
- •Теорія держави і права в системі юридичних наук.
- •Предмет теорії держави і права.
- •3. Методи теорії держави і права.
- •4. Функції теорії держави і права.
- •5.Призначення теорії держави і права у відношенні до галузевих юридичних дисциплін.
- •6.Співвідношення теорії держави і права з іншими суспільними науками, що вивчають державу і право: філософією, політологією, соціологією тощо.
- •7.Структура теорії держави і права.
- •8.Передумови виникнення держави.
- •9.Ознаки держави.
- •10.Суверенітет держави та його види.
- •11.Основні теорії походження держави.
- •12.Сутність формаційного підходу до з’ясування історичних типів держави.
- •13.Сутність цивілізаційного підходу до з’ясування історичних типів держави.
- •14.Державна влада: поняття та ознаки.
- •15.Функції держави.
- •3. За часом здiйснення:
- •4. За сферами суспiльного життя:
- •16.Класифікація функцій держави.
- •17.Форми здійснення функцій держави.
- •18.Форма держави: поняття та елементи.
- •19.Форма державного правління: поняття і види.
- •20.Президентська республіка та її особливості.
- •21.Парламентська республіка та її особливості.
- •22.Змішана республіка, її особливості та види.
- •23.Республіканська форма правління.
- •24.Форма державного устрою: поняття та види.
- •25.Унітарна держава: поняття та особливості.
- •26.Федеративна держава: поняття та особливості.
- •27.Політичний режим та його види.
- •28.Демократичний політичний режим, його сутність та роль в побудові правової держави.
- •29.Механізм держави.
- •30.Державний апарат: сутність та призначення.
- •31.Принципи організації і діяльності державного апарату.
- •32.Значення держави в політичній системі суспільства.
- •33.Політична система суспільства та її елементи.
- •34.Орган держави: поняття та види.
- •35.Соціальна, правова держава: загальна характеристика.
- •36.Поняття та ознаки громадянського суспільства.
- •37.Ознаки правової держави.
- •38.Загальна характеристика правового статусу особи.
- •39.Співвідношення прав людини та прав громадянина в Україні.
- •40.Форми демократії.
- •41.Поняття та основні ознаки народовладдя.
- •42.Право: поняття та ознаки.
- •43.Право та інші соціальні норми: порівняльна характеристика.
- •44.Основні типи праворозуміння.
- •45.Функції права.
- •46.Сутність загальносоціальних функцій права.
- •47.Сутність спеціально-юридичних функцій права.
- •48.Структура права.
- •49.Суб’єктивне право.
- •50.Об’єктивне право.
- •51.Публічне право та приватне право: порівняльна характеристика.
- •52.Матеріальне та процесуальне право: їх співвідношення.
- •53.Принципи права та їх класифікація.
- •54.Норми права у системі соціальних норм.
- •55.Система соціальних норм.
- •56.Норма права: поняття та види.
- •57.Ознаки правової норми.
- •58.Норма права та її структура.
- •59.Диспозиція правової норми: поняття та види.
- •60.Санкція правової норми: поняття та види.
- •61.Гіпотеза правової норми: поняття та види.
- •62.Правотворчість: поняття та види.
- •63.Принципи правотворчості.
- •64.Функції правотворчості.
- •65.Стадії законодавчого процесу.
- •1. Передпроектна стадія
- •2. Проектна стадія
- •4. Засвідчувальна стадія
- •5. Інформаційна стадія
- •66.Співвідношення правотворчості та законотворчості.
- •67.Суб’єкти законодавчої ініціативи в Україні.
- •68.Правотворчість Президента України.
- •69.Правотворчість Кабінету Міністрів України.
- •70.Джерела (форми) права: поняття та види.
- •71.Нормативно-правовий акт: поняття та види.
- •72.Поняття та види законів.
- •73.Підзаконний нормативно-правовий акт: поняття та види.
- •74.Система нормативно-правових актів в Україні.
- •75.Співвідношення права і закону.
- •76.Дія нормативно-правових актів у часі.
- •77.Дія нормативно-правових актів у просторі.
- •78.Дія нормативно-правових актів за колом осіб.
- •79.Порядок опублікування та набрання чинності нормативно-правових актів в Україні.
- •80.Співвідношення норм національного та міжнародного права.
- •81.Система права та її елементи.
- •82.Галузь права: загальна характеристика.
- •83.Критерії поділу права на галузі.
- •84.Інститут права. Класифікація інститутів права.
- •85.Підгалузі права: загальна характеристика.
- •86.Система законодавства та її структура.
- •87.Система права та система законодавства: порівняльна характеристика.
- •88.Галузі законодавства: поняття та сутність.
- •89.Систематизація законодавства та її види.
- •90.Кодифікація законодавства.
- •91.Інкорпорація законодавства.
- •92.Правові відносини: поняття та їх класифікація.
- •93.Зміст правовідносин.
- •94.Суб’єктивне право та юридичний обов’зок як елементи змісту правових відносин.
- •95.Суб’єкти правовідносин: поняття та види.
- •96.Правоздатність.
- •97.Дієздатність.
- •98.Деліктоздатність.
- •99.Правоздатність фізичних та юридичних осіб в Україні.
- •100.Дієздатність фізичних та юридичних осіб в Україні.
- •101.Об’єкти правовідносин: поняття та види.
- •102.Юридичні факти: поняття та класифікація.
- •103.Реалізація норм права: поняття та форми.
- •104.Дотримання права, як форма реалізації норм права.
- •105.Виконання права, як форма реалізації норм права.
- •107.Застосування права, як форма реалізації норм права.
- •108.Акти застосування правових норм.
- •109.Прогалини у праві та способи їх усунення.
- •110.Аналогія права.
- •111.Аналогія закону.
- •111.Тлумачення норм права: поняття та види.
- •113.Способи тлумачення норм права.
- •114.Функції тлумачення норм права.
- •115.Офіційне тлумачення норм права та його види.
- •116.Неофіційне тлумачення норм права та його види.
- •117.Акти тлумачення норм права.
- •118.Правова поведінка: поняття та види.
- •119. Правомірна поведінка: поняття та види.
- •120.Правопорушення: поняття та види.
- •121.Ознаки правопорушення.
- •122.Склад правопорушення.
- •123.Юридична відповідальність: поняття та підстави.
- •124.Види юридичної відповідальності.
- •125.Сутність позитивної юридичної відповідальності.
- •126.Сутність ретроспективної юридичної відповідальності.
- •127.Принципи юридичної відповідальності.
- •128.Мета і функції юридичної відповідальності.
- •129.Законність та правовий порядок: порівняльна характеристика.
- •130.Державна дисципліна та її види.
- •131.Гарантії законності.
- •132.Правосвідомість.
- •133.Елементи правосвідомості.
- •134.Види правосвідомості.
- •135.Функції правосвідомості.
- •136.Правова ідеологія.
- •137.Правова психологія.
- •138.Функції правосвідомості.
- •139.Правовий нігілізм та форми його прояву.
- •140.Правова культура: поняття та зміст.
- •141.Правове виховання: поняття, форми, методи.
- •142.Механізм правового регулювання: поняття та елементи.
- •143.Способи правового регулювання.
- •144.Юридична техніка: поняття та види.
- •145.Види юридичного процесу.
- •146.Правова система: поняття та елементи.
- •147.Поняття типу правової системи та критерії об’єднання правових систем держав у правові сім’ї.
- •148.Правова система: поняття та ознаки.
- •149.Романо-германський тип правових систем: загальна характеристика.
- •150.Англо-американський тип правових систем: загальна характеристика.
40.Форми демократії.
Форма демократії - це її зовнішнє вираження.
Форм демократії можна назвати чимало, але основні з них наступні:
1. Участь народу в керуванні державними і суспільними справами (народовладдя), здійснюється в двох формах – прямій і непрямій:
пряма - представницька демократія - - форма народовладдя, при якій влада здійснюється через виявлення волі представників народу у виборних органах (парламенти, органи місцевого самоврядування).
непряма --безпосередня демократія - форма народовладдя, при якій влада здійснюється через безпосереднє виявлення волі народу або визначених соціальних груп (референдум, вибори).
2. Формування і функціонування системи органів держави на основі демократичних принципів законності, гласності, виборності, змінюваності, поділі компетенції, що попереджають зловживання службовим положенням і суспільним авторитетом;
3. Юридичне (насамперед конституційне) закріплення системи прав, свобод і обов'язків людини і громадянина, їхня охорона і захист відповідно до міжнародних стандартів.
41.Поняття та основні ознаки народовладдя.
Демократичність держави й суспільства визначається насамперед рівнем розвитку народовладдя, тобто тим, якою мірою реально наявні процедури виявлення і здійснення волі народу впливають на управління державними та суспільними справами.
Народовладдя передбачає приналежність усієї суспільної влади, у тому числі державної, народові, вільне здійснення цієї влади народом відповідно до його суверенної волі в інтересах як суспільства загалом, так і кожної людини й громадянина.
Головний зміст народовладдя полягає у забезпеченні реальної участі громадян у розробці, обговоренні, прийнятті політичних рішень й управлінні державними та суспільними справами, підвищенні активності громадських об»єднань, утвердженні свободи слова, врахуванні громадської думки тощо.
Ознаки:
вільна і рівна участь громадян і їх об»єднань в управлінні державою через інститути безпосередньої і представницької демократії;
дотримання ідеологічного, політичного й економічного плюралізму;
гарантованість здійснення прав і свобод громадянами і соціальними меншинами відповідно до міжнародних стандартів прав людини;
реальність місцевого самоврядування;
реальність справедливого правосуддя;
домінування методів переконання, узгодження над примусовими методами.
Отже, народовладдя в Україні реалізується на основі Конституції через інститути безпосередньої (прямої) чи представницької (виборної) демократії. До інститутів безпосередньої демократії, які забезпечують прийняття державного рішення прямим волевиявленням народу, відносять; референдум; обговорення проектів нормативних актів; участь у виборах органів державної влади; загальні збори (збір) громадян; звіти депутатів і виконавчих органів перед населенням.
42.Право: поняття та ознаки.
Право - це система загальнообов'язкових правил поведінки, які встановлені або санкціоновані державою і забезпечуються всіма доступними їй примусовими заходами.
Право — це система загальнообов'язкових формально визначених, гарантованих, встановлених або санкціонованих державою норм (правил поведінки), які виражають волю домінуючої частини населення соціально-неоднорідного суспільства, встановлюють права й обов'язки учасників правовідносин і спрямовані на врегулювання суспільних відносин відповідно до цієї волі, а також до загальносоціальних потреб і забезпечуються державою.
До його основних ознак відносять:
- нормативний характер право складається з норм як загальнообов’язкових правил поведінки що визначають права, обов’язки та відповідальність громадян, посадових осіб та державних органів;
- загальнообов’язковий характер, - дія норм права поширюється на всіх учасників правовідносин і повинна виконуватися ними без винятків і незалежно від ставлення до самих норм;
- системний характер, - право – це не просто сукупність норм, а чітка система, яка діє на основі єдиних принципів, виконує єдині функції та має чітку внутрішню структуру, яка включає інститути права та галузі права;
- формальна визначеність норм права, - зміст норм права чітко визначений і формально закріплений у тексті певного правового документа;
- право сформульоване у вигляді юридичних прав та обов ‘язків, а не загальних принципів, побажань, закликів і т. д.;
- право виражає волю держави, тому забезпечується при потребі силою державного примусу.