1. Економічний аналіз – необхідна ланка управління виробництвом.

2. Напрямки економічного аналізу.

3. Сучасні види економічного аналізу.

При вивченні теми студенти повинні звернути увагу на суть економічного аналізу та його зміст. Слід уявити, що метою вивчення курсу “Економічний аналіз” є оволодіння необхідною ланкою в системи управління, предметом аналізу, його цілями i завданнями.

Особливу увагу необхідно звернути на види і напрямки економічного аналізу, характеристику видів аналізу. Класифікація напрямків аналізу в залежності від використовуваноїї iнформації, об'єктiв та періоду вивчення, характеру дослідження.

1. Економічний аналіз – необхідна ланка управління виробництвом

Господарська діяльність підприємств потребує систематичного вивчення для успішного и ефективного управління нею. Одним із способів вивчення діяльності є економічний анализ.

Процес управління охоплює наступні найважливіші етапи:

1) підбір інформації про об'єкт аналізу;

2) аналіз інформації;

3) ухвалення рішення на основі аналізу.

Економічний аналіз є видом управлінської діяльності, що передує прийняттю рішень і зводиться до їхнього обґрунтування на базі наявної інформації.

Термін “анализ” іноземного походження і означає “розділяти”, “розчленувати”. Щодо економічного аналізу це означає вичленування окремих показників господарської діяльності із загальних складових для наступного їх вивчення.

Аналіз економічних показників доповнюється в міру необхідності протилежним заходом – синтезом, який, з’єднуючи окремі показники в одне ціле, уможливлює вивчення зв’язків і залежностей між ними. Анализ і синтез у комплексі забезпечують наукове вивчення явищ і процесів у їхньому зв’язку та взаємодії.

Економічний аналіз провадиться на всіх рівнях управління економікою: на рівні держави, галузей та регіонів (макроекономіка).

На макрорівні здійснюється загальнотеоретичний економічний аналіз. На мікрорівні – конкретний економічний аналіз, якій іще називають аналізом господарської діяльності підприємства.

Сутність і ціль економічного аналізу - це комплексне вивчення роботи підприємства з метою об'єктивної оцінки її результатів, передбачення господарської і комерційної ситуацій і виявлення можливостей подальшого підвищення ефективності господарювання.

Економічний аналіз діяльності підприємства має бути тісно пов’язаний із системним підходом, тобто з комплексним вивченням об’єкта управління з урахуванням усіх його аспектів: економічного, соціального, технічного, організаційного, екологічного та психологічного.

За системного підходу кожний об’єкт управління розглядають як комплекс взаємозв’язаних елементів, котрим притаманні визначені загальні властивості і котрі об’єднані для досягнення певної мети.

У спеціальної літературі рекомендується для визначення системи користуватися п’ятьма найважливішими принципами:

1) системі притаманна єдина ціль;

2) система складається із взаємозв’язаних елементів, які створюють її внутрішню структуру;

3) система існує в певному середовищі, яке може справляти обмежуючий вплив на функціонування системи;

4) система має певні ресурси, які забезпечують ії функціонування;

5) систему очолює керуючий центр, який організує ії рух до визначеної мети.

Особливості системного підходу до управління свідчать, що економічний аналіз не може забезпечити підготовки управлінських рішень стосовно всіх аспектів діяльності підприємства. Але він є надійним інструментом для вирішення проблем саме економічного аспекту, а також для економічного обґрунтування рішень з інших проблем управління.

Система управління підприємством представляє собою сукупність трьох підсистем: власне системи управління, системи, що управляється, та інформаційної системи.

Інформаційна система управління включає всі види обліку, що створюють масив управлінської інформації, котрий характеризує стан системи, що управляється, та виконання управлінських рішень. Уся управлінська інформація аналізується і, відповідно до результатів аналізу, готуються проекти управлінських рішень, яки передаються в систему управління.

У системі, що управляє, проекти управлінських рішень разом з іншою інформацією використовуються відповідно до загальних функцій управління для формулювання управлінських рішень, які передаються на об’ект управління (систему, що управляється).

В об’екті управління управлінські рішення передаються у відповідні підрозділи та забезпечується контроль за їх виконанням. Щодо всіх операцій, які здійснюються в підрозділах, формується відповідна первинна інформація, котра в порядку зворотного зв’язку направляється в інформаційну систему управління.

Короткій огляд циклу управління підприємством показує, що економічний аналіз займає важливе місце в інформаційної підсистемі управління для економічного обґрунтування управлінських рішень і контролю за їх виконанням. Характерною особливістю останніх десятиліть є глибоке узагальнення теоретичних розробок і практичного досвіду застосування комплексного економічного аналізу з використанням сучасної комп’ютерної техніки та економіко-математичних методів для розв’язання конкретних аналітичних задач.

Предмет вивчення економічного аналізу - господарські процеси підприємств, кінцеві результати їхньої діяльності, що складаються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів і одержують відображення через систему економічної інформації.

Формування механізму ринкових відносин, змінює характер аналітичної роботи. Вона повинна охоплювати внутрішнє і зовнішнє економічне середовище кожного об'екта господарювання, включно з кон'юнктурою ринку та адаптивністю до нього, можливою конверсією капіталу та оцінкою міри економічного різіку.

Економічний аналіз за порівняно короткий історичний термін (протягом ХХ століття) зазнав суттєвих трансформацій: від аналізу балансу підприємства до комплексного економічного аналізу з використанням сучасних персональних комп’ютерів і комп’ютерних мереж.

Ці трансформації тривають під впливом розвитку суспільних відносин. Слід коротко назвати особливості сучасних змін економічного аналізу порівняно з традиційними його формами.

Значно ширше використання принципу управління за відхиленнями, що дає можливість керівництву звертати увагу на зміни безпосередньо в процесі виробництва.

Підвищення оперативності економічного аналізу, що виражається в мінімізації періоду, за який проводиться поточний анализ.

Відхід от обов’язкової формальної “точності” результатів аналізу, тобто перенесення центру уваги від аналізу звітності до аналізу ситуацій, цільового аналізу резервів.

Широке використання додаткової інформації поряд з використанням зовнішньої і внутрішньої звітності.

Створення аналітичних груп з участю економістів, технологів, маркетологів, юристів (залежно від змісту проблеми) для забезпечення комплексності економічного аналізу.

Розширення використання в економічному аналізі вибіркових даних.

Економічній аналіз широко застосовується в процесі проведення ревізій, аудиторських перевірок та маркетингових досліджень. Це невід’ємна частина системи планування підприємства, яка (особливо щодо собівартості продукції) є складовою управлінського обліку.

Зміст економічного аналізу:

1) дослідження всіх сторін діяльності підприємства;

2) вивчення елементів економічної роботи;

3) вивчення і вимір факторів, причин і резервів, що впливають на хід виробництва;

4) оцінка роботи і порівняння її результатів з витратами;

5) узагальнення результатів аналізу з розробкою необхідних заходів і перевіркою їхнього виконання.

Основні питання і задачі економічного аналізу:

1) оцінка обґрунтованості напрямків і темпів розвитку підприємства;

2) оцінка і перевірка результатів господарської діяльності;

3) визначення ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

4) виявлення і використання резервів економічної ефективності і якості роботи;

5) підготовка аналітичних варіантів для прийняття оптимальних управлінських рішень;