5.3 Основні категорії, ключові поняття та визначення теми

Глобальна інформаційна мережа - комп'ютерна мережа, що охоплює значну територію (країна, континент, континенти) і призначена для передачі даних між підприємствами (організаціями), які використовують вузол або станцію для підключення до глобальної мережі.

Гіпертекст – система інформаційних об’єктів (статей), в якій задані й автоматично підтримуються асоціативні та смислові зв’язки між виділеними об’єктами (елементами, поняттями, термінами або розділами).

Екстранет (Extranet) - мережеві зв'язки, які використовують технології Інтернету, щоб зв'язати Інтранет-бізнес з Інтранет-замовниками, постачальниками або іншими діловими партнерами.

Електронна комерція (e-commerce) - форма постачання продукції, при якій вибір і замовлення товару чи послуги здійснюється через комп’ютерні мережі, а розрахунки між покупцем і постачальником здійснюються з використанням електронних документів і/або засобів платежу.

Інтернет (Intеrnet) - всесвітня інформаційна комп'ютерна мережа, що представляє собою об'єднання безлічі регіональних комп'ютерних мереж і комп'ютерів на різних програмних і апаратних платформах, які обмінюються один з одним інформацією по каналам телекомунікацій (телефонному, телевізійному, оптико-волоконному кабелю, радіо і супутникового зв'язку).

Інтранет (Intranet) – це внутрішня корпоративна мережа, побудована на Інтернет-технологіях з метою забезпечити сумісне використання інформації, зв'язку, співпраці та підтримки ділових процесів у середині підприємства.

Інформаційні ресурси – інформація, яка зафіксована на матеріальному носії і зберігається в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних й ін.).

Локальна інформаційна мережа - це комп'ютерна мережа, що зв'язує декілька станцій в одній локальній зоні радіусом до 1 кілометра, які обмежені, наприклад, однією спорудою, одним підприємством (організацією), підрозділом тощо, та використовує зорієнтовані на цю територію засоби та методи передачі даних.

Регіональна інформаційна мережа - це комп'ютерна мережа, що розміщена на території певного регіону і призначена для передачі даних між підприємствами (організаціями).

Служба (сервіс) Інтернету – це набір послуг, які надаються клієнтам програмним забезпеченням серверів Інтернету з використанням певних мережевих протоколів.

5.4 Текст лекції Інформаційні ресурси глобальної мережі Інтернет

Інформаційна (комп'ютерна, обчислювальна) мережа - сукупність територіально розосереджених систем обробки даних, засобів і (або) систем зв'язку і пересилання даних, що забезпечує користувачам дистанційний доступ до її ресурсів і колективне використання цих ресурсів.

В залежності від швидкості обміну даними між робочими ЕОМ та розмірів охопленої території відрізняють локальні, регіональні та глобальні інформаційні мережі.

Локальна інформаційна мережа - це комп'ютерна мережа, що зв'язує декілька станцій в одній локальній зоні радіусом до 1 кілометра, які обмежені, наприклад, однією спорудою, одним підприємством (організацією), підрозділом тощо, та використовує зорієнтовані на цю територію засоби та методи передачі даних. Локальна мережа відрізняється простою архітектурою, а також великою швидкістю обміну і, як правило, невеликими відстанями між вузлами.

Регіональна інформаційна мережа - це комп'ютерна мережа, що розміщена на території певного регіону і призначена для передачі даних між підприємствами (організаціями). Як правило, підприємство (організація) використовує вузол або станцію для підключення до регіональної мережі.

Глобальна інформаційна мережа - комп'ютерна мережа, що охоплює значну територію (країна, континент, континенти) і призначена для передачі даних між підприємствами (організаціями), які використовують вузол або станцію для підключення до глобальної мережі. В глобальних мережах використовуються телефонні (комутовані чи некомутовані), радіо, супутникові та інші канали зв'язку. Найвідоміший приклад глобальної мережі - Internet.

Результати досліджень аналітичних фірм показали, що впродовж десяти років найбільше поширення серед локальних мережевих технологій мають технології Інтранет, а серед регіональних мережевих технологій - технології Екстранет.

Інтернет (Intеrnet) - всесвітня інформаційна комп'ютерна мережа, що представляє собою об'єднання безлічі регіональних комп'ютерних мереж і комп'ютерів на різних програмних і апаратних платформах, які обмінюються один з одним інформацією по каналам телекомунікацій (телефонному, телевізійному, оптико-волоконному кабелю, радіо і супутникового зв'язку).

Інтернет започаткований Агентством з наукових досліджень Міністерства оборони США (АRРА) як проект розробки надійних цифрових комунікацій для військових потреб в 1969 р. Перед розробниками була поставлена задача створити мережу, яка змогла б працювати безвідмовно у випадку виходу з ладу окремих її ланок. Спочатку ця мережа існувала для обміну інформацією між комп'ютерами військових закладів. У 1980-і роки її вже використовували в навчальних, наукових та комерційних цілях. У 1990-і роки Інтернет вийшов за межі США і до нього приєдналися країни всіх континентів світу.

Під інформаційними ресурсами розуміється інформація, яка зафіксована на матеріальному носії і зберігається в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних й ін.).

З погляду споживача, інформаційні ресурси Інтернет можуть бути класифіковані за телекомунікаційними інформаційними ринками:

1. Ринок електронної інформації містить:

- ділову інформацію, що, у свою чергу, ділиться на біржову й фінансову, економічну й статистичну, комерційну, на довідкові дані підприємств і ділові новини;

- юридичну інформацію, до якої відносяться укази, закони, постанови й інструкції;

- інформацію для фахівців, представлену науково-технічною, довідковою (фізика, техніка, інформатика й т.д.), професійною, спецінформацією з різних галузей науки, бібліографічною й реферативною інформацією, а також повнотекстовими електронними даними;

- інформацію для широкого вжитку: новини й преса, споживча інформація, відомості про погоду, програми теле- і радіопередач, розклад транспорту, інформація про готелі й ресторани, прокат й т.п.

2. Ринок електронних угод представлений сервісами банківських і міжбанківських операцій, електронних бірж, аукціонів і торгів, бронювання й резервування квитків і готельних послуг, замовлення товарів.

3. Ринок електронних послуг представлений послугами працевлаштування, навчання й консультацій, пошуку інформації в глобальних мережах, створення інформаційних систем і виконання розрахунків на ЕОМ.

4. Ринок мережевих комунікацій представлений електронною поштою, телеконференціями, електронними дошками оголошень і провайдерскими послугами.

5. Ринок програмного забезпечення представлений системним програмним забезпеченням, системами організації даних, програмами для діловодства, медичними системами, що навчають програмами, іграми.