Література:

1. Абрютина Н. А., Грачёв И. В. Анализ финансово–экономической деятельности предприятия. – М.: Дело и Сервис, 1998. – 256 с.

2. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности: Учебник (Н. А. Русак, В. И. Стражев, О. Ф. Мигун и др.). Под общ. ред. В. И. Стражева. – 3–е изд. – Мн.: Высшая школа, 1998. – 386 с.

3. Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 416 с.

4. Лапішко М. Л. Основи фінансово–статистичного аналізу економічних процесів. – Львів: Світ, 1995. – 328 с.

5. Пястолов С. М. Экономический анализ деятельности предприятий. Учебное пособие для студентов экономический специальностей высших учебных заведений, экономистов и преподавателей. – М.: Академический проект, 2002. – 573 с.

6. Савицкая Г. В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий: Учебное пособие для ВУЗов. – Мн. – М.: ИП Экоперспектива, 1997. – 498 с.

7. Экономический анализ / А. И. Гинзбург. – СПб.: Питер, 2003. – 480 с.

Тема 7. Аналіз і оцінка ефективності використання основних засобів

1. Аналіз рівня технічної оснастки підприємства.

2. Аналіз стану основних фондів.

3. Аналіз використання основних фондів.

Аналіз використання основних фондів: наявність i рух основних фондів, вияв причин їх зміни, що відображені в уставному фонді, коефіцієнти зносу i придатності основних фондів, вибуття i оновлення; аналіз використання устаткування в часу i по потужності (продуктивності); аналіз показників використання виробничих площ; фондовіддача основних виробничих фондів i фондоємність продукцiї. Оцінка технічного рівня виробництва i обґрунтування рішень по науково-технічному розвитку пiдприємства. Ефективність впровадження НТП.

1. Аналіз рівня технічної оснастки підприємства

Удосконалювання техніко-організаційного рівня господарської діяльності – це комплексний безупинний процес її раціоналізації, що охоплює науково-технічний прогрес і науково-технічний рівень виробництва і виробленої продукції, структуру господарської системи і рівень організації виробництва і праці, господарський механізм і рівень керування і використання методів господарювання. У сферу управлінської діяльності входять керування зовнішньоекономічними зв'язками, соціальним розвитком трудових колективів і використанням людського фактора у виробництві, а також природоохоронною діяльністю і раціональним використанням природних ресурсів. Методологічно такі фактори підвищення економічної ефективності виробництва, як зовнішньоекономічні, соціальні і природні умови, можна розглядати як самостійні теми економічного аналізу техніко-організаційного рівня виробництва.

Аналіз рівня технічного оснащення підприємства показує, що у великих інтегрованих виробничих об'єднаннях краще використовуються виробничі потужності і можливості росту продуктивності праці. Завжди варто шукати можливості технічного переозброєння діючих бізнесів-одиниць, припинення випуску невластивої їх профілю продукції, створення спеціалізованих виробництв.

Методологічно варто розрізняти показники економічної ефективності підвищення техніко-економічного рівня і показники самого рівня, тобто стану техніки, технології, організації виробництва і керування. Зразкова схема аналізу показників досягнутого техніко-організаційного рівня приведена нижче на схемі.

Технічний рівень виробництва визначається насиченням підприємства основними виробничими фондами, їхнім складом і станом.

Перший напрямок аналізу технічного рівня виробництва - визначення складу і структури основних фондів підприємства.

С

Показники техніко-організаційного рівня

(технічного та організаційного розвитку)

Показники науково-тех-нічного рівня вироб-ництва

Показники рівня на-уково-дослідної ро-боти інтеграції науки з виробництвом

Показники прогресивності та якості продукції

Показники прогре-сивності використовує-мої техніки

Показники прогрес-сивності використо-вуємих технологічних процесів

Показники ступеня ме-ханізації, автоматизації и роботизації вироб-ництва, впровадження гибких автоматизованих виробництв

Показники технічної и енергетичної озброєності труда

Показники впровадження нової техніки, виконання науково-технічних програм та плану технічного розвитку

Показники еко-номічної ефективності заходів щодо впровадження нової техніки

Показники рівня організації виробництва організації та праці

Показники рівня концентрації, спеціалізації, кооперування та розміщення виробництва

Показники тривалості виробничого циклу

Показники ритміч-ності та інших принципів раціональної орга-нізації виробництва (паралельності, послідовності, непреривності, прямоточності)

Показники організації труда

Показники стану промислової естетики та культури виробництва

Показники рівня управ-ління господарською діяльністю вневиробничої сфери

Показники виробничої структури підприємства

Показники структури органів управління підприємством

Показники технічного за-безпечення систем управ-ління

Показники викорис-тання економічних, ор-ганізаційно-адміністра-тивних та соціально-психологічних методів управління

Показники постановки планування та обліково-контрольної роботи

Показники зовнішньо-економічних умов та зв’язку підприємства

Показники соціальних умов трудового колективу

Показники раціональності риродовикористання та охрани навколишньої середи

хема аналізу техніко-організаційного рівня виробництва

До основних фондів відносяться матеріальні цінності, використовувані у виробничій діяльності за період, що перевищує 365 календарних днів з дати введення їхній в експлуатацію, і не стосовні до малоцінних швидкознашиваемих предметів.

Економічна ефективність використання (споживання) засобів праці характеризується часткою амортизації у вартості продукції. Але, аналізуючи цей показник, треба мати на увазі особливості його формування. З ростом і удосконалюванням техніки сума щорічної амортизації також зростає, збільшується її частка в собівартості продукції. Але одночасно з цим збільшується і випуск прдукции, виготовленої на більш продуктивному устаткуванні, то сума амортизації у вартості одиниці виробу звичайно зменшується. Економія на амортизації особливо відчутна при виконанні планів випуску продукції при постійній величині основних виробничих фондів. У період бурхливого технічного прогресу частка амортизації в собівартості продукції росте, але цей ріст відбувається при зниженні собівартості в цілому, тобто економічний ефект від упровадження нової техніки виявляється через інші елементи витрат на виробництво, в основному через витрати праці.

Отнесення основних фондів при нарахування амортизації к одной из груп:

1) будинки, спорудження, пристрої;

2) транспортні засоби, меблі, конторське устаткування, побутові електромеханічні прилади, інформаційні системи.

3) інші основні засоби, що не входять у 1) і 2) групи, а також продуктивна худоба і багаторічні насадження.

По своєму складі основні фонди також поділяються на:

1) промислово-виробничі фонди підприємства;

2) виробничі фонди інших підприємств і областей;

3) невиробничі основні фонди.

Крім цього виділяється:

1) активна частина основних фондів: машини, устаткування, транспорт і інші основні фонди, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі;

2) пасивна частина: будинкі, спорудження, передатні пристрої, що сприяють виробничому процесу.

Структура основних фондів характеризується питомою вагою чи часткою тієї чи іншої групи основних фондів у загальній їхній кількості і вартості.

Другий напрямок аналізу технічного рівня виробництва - визначення порядку обліку й аналізу основних фондів.

Основні фонди враховуються в натуральному і вартісному вираженні.

Облік основних фондів здійснюється:

1) в інвентарних картках – по кожній одиниці (об'єкту) основних фондів;

2) на окремих бухгалтерських регістрах (рахунка, книги, журнали, баланс).

В облікових документах основні фонди враховуються:

1) по балансовій вартості, що визначається для різних груп основних фондів;

2) по сумі зносу, що основні фонди переносять на собівартість випущеної продукції. Міра зносу визначається сумою амортизаційних відрахувань. Розмір річних амортизаційних відрахувань по кожній із трьох груп основних фондів приведений нижче від первісної балансової вартості: