4. Аналіз використання фонду оплати праці

Фонд оплати праці складається з коштів:

1) фонду основної зарплатні;

2) фонду додаткової оплати праці;

3) інших заохочень і компенсаційних виплат.

Основний зміст аналізу витрат коштів на оплату праці полягає в зіставленні фактичного фонду оплати з плановим, переліченим на фактичний обсяг виробництва, рівень доходів і середньосписочна чисельність працівників, з метою виявлення сум, виплачених понад рівня, передбаченого фактичним обсягом виробництва (реалізації) продукції, робіт послуг.

Даний підхід використаний при визначенні сум, внесених у бюджет у зв'язку з перевищенням фонду споживання для підприємств монополістів (постанова Кабінету Міністрів України від 02.04.98 року № 423).

Нижче наведен порядок визначення сум, внесених у бюджет:

1) сума, внесена в бюджет у зв'язку з перевищенням фонду споживання, визначається як добуток розміру збільшення фонду на базову ставку оподаткування прибутку;

2) розмір перевищення фонду споживання визначається підприємством як різниця між фактичним і розрахунковим фондом споживання;

3) розрахунковий фонд споживання визначається перемножуванням:

розрахункової величини середнього доходу одного працівника;

індексів обсягу виробництва продукції;

середньосписочна чисельності працівників;

індексів інфляції за звітний період.

Для цілей аналізу коштів спрямованих на оплату праці використовуються наступні показники:

зміна фонду оплати праці по окремих категоріях працівників;

різниця між темпами росту оплати праці і продуктивності праці;

зміна заробітку 1-го працівника ППП і окремих категорій;

інші.

5. Аналіз умов праці виробничого колективу

Основну характеристику умов праці складають наступні компоненти:

1) психофізіологічні умови праці;

2) санітарно-гігієнічні і безпечні умови праці;

3) культура праці і культурно-побутове обслуговування на виробництві.

При аналізі психофізіологічних умов праці оцінюється відповідність установленим нормам і нормативам наступних характеристик виробничого середовища:

1) вага і напруженість праці;

2) режим праці і відпочинку;

3) темп і ритм виробничого процесу.

Основні фактори, що впливають на зміну характеристик виробничого середовища: скорочення ручної, важкої і шкідливої праці, зниження ступеня напруженості праці, раціональне сполучення режимів праці і відпочинку.

Санітарно-гігієнічні умови праці регулюються санітарними нормами – гранично припустимими величинами виробничих шкідливостей, перевищення яких може з'явитися причиною погіршення здоров'я і працездатності.

Виробничі шкідливості обумовлені різними факторами:

хіміко-фізичними властивостями сировини;

недосконалістю технологій виробництва;

незадовільним станом навколишнього середовища.

Культура праці і культурно-побутове обслуговування.

Сутністю аналізу культури праці на виробництві є оцінка рівня задоволення трудящих: культурно-побутовим обслуговуванням відповідно до діючого нормами і нормативами (наявність побутових приміщень, спортзалів, мед. пунктів і. т. ін.).

Основні економічні показники впровадження заходів щодо поліпшення умов праці:

1) ріст продуктивності праці;

2) річна економія від скорочення втрат у зв'язку з поліпшенням несприятливих умов праці.