
- •2.1. Загальний огляд технологій створення інтерактивних
- •5.1. Особливості методичної системи вивчення основ
- •1 Розділ
- •1.1. Основні принципи побудови та функціонування мережі Internet
- •1.2. Форматування тексту мовою html
- •1.3. Використання гіперпосилань
- •1.5. Списки і таблиці у html-документах
- •1.6. Використання фреймів
- •1.7. Каскадні таблиці стилів (css)
- •1.8. Введення даних за допомогою форм
- •1.9. Розробка Web-сайтів
- •2 Розділ
- •2.1. Загальний огляд технологій створення інтерактивних Web-документів
- •2.2. Використання скриптів JavaScript
- •2.3. Використання рнр і MySql
- •Додатки Створення шкільної Intranet
Додатки Створення шкільної Intranet
Найпростіше створити Intranet мережу в шкільному класі інформатики, якщо використати клас комп'ютерів з операційними системами Windows 95/98, об'єднаними в локальну мережу. Спочатку на всі комп'ютери мережі треба встановити протоколи TCP/IP (Transmission Control Protocol/Internet Protocol), що є промисловим стандартом для об'єднання локальних та регіональних мереж і використовується в Internet та Intranet. Для встановлення протоколу TCP/IP на машини однорангової мережі, які працюють під управлінням Windows 95/98, єдиний параметр, який потрібно налагодити, — це ІР-адреса кожного комп'ютера.
Будь-який пристрій, що працює з протоколом TCP/IP, має IP-адресу — логічна 32-розрядна адреса, яка однозначно вказує на конкретний комп'ютер або пристрій, який підключено за TCP/IP. Для подання IP-адрес використовуються чотирибайтні вирази типу 131.107.2.100.
Організація Internet Network Information Center (InterNic) координує розповсюдження ліцензій на видання IP-адрес. Існує три класи ліцензій: А, В, С Ліцензія класу А дозволяє організації надавати адреси з фіксованим першим байтом запису, який завжди менший за 127. Такі ліцензії мають найбільші світові постачальники послуг Інтернету. В адресах класу А перший байт є ідентифікатором мережі, а решта (три байти) є ідентифікаторами вузла. Це означає, що всього може існувати 126 мереж класу А, кожна з яких може містити 16777214 вузлів.
Середні постачальники послуг Інтернету мають ліцензію класу В, яка фіксує перші два байти адреси, при цьому перший байт може мати значення 128-191. В адресах класу В перший та другий байти складають ідентифікатор мережі, а третій та четвертий — ідентифікатор вузла. Це значить, що може існувати 16 384 мережі класу В, кожна з яких може містити 65 532 вузли.
Малі постачальники послуг Інтернету отримують ліцензію класу С, з першим байтом 192-223. В адресах класу С перші три байти є ідентифікатором мережі, а четвертий — ідентифікатором вузла. Може бути зареєстровано 2 097 152 мережі класу С, кожна з яких може містити 254 вузли.
Ідентифікатор мережі не може дорівнювати 127. Ідентифікатор вузла й ідентифікатор мережі не можуть бути також 255, 255.255, 255.255.255, 000, 000.000, 000.000.000.
Крім IP-адреси комп'ютера слід знати також і маску його підмережі — це 32-розрядне число, необхідне для визначення місцезнаходження комп'ютера у мережі TCP/IP. В загальному випадку маска підмережі класу А дорівнює 255.0.0.0, класу В — 255.255.0.0, класу С — 255.255.255.0.
Для налагодження протоколу TCP/IP у Windows 95/98 необхідно відкрити вікно «Сеть» (в російській версії Windows) панелі управління. На вкладці «Конфигурация» зазначено протоколи, вже встановлені. Якщо протокол TCP/IP вже встановлений, то для уникнення плутанини в системі його необхідно спочатку видалити, виділивши курсором і натиснувши кнопку «Удалить». Щоб додати в систему протокол TCP/IP, необхідно натиснути на кнопку «Добавить...». У вікні, яке відкриється, необхідно виділити пункт «Протокол» і знову натиснути на кнопку «Добавить...». Далі необхідно вибрати в списку «Изготовители» фірму Microsoft, а в списку «Сетевые протоколы» — пункт TCP/IP.
Після натискування на кнопку «Ok» у списку встановлених протоколів з'явиться пункт TCP/IP. Його знову необхідно виділити та натиснути на кнопку «Свойства». Єдиний параметр, який необхідно встановити у вікні «Свойства: TCP/IP», — це IP-адреса комп'ютера на вкладці «IP-адрес». Присвоюючи комп'ютеру адресу, необхідно точно знати, що вона не зайнята іншим комп'ютером локальної мережі. Адресу IP і маску підмережі повинен дати адміністратор мережі. Якщо мережа не з'єднана з іншими локальними мережами і з Internet то можна без вагань присвоювати адреси 100.0.0.1, 100.0.0.2, ..., 100.0.0.10,... з маскою підмережі 255.0.0.0 на кожному з комп'ютерів або будь-які інші незаборонені правилами присвоєння адресів TCP/IP.
Після встановлення протоколу TCP/IP на комп'ютери мережі необхідно встановити броузери Internet. Для навчальних цілей зручно використовувати броузер Internet Explorer 4.0/5.0. Якщо на комп'ютфах мережі встановлено операційну систему Windows 98, то цей броузер вже інстальований. Якщо комп'ютери мережі працюють під управлінням Windows 95, то його необхідно інсталювати додатково.
Після цього на одному з комп'ютерів необхідно встановити програмне забезпечення, яке б надавало доступ до Web-сторінок, розміщених на ньому, тобто перетворити цей комп'ютер на Web-сервер. Це програмне забезпечення будемо називати також Web-сервером, якщо це не буде викликати плутанини і апаратною частиною (тобто з Web-сервером як комплексом апаратно-програмних засобів). Для навчальних цілей найзручнішим Web-сервером є Microsoft Personal Web Server (PWS) у силу своєї компактності, простоти та безкоштовності. Проте його не включено до стандартного дистрибутиву Windows 95/98, і необхідно завантажувати з Web-сервера фірми Microsoft (www.microsoft.com), або з компакт-дисків із програмним забезпеченням для мереж. Інсталяцію Personal Web Server детально описано в інструкції до пакету (є російська версія), тому не будемо зупинятись на цьому.
Після інсталяції Web-сервера можна перевірити роботу мережі Intranet. Для цього необхідно на одному з комп'ютерів відкрити Internet Explorer і в полі «Адрес:» ввести IP-адресу комп'ютера (сервера), на якому встановлено PWS.
В якості кореневої сторінки сервера бажано розробити власну сторінку класу інформатики. На сервері можна розміщувати навчальні матеріали з основ Web-програмування, приклади відомих Web-сторінок та частин Web-сайтів (www.eurosport.com, www.cnn.com). Для цього їх необхідно попередньо завантажити з відповідних Web-серверів Інтернету та зберегти або на локальних дисках, або на Інтранет-сервері класу. Для збереження сторінки разом із малюнками, її необхідно завантажити в броузер, а потім за допомогою команди меню «Правка->Страница...» (для InternetExplorer 4.0) відкрити її в редакторі FrontPage Expres та зберегти на диску. В Internet Explorer 5 можна зберігати сторінку повністю за допомогою команди «Файл->Сохранить как...». Щоб зберегти на локальному диску весь сайт, необхідно використовувати спеціальне програмне забезпечення, наприклад, програму Teleport Pro. •
Базові дескриптори HTML
Умовні позначення
URL — адреса завнішнього файла (або просто ім'я файла в тому самому
підкаталозі).
?— будь-яке число (<Н?> значить <Н1>, <Н2>, <НЗ> і т.д.).
% — будь-який відсоток.
* * — будь-який текст.
$$$$$$ —будь-яке шістнадцяткове число.
| — альтернативи (ALIGN=LEFT | RIGHT | CENTER — необхідно вибрати одну з них).
БАЗОВІ ЕЛЕМЕНТИ
Тип документа |
<НТМL> </НТМL> |
Початок і кінець файла |
Заголовок документа |
<HEAD> </HEAD> |
Опис документа, наприклад, його ім'я |
Ім'я документа |
<TITLE>***</TITLE> |
Повинно бути в заголовку |
Тіло |
<BODY> </BODY > |
Вміст сторінки |
ФОРМАТУВАННЯ ТЕКСТУ
|
||
Заголовок |
<H'?>*** </H?> |
Визначено 6 рівнів |
Заголовок із вирівнюванням |
<Н? ALIGN=LEFT | RIGHT | CENTER> </H?> |
|
Символ розриву абзацу |
<Р> |
|
Вирівнювання тексту абзацу |
<Р ALIGN= LEFT | RIGHT | CENTER> |
|
Зберегти форматування вже набраного тексту |
<PRE>***</PRE> |
|
Символ розриву рядка |
<BR> |
|
Напівжирний шрифт |
<B> |
|
Курсив |
<I> |
|
Підкреслення |
<U> |
|
Моноширинний шрифт |
<TT> |
|
Перекреслення |
<STRIKE> |
|
Верхній індекс |
<SUP> |
|
Нижній індекс |
<SUB> |
|
Розмір шрифта |
<FONT SIZE=?> |
(від 1 до 7) |
Змінити розмір шрифта |
<FONT SIZE="+ | - ?"> |
|
Базовий розмір шрифта (основного тексту) |
<BASEFONT SIZE=?> |
(від 1 до 7; стандартний розмір 3) |
ГIПЕРПОСИЛАННЯ
Зовнішнє гіперпо- силання |
<А HREF="URL">***</A> |
|
Внутрішнє гіперпо- силання (посилання на вкладку) |
<А HREF="#***"></A> <А NAME="***"></A> |
визначення закладки |
Відносне гіперпосилання |
<А HREF="iм'я файлу">
<BASE HREF="URL"> |
– файл повинен знаходитися у тому самому підкаталозі; — повинен знаходитися в заголовку, відносно URL створюються відносні адреси |
Посилання на адресу E-Mail |
<А HREF="mailto: адреса">***</А> |
|
ГРАФІКА
|
||
Вбудоване зображення |
<IMG SRC="URL"> |
|
Плаваюче зображення |
<IMG SRC="URL" ALIGN =T0P | BOTTOM | MIDDLE | LEFT> |
|
Зображення гіперпосилання |
<A HREF = "URL"XIMG SRC="URL зображення"> </A> |
|
Зображення мініатюра |
<A HREF="URL - оригіналу"><ІМС SRC="URL зображення мініатюра"></А>
|
|
Фонове зображення |
<BODY BACKGROUND= ="URL зображення"> |
|
Зміна кольору фону |
<BODY BGC0L0R>= ="$$$$$$" |
порядок: червоний/ зелений/ синій |