
- •Житомирської обласної ради Робочий зошит з медичної паразитології з ентомологією
- •20______ 20______ Навчальний рік
- •Практичне заняття №1
- •1.Режим і правила робота з паразитологічним матеріалом.
- •4.Збір і транспортування матеріалу.
- •5. Методи лабораторного дослідження протозойних хвороб.
- •Практичне заняття № 2
- •Хід заняття.
- •1. Метод фарбування залізним гематоксиліном.
- •2. Метод виготовлення нативних мазків фекалій
- •4. Ознайомлення з методом формалін-ефірного збагачення.
- •5.Метод Телемана.
- •7. Метод культивування паразитів на живильних середовищах.
- •8. Нативний мазок шкірного інфільтрату та лімфатичних вузлів.
- •9. Пунктат кісткового мозку.
- •10.Провести мікроскопію готових препаратів і виписати результати досліджень (замалювати).
- •Провести мікроскопію готових препаратів трипаносом, лешманій, лямблій, піхвових трихомонад, токсоплазм та малярійного плазмодію.
- •Т рихомонада кишкова
- •Лямблія
- •2.Ознайомлення з методом виготовлення мазків фекалій.
- •3. Ознайомитись з фотографіями, малюнками амеби, саркоцист, пневмоцист, кокцидій табалантидія.
- •4. Ознайомлення з методом забарвлення мазків по Романовському.
- •6. Ознайомлення з серологічними реакціями.
- •Мікроскопія демонстраційних препаратів: малярійного плазмодія, балантидія,трипаносом, лейшманій, піхвових трихомонад, лямблій, токсоплазмоз.
- •2.Демонстрація слайдів, фотографій дизентерійної амеби, кишкової та інших непатогеннихамеб,балантидійпневмоцист, кокцидій, саркоцист. (замалюте)
- •1.Вивчення будови гельмінтів різних класів на макро – та
- •2. Методи дослідження гельмінтів.
- •3. Макроскопічне і мікроскопічне дослідження випорожнень.
- •1. Техніка виготовлення нативного мазка для дослідження яєць гельмінтів.
- •2.Техніка виготовлення товстих мазків з целофаном (метод Като).
- •3. Вивчення методів збагачення: Фюллеборна, Красильникова
- •Практичне заняття № 7
- •1.Дослідження личинок методом Бермана.
- •2. Модифікаційний метод Юсупова, Прохорова.
- •1.Лабораторне дослідження на ентеробіоз.
- •2.Лабораторне дослідження на трихінельоз.
- •Хід заняття.
- •Методи дослідження крові,жовчі, харкотиння на визначення гельмінтів.
- •2.Знайомство з серологічними методами дослідження гельмінтів.
- •Реакція зв’язування комплементу (рзк).
- •3. Вивчення диференціальної діагностики теніїдозів.
- •Хід заняття.
- •1.Визначення видової приналежності дорослого гельмінта.
- •2. Визначення видової належності та особливість морфології гельмінтів.
- •1. Стробіла це:
- •3.Перший проміжний живитель у ціп’яка широкого:
- •6.Чім заражається людина від непрожареної риби:
- •10. Інвазивною стадією для людини при теніарінхозі є:
- •3. Рішення ситуаційних задач.
- •2.Визначення видової приналежності на стадії розвитку яєць, личинок.
- •3. Дотримання правил техніки безпеки, охорони праці, протиепідемічного режиму. Звіт про виконану роботу.
- •Практичне заняття №11
- •1. Вивчення розвитку павуків на різних стадіях.
- •3.Засвоєння методів діагностики корости та демодекозу.
- •4.Вивчення диференціальних ознак різних видів вошей, блох.
- •Вивчення стадій розвитку кімнатної мухи.
- •2.Вивчення стадій розвитку малярійного і немалярійного комарів.
- •3.Вивчення будови представників комах.Морфологічна будова комахи
- •Мікроскопія демонстраційних препаратів: малярійного плазмодія, балантидія,трипаносом, лейшманій, піхвових трихомонад, лямблій, токсоплазмоз.
- •2.Демонстрація слайдів, фотографій дизентерійної амеби, кишкової та інших непатогеннихамеб,балантидійпневмоцист, кокцидій, саркоцист. (замалюте)
Практичне заняття №1
ТЕМА:Організація і обладнання лабораторії паразитології.
МЕТА:Застосовуати на практиці правила роботи з паразитологічним матеріалом.
ЗНАТИ:1. Обладнання паразитологічної лабораторії.
Правила робота з паразитологічним матеріалом.
Правила обробки та знезараження матеріалу, лабораторного обладнання, посуду.
Правила особистої гігієни лаборанта.
УМІТИ: 1.Проводити обробку та знезараження матеріалу.
2. Проводити забір і транспортування матеріалу.
ЛІТЕРАТУРА.Геніс Д.Е.Медична паразитологія, М.,Медицина,1991 р.с.252- 259, 178, 261 – 264.
Дикий І.Л. «Медична та ветеринарна паразитологія. Керівництво для практичних занять» Х., Золоті сторінки,2003р. с. 5 – 19.
ПЛАН: 1. Вивчити правила роботи з паразитологічним матеріалом.
Вивчити правила обробки та знезараження інфікованого матеріалу, лабораторного обладнання та посуду. Мікроскопія.
Вивчити правила особистої гігієни лаборанта.
Вивчити вимоги до взяття і транспортування матеріалу.
5. Засвоїти методи лабораторного дослідження протозойних хвороб.
ОСНАЩЕННЯ.
1. Обладнане робоче місце лаборанта.
2. Мікропрепарати протозойних організмів.
3. Мікроскопи.
4. Таблиці і мікроплакати «Методи лабораторного дослідження протозойних хвороб.»
5. Портрети вчених – паразитологів.
Завдання для самостійної підготовки до практичного заняття.
За допомогою підручників, конспекту лекцій і додаткової літератури засвоїти теоретичний матеріал за запропонованими нижче питаннями.
Предмет і завдання медичної та санітарної паразитології.
Форми співвідношення між організмами.
Принципи класифікації паразитів.
Взаємовідношення паразита і хазяїна.
Біологічні і механічні переносники.
Історія медичної паразитології. Вчення Е.Н.Павловського про природновогнещеві хвороби.
7. Обладнання паразитологічної лабораторії.
Хід заняття.
1.Режим і правила робота з паразитологічним матеріалом.
Лабораторія повинна бути оснащена відповідними приміщеннями, мати водопровід, центральну або місцеву каналізацію. На літній період передбачені заходи по недопущенню мух в приміщення лабораторії, сітки на вікнах, дверях, фрамугах, кватирках. Для миття рук і посуду повинні бути окремі раковини. Відра для сміття повинні мати педальні пристосування для підняття кришки.
Стіни в лабораторії обкладають на висоту 1,5 м білою плиткою або красять світлою фарбою. Підлогу покривають лінолеумом. Лабораторні столи покривають пластичним матеріалом.
Кожний працівник лабораторії повинен мати своє робоче місце.
Приготування препаратів калу для дослідження на яйця гельмінтів та простіших проводять в витяжній шафі, а огляд препаратів - спеціальній кімнаті з достатньою вентиляцією. Баночки з фекаліями, доставлені в лабораторію, розміщують в емальовані чи пластикові кювети. Предметні скельця з мазками фекалій і баночки для дослідження методами збагачення розкладають на великому листі віконного скла або в кюветі, що легко піддаються подальшій дезінфекції. Металеві петлі після кожного приготування препарату обпалюють на вогні (спиртівці).
2.Обробка та знезараження матеріалу.
Після закінчення дослідження посуд, скельця знезаражують шляхом кип’ятіння або розміщують в бак з 5% розчином карболової кислоти, 10% розчином лізолу на 6 годин. При відсутності даних дез. розчинів, знезараження проводять в баку з хлорвмісткимидез. розчинаминапротязі доби, з наступним миттям та кип’ятінням. Дерев’яні палички, бумагу та інші малоцінні матеріали спалюють.
Матеріал, що досліджувався(кал, сеча), заливають 5% розчином карболової кислоти чи іншими дезрозчинами на 6 годин, після чого виливають в каналізацію.
Лабораторні столи та стіл витяжної шафи знезаражують 3-5% розчином хлораміну і протирають спиртом , 5% розчином карболової кислоти. Мікроскоп, в особливості предметний столик, обробляють спиртом.
Посуд з калом, сечею і іншими матеріалами, взятими від інфекційних хворих, збирають в баки, знезаражують в автоклаві, дезінфікуючими розчинами чи кип'ятінням. Дезінфікуючу роботу працівник повинен проводити в гумових рукавичках. Дивися додаток - витяг з наказу № 408 за 1989 рік."
3.Правила особистої гігієни лаборанта і попередження внутрілабораторного зараження. Лаборант, який проводить дослідження паразитологічного матеріалу, з метою попередження внутрілабораторного зараження, крім ретельного дотримання загального дез. режиму та знезараженню досліджувального матеріалу, посуду, приміщень, повинен дотримуватися правил особистої гігієни.
- Довга робота з мікроскопом може визвати перевтому очей, головну біль, погіршення зору, тому освітлення новино бути достатнім. - В процесі мікроскопії не рекомендується закривати одне око. - Бажано дивитись переміно обома очима. Періодично, напротязі декількох хвилин роблять вправи для очей.
- На піпетки повинні бути надіти гумові груші.
- При дослідженні фекалій, дуоденального вмісту, м’язів та іншого матеріалу, що містить личинки гельмінтів дотримуватися слідуючих правил: 1.рідину із апарата Бермана виливають над кюветою або іншим посудом, при цьому роботу проводять в гумових рукавичках; 2. пробірки з осадом необхідно тримати в стакані із розчином №01;3.Після закінчення досліджень весь посуд кип’ятять.
- При заборі крові для паразитологічного дослідження лаборант повинен дотримуватись правил асептики і бути особливо уважним, щоб не поранитись і не допустити попадання крові на шкіру.
- Руки ретельно миють з використанням дезінфікуючих(стериліум) і миючих засобів. При попаданні на шкіру заразного матеріалу ці місця обробляють 80% етанолом. При забрудненні слизових оболонок рот полощуть 0,5% розчином соди, розчином перманганату калію (1:10 000). Очі промивають цим же розчином, в ніс капають 1-2 каплі розчину протарголу.
- Підлогу, меблі заливають дезрозчином, одяг замочують, а взуття протирають тампоном, змоченим у дез.розчині.