Тема 3. Саморозвиток особистості

1. Загальна характеристика саморозвитку

2. Самоуправління індивідуальним розвитком

3. Розвиток рефлексії як механізму самопізнання

Розвиток – це об’єктивний процес якісних і кількісних змін психічних процесів, властивостей, стану у часі, які відображаються у закономірних перетвореннях. Психічний розвиток може бути адекватно зрозумілий через характеристику соціальної ситуації, провідного виду діяльності, і основних новоутворень як досягнення певного віку.

Існують різні періодизації психічного розвитку людини. Зокрема в періодизації Д.Ельконіна, зміна вікових періодів обумовлена змінами провідних видів діяльності; в періодизації Е.Еріксона розглядаються дві протилежних лінії розвитку, пов’язаних або із досягненням почуття ідентичності з собою і оточенням, або з почуттям не тотожності себе і світу.

Саморозвиток – це фундаментальна здатність людини становитися і бути дійсним суб’єктом свого життя, перетворювати власну життєдіяльність в предмет практичного перетворення. Саморозвиток здійснюється в рамках життєдіяльності людини в процесі прояву активності, яка визначається здатністю здійснювати особистісні вибори на основі пізнання самого себе.

Саморозвиток відображає в активній формі особливості внутрішнього світу особистості, якій має власні просторово-часові координати, в яких здійснюються неперервні діалоги особистості із собою, іншими значимими людьми. Внутрішній світ, або суб’єктивна реальність, знаходиться в процесі постійного становлення і розвитку.

Отже, процес саморозвитку розпочинається водночас з життям і розгортається в ньому. При цьому важливою для кожної людини індивідуально є проблема – чи є він суб’єктом саморозвитку, чи цю роль виконують інші.

В якості одиниці аналізу саморозвитку виступає акт самопобудови особистості як здатність втілюватися в те, що зовсім недавно було усвідомленим або неусвідомленим проектом самого себе.

Саморозвиток особистості здійснюється в рамках індивідуального життєвого шляху.

Одиницею аналізу життєвого шляху є події, до яких відносяться події середовища, події поведінки людини в оточуючому середовищі і події внутрішнього життя. Справжній саморозвиток означає, що людина є не продуктом подій власного життя, а автором власної життєдіяльності, якій здатен не підкорятися обставинам, а творити їх, визначати перспективи власного самоіснування.

Саморозвиток – це неперервний процес, в якому під впливом певних мотивів ставляться і досягаються конкретні цілі шляхом змін своєї діяльності, поведінки або шляхом зміни самого себе, із застосуванням форм самоствердження, самовдосконалення, самоактуалізації.

Самоствердження дає можливість або підтвердити, або підсилити в собі власну особистість, риси характеру, способи поведінки і діяльності.

Самовдосконалення – це свідоме управління процесом власного розвитку.

Самоактуалізація – це реалізація себе у світі шляхом пізнання сену життя, досягнення повноти самоіснування.

В якості механізмів саморозвитку виступають самосприйняття і самопрогнозування.

Самосприйняття завершує акти самопізнання, характеризується визнанням в собі всіх сторін і якостей особистості, що викликають як позитивні, так і негативні емоції і визначає прогнозування себе у майбутньому.

Самопрогнозування дає можливість здійснювати вихід за межі самого себе сьогоднішнього, передбачувати події зовнішнього і внутрішнього життя, ставити задачі майбутньої діяльності і саморозвитку. Самопрогнози можуть бути проаналізовані з точки зору їх змісту, спрямованості, визначеності – невизначеності, стійкості, розташування у часі. Різноманітна діяльність і сполучення механізмів самосприйняття і самопрогнозування породжують різні стратегії саморозвитку. Оптимальною вважають ситуацію, коли людина сприймає в собі як негативні, так і позитивні властивості і якості, ставлячи водночас чітко, визначено і реалістично проблеми з формування і переформування себе (не заперечуючи себе сьогоднішнього, знає, яким він хоче бути завтра).

Процес саморозвитку пов’язаний з певними складнощами, котрі усвідомлено чи ні сприймаються особистістю як бар’єри саморозвитку.

Перший бар’єр – відсутність адекватної мотивації і цілей саморозвитку. Людина починає „пливти за течією”, самопобудова його особистості визначається випадковими подіями, їй складно визначитися у конкретній ситуації, ще складніше побудувати адекватні перспективи. Тому такі люди найчастіше скаржаться на обставини, які начебто заважають їм у досягненні поставлених цілей.

Наступна група бар’єрів пов’язана з нерозвиненими здібностями до самопізнання. Нечітке, розпливчате уявлення про себе, звуження сфер і областей функціонування власної Я-концепції призводять до того, що індивід ставить або нереальні, або неадекватні цілі саморозвитку. В підсумку така людина отримує результати, які його не задовольняють, не дають можливості відчути себе повноправним суб’єктом, автором свого життя.

Третя група бар’єрів обумовлена системою стереотипів і установок, що склалися. Наприклад, К.Роджерс основу стереотипів поведінки і дій бачить в надмірній прихильності і податливості особистості соціальному оточенню. Прагнення вести себе і діяти як усі, відсутність альтернатив в самопобудові особистості призводять до серії стереотипних реакцій, до постійного озирання на оцінки інших значимих і менш значимих людей. А.Маслоу прямо вказує на той факт, що в якості перешкод особистісному росту виступають: негативний валив минулого досвіду, звичок, які штовхають людей до непродуктивних форм поведінки; соціальний вплив і груповий тиск, яким індивід не здатен, не бажає і не вміє протистояти; наявність систем внутрішнього захисту, функціонування яких створює видимість благополуччя і адаптованість особистості до оточуючої дійсності.

Заслуговує на увагу і група бар’єрів, які визначаються не сформованістю механізмів саморозвитку. Неприйняття себе, або часткове прийняття призводить до невірної стратегії саморозвитку, коли людина починає тратити власні сили не на те, щоб відкривати в собі щось нове, а на боротьбу із власними негативними якостями. На це може витрачатися дорогоцінний час, а результати як для особистості, так і для оточуючих залишаються незадовільними.

Можна також виділити особливу групу бар’єрів, яка пов’язана з відсутністю навиків самовиховання, незнання і невміння залучати такі способи, які б дозволили будувати себе в потрібному напряму і реалізувати у повній мірі. Часто це супроводжується відсутністю вольових імпульсів, коли людина, визначаючи для себе певні часові пороги саморозвитку і само змін, не дотримується їх і продовжує діяти по старому. Добре відома фраза „З понеділка візьмуся”. Але настає понеділок, і все залишається без змін. Безперечно, що невиконання самозобов’язань викликає незадоволеність, каяття, глибокі сумніви щодо власних можливостей зробити те, що задумав.

В якості бар’єрів саморозвитку можуть виступати й інші люди, які несвідомо або цілеспрямовано заважають саморозвитку конкретної людини. В наслідок заздрості або небажання, щоб хтось був краще, досконаліше, вони створюють перепони навіть для близьких людей. В такому разі спрацьовують закони конкуренції, закони власного особистісного самоствердження.

Важливо так побудувати лінію власного життя і поведінки, щоб власне прагнення до вдосконалення не заважало інтересам інших.

Отже, саморозвиток – це складний, нелінійний, багатоплановий процес, якій може йти як в позитивному напрямі, так і в негативному з точки зору відповідності вищим зразкам та ідеалам, що вироблені людством. Як зазначив В.Франкл „Доля не може бути змінена, інакше це була б не доля. Людина ж може змінити себе, інакше вона не була б людиною. Здатність формувати і переформовувати себе – це прерогатива людського існування”.

Самооцінка здібностей до самоосвіти і саморозвитку

особистості (Дж Андреев В. И. Саморазвитие менеджера. — М., 1995.)

Уважно ознайомтесь з запитаннями тесту-анкети. Оберіть один із запропонованих варіантів відповіді: „Ні”, „Частково, періодично”, „Так”. Визначить кількість балів за кожну відповідь у відповідності з ціною обраного варіанту. Визначить набрану Вами суму набраних балів за всі відповіді і співвідносить Вашу суму із Шкалою визначення півня розвитку.

№ п.п.	Запитання	Варіант відповіді
		Ні – 1 бал	Частково, періодично – 2 бали	Так – 3 бали
1.	Чи читали Ви і знаєте щось про принципи, методи, правила самоосвіти, самовиховання, саморозвитку особистості ?
2	Чи маєте Ви серйозне і глибоке прагнення до самоосвіти, самовиховання, саморозвитку своїх особистісних якостей, здібностей ?
3	Чи помічають Ваші друзі, знайомі Ваші успіхи у самоосвіті, самовихованні, саморозвитку ?
4	Чи відчуваєте Ви прагнення більш глибоко познати самого себе, свої творчі здібності ?
5	Чи є у Вас власний ідеал і чи спонукає він Вас до самоосвіти, самовихованню, саморозвитку ?
6	Чи часто Ви замислюєтесь про причини своїх промахів, невдач ?
7	Чи здатні Ви до швидкого опанування новими видами діяльності, наприклад до самостійного вивчення іноземної мови ?
8	Чи здатні Ви й надалі розв’язувати важку задачу, якщо перші дві години не принесли очікуваних результатів ?
9	Чи ведете Ви щоденник, де занотовуєте свої ідеї, плануєте своє життя (на рік, на найближчі місяці, тиждень, день) та чи аналізуєте, що із запланованого виконати не вдалося і чому ?
10	Чи вважають Ваші друзі, що Ви людина, здатна до подолання труднощів ?
11	Чи знаєте Ви свої сильні і слабкі сторони ?
12	Чи хвилює Вас майбутнє ?
13	Чи прагнете Ви до поваги з боку найближчих друзів, батьків ?
14	Чи здатні Ви керувати собою, стримувати себе в конфліктній ситуації ?
15	Чи здатні Ви ризикувати ?
16	Чи прагнете Ви виховувати в собі силу волі або інші якості ?
17	Чи добиваєтесь Ви щоб до Вашої думки прислуховувалися ?
	Чи вважають (чи вважали), що Ви людина, здатна до самоосвіти, саморозвитку:
18	Батьки
19	Вчителі
20	Друзі

Шкала визначення рівнів розвитку здібностей

до самоосвіти і саморозвитку

Рівень розвитку	Сума балів
1. Дуже низький	21 – 28
2. Низький	29 – 32
3. Нижче середнього	33 – 36
4. Трохи нижче середнього	37 – 40
5. Середній	41 – 44
6. Трохи вище за середній	45 – 48
7. Вище середнього	49 – 52
8. Високий	53 – 56
9. Дуже високий	57 – 63