умови:

1) переконатися в доцільності його проведення;

2) визначити число дослідницьких проектів, тим і послідовність їхнього проведення;

3) скласти альтернативні варіанти ринкових досліджень, оцінити їхній і затвердити один з них у якості основного;

4) реалізувати затверджений проект.

Порядок реалізації затвердженого проекту:

1) постачання питань, відповіді на которые будуть основою рішення проблеми;

2) організувати пошукові дослідження для перевірки правильності поставленої проблеми;

3) визначити вихідні дані, методи їхнього збору і прийоми рішення;

скласти детальний план для рішення розв'язуваної проблеми.

За допомогою економічного аналізу в ринкових умовах також оцінюються вплив зовнішніх факторів, що не залежать від підприємства (зміна цін і т.ін.) на динаміку фінансово-економічних показників діяльності підприємства.

Методика комплексного аналізу й оцінки ефективності господарської діяльності відіграє важливу роль в управлінському аналізі. Її застосування забезпечує:

1) об'єктивну оцінку минулої діяльності, пошук резервів підвищення ефективності господарювання;

2) техніко-економічне обґрунтування переходу на нові форми власності і господарювання;

3) порівняльну оцінку товаровиробників у конкурентній боротьбі і виборі партнерів.

Завершальним етапом комплексного економічного аналізу є фінансовий аналіз, результатом якого в ринкових умовах є побудова порівняльної комплексної рейтингової оцінки підприємства. Порівняльна комплексна рейтингова оцінка ґрунтується на основі показників фінансового стану, рентабельності і діловій активності, але крім них для рейтингової оцінки можуть використовуватися й інші показники, отримані в результаті проведення економічного аналізу. Комплексна оцінка діяльності підприємства на основі економічного аналізу є самої істотної складової вартісної оцінки бізнесу – комерційної діяльності. При цьому аналітик представляє матеріали для оцінки підприємства і, звичайно ж, повинний пристосовувати ці матеріали під задачі оцінювача. Наприклад, мова може йти про купівлю-продаж підприємства. У цьому випадку підприємство як будь-який товар одержує ціну продавця і ціну покупця. У визначенні таких цін важливу роль грає найважливіша складова економічного аналізу - фінансовий аналіз

4. Організація аналітичної роботи на підприємстві

Сутність, зміст і необхідність дотримання принципів системності і комплексності економічного аналізу вимагають чіткої організації аналітичного процесу на підприємстві, що передбачає розбивку на визначені етапи і раціональний підбор інформаційних джерел, використовуваних для рішення аналітичних задач.

Перш ніж почати проведення аналізу необхідно відповісти на питання: хто проводить аналіз?

З цієї позиції аналітична робота на підприємстві організується:

1) по функціональній ознаці, тобто відповідно розподілу функцій між виконавцями;

2) по ознаці централізації, що означає координацію і керівництво проведенням аналізу одним з керівників підприємства.

Організація аналітичної роботи умовно розбивається на наступні етапи:

1) складання чи програми плану аналізу, що повинний включати мета, задачі і кінцеві результати аналізу, а так само перелік показників і вихідну інформацію для аналізу;

2) збір вихідної інформації і її обробка;

3) розробка методики проведення аналізу;

4) безпосереднє проведення аналізу за наявною методикою;

5) оформлення результатів аналізу і представлення їхнім зацікавленим особам;

6) розробка заходів щодо результатів аналізу і контроль за їхнім виконанням.

Питання організації економічного аналізу, його інформаційного забезпечення тісно зв'язані з поділом на зовнішній і внутрішній фінансово-економічний аналіз.

Зовнішній фінансово-економічний аналіз призначений для визначеного кола зовнішніх споживачів. До них відносяться контролюючі органи, зовнішні органи керування, податкові органи, банки, фондові і товарні біржі, інші ділові партнери підприємства, у тому числі, і, насамперед, кредитори і потенційні інвестори підприємства. Призначення аналітичних матеріалів для цілей зовнішнього аналізу визначається виходячи зі специфічних потреб перерахованих вище споживачів: контроль за діяльністю підприємства, визначення податкового потенціалу, міри ліквідності і ризику при інвестуванні засобів, перспектив своєчасного повернення боргів. Зовнішній аналіз, здійснюваний для різних споживачів, має загальні об'єкти дослідження, а саме: динаміку прибутку і рентабельності, ліквідність, платоспроможність, динаміку зміни структури капіталу з урахуванням джерел і можливостей їхнього формування.

Зовнішній аналіз орієнтований на публічну, зовнішню офіційну бухгалтерську і статистичну звітність. Його основними інформаційними джерелами виступають, насамперед, бухгалтерський баланс підприємства (річний, квартальний), інша фінансова і податкова звітність. Це відкрита звітна інформація, звідси і максимальна відкритість результатів аналізу. Для проведення аналізу на основі публічної звітності існує багато типових методик, оскільки вихідна інформація уніфікована відповідними стандартами бухгалтерського, податкового і статистичного обліку і звітності. Природно, число аналітичних задач обмежено даними цієї досить невеликої інформаційної бази.

Внутрішній (управлінський) фінансово-економічний аналіз – більш глибокий і більш комплексний, оскільки він ґрунтується не тільки на даних публічної звітності, а і на використанні всіх доступних джерел облікової і не облікової інформації, включаючи первинні документи, а також матеріали нерегламентованого, так називаного управлінського обліку. Такий аналіз призначений головним чином для використання керівництвом підприємства при прийнятті рішень по керуванню його ресурсами й у першу чергу фінансовими. З метою збереження комерційної таємниці результати внутрішнього аналізу захищаються від можливості використання сторонніми зовнішніми користувачами інформації.

Аналітичні задачі у внутрішньому (управлінському) аналізі фігурують як складені об'єкти комплексного аналізу (наприклад, обґрунтування бізнес-планів, визначення впливу структури витрат на виробництво і рентабельність підприємства, вплив на рентабельність оборотності оборотних коштів і амортизаційної політики, оптимальність з погляду максимізації прибутку від інвестиційних портфелів, вплив роботи окремих структурних підрозділів на загальні результати діяльності підприємства і їм подібні.) Вимоги до кваліфікації економістів-аналітиків, що займаються таким аналізом, надзвичайно високі, тому що практично не існує набору стандартних рекомендацій з техніки аналітичної роботи, а ступінь придатності результатів аналізу для використання керівництвом підприємства залежить, насамперед, від того, наскільки розвите аналітичне мислення економістів, наскільки вони зовсім володіють методами і прийомами аналізу.