2.5. Заходи щодо підвищення к.К.Д. Зрошувальної мережі

Маючи значення к.к.д. міжгосподарської та внутрішньогосподарської зрошувальних мереж без проведення спеціальних заходів щодо боротьби з фільтрацією води, визначають, наскільки повинні бути знижені її втрати, щоб к.к.д. для міжгосподарської зрошувальної мережі був не нижче 0,8, для внутрішньогосподарської мережі – 0,85 та системи в цілому – 0,70:

, %,

де: Р - необхідний процент зниження втрат води (визначається окремо для міжгосподарської та внутрішньогосподарської зрошувальних мереж);

Е^'_t - плановий к.к.д. зрошувальної мережі;

E_t - к.к.д. зрошувальної мережі до проведення заходів щодо боротьби з фільтрацією води.

Залежно від необхідного проценту зниження втрат води та властивостей ґрунтів, які складають ложе каналу, відповідно до табл. 11. намічаються протифільтраційні заходи та визначається доцільність їх проведення.

Таблиця 2.5.

Процент зниження втрат води, строк дії та вартість заходів по боротьбі з фільтрацією води

Назва заходу	Процент зниження втрат води	Строк дії заходу в роках	Вартість в грн. за 1 м2 поверхні
Штучне кольматуваня	40...70	5...10	0,30...0,50
Солонцювання	50...70	5...10	0,60...0,80
Ущільнення ґрунту	50...80	5...10	0,60...0,80
Ґрунтове покриття	60...80	5...8	1,60...2,30
Бетонне покриття	85...95	25...40	5,00...9,00
Плівкові екрани	85...95	3...5	3,50...4,00

Для міжгосподарської зрошувальної мережі визначається щорічний об’єм та вартість робіт щодо боротьби з фільтрацією води. Визначається площа щорічної обробки каналів (крім бетонного покриття):

, м²

де: t - строк дії в роках протифільтраційного заходу (табл. 11.);

l - загальна довжина міжгосподарських каналів в м;

Q_ср.зв. - середньозважена пропускна здатність міжгосподарських каналів в м³с;

де: - пропускна здатність міжгосподарських каналів (див. вихідні дані, табл. 3) в м³/с;

.- довжина міжгосподарських каналів (див. рис. 5 та лист № 1), км.

Якщо прийняті заходи боротьби з втратами води забезпечують більший процент зниження (P^') ніж планувалося, то доцільно визначити (окремо для міжгосподарської та внутрішньогосподарських зрошувальних мереж) новий к.к.д.:

У випадках, коли на окремих каналах чи на їх ділянках доцільно застосовувати різні заходи щодо боротьби з фільтрацією, які забезпечують різний за величиною процент зниження втрат, то спочатку визначають нові к.к.д. по окремих каналах чи їх ділянках, а потім загальний к.к.д.

В наведеному вище прикладі розрахунку встановлено, що , а , тобто вони відповідають нормативним значенням, тому заходи по зниженню втрат води не передбачаються.

Література: [1] с. 159…163; [2] с. 19…33, 52…61; [3] с. 351…356.

2.6. Очищення каналів від намулу та рослинності

У цьому розділі курсового проекту необхідно:

а) визначити кількість змулених та донних наносів, які надійшли на систему, встановити розподіл їх по каналах та намітити способи очищення і його вартість;

б) визначити об’єм, способи та вартість робіт щодо знищення рослинності.

Об’єм змулених наносів (W_п) визначається за формулою:

, м³

де: – об’єм забраної води із річки за поливний період в м³ (див. показники системного плану водорозподілу);

ρ - середня за поливний період мутність річкової води в кг/м³ (наводиться на листі КП);

₁ - об’ємна маса замулених наносів, приймається рівною 1,2 т/м³.

Об’єм донних наносів (W_д) при водозаборі із річки самопливом дорівнює:

м³

де: ₂ - об’ємна маса донних наносів, приймається рівною 1,4 т/м³;

 - відношення об’єму донних наносів до змулених, дорівнює для гірських річок 0,15...0,23, а для рівнинних – 0,01…0,09 ;

к - відношення питомої витрати в каналі до питомої витрати в річці (прийняти рівним 0,4).

Інші позначення ті ж, що і в попередній формулі.

Загальний об’єм наносів, які надійшли в систему дорівнює:

- при водозаборі із річки самопливом:

V_н =V_S + V_g,

- при механічному водозаборі із річки:

V_н = V_s

У випадку, коли джерелом зрошення є водосховище, об’єм очищення міжгосподарської мережі від наносів дорівнюватиме:

м³

де: А^с_nt - площа нетто зрошувальної системи, га;

а - об’єм очищення каналів в м³/га зрошуваної площі нетто (табл. 3 вихідних даних), в наведеному прикладі а = 5,8 м³/га, а А^с_nt= 22200 га.

Вартість очищення каналів земснарядами (10-20% загального об’єму) може бути прийнята орієнтовно в межах 0,45-0,50 грн./м³, екскаваторами та іншими механізмами (70-85% об’єму) – 0,80-1,00 грн./м³, вручну (5-10% об’єму) – 1,50...1,80 грн./м³.

Таблиця 2.6.

Об’єми, вартість та строки робіт по очищенню наносів

на міжгосподарській зрошувальній мережі

Спосіб очищення	Об’єм робіт, м3	Вартість очищення, грн./м3	Загальна вартість, тис. грн.	Час виконання робіт
1	2	3	4	5
Земснарядами	19314	0,50	9657,0	червень
Екскаваторами	96570	0,80	77256,0	серпень
Вручну	12876	1,50	19314,0
Всього	128760		106227

Разова площа очищення каналів від рослинності (А_ок в м³) може бути визначена за формулою:

де: - середньозважена пропускна здатність міжгосподарських каналів, м³/с (див. стор. 43);

l - загальна довжина міжгосподарських каналів, м.

В даному прикладі:

м³/с

Очищення каналів від рослинності доцільно планувати не менше двох разів на рік механічними косилками (80-90% загальної площі) та вручну (10-20% загальної площі). Вартість скошування каналів механічними косилками орієнтовно може бути прийнятою 1,0-2,0 грн./га та вручну – 6,0-8,0 грн./га.

га. З них механічними косилками га, а вручну га. Тоді вартість скошування буде за сезон складати: грн.

Література: [1] с. 163…166; [3] с. 271…273.