Тема 2. Суб’єкти ринку фінансових послуг Методичні поради щодо вивчення теми

Суб’єкти (учасники) ринку фінансових послуг – фінансові установи та суб’єкти підприємницької діяльності (юридичні або фізичні особи), які відповідно до законодавства мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг.

Суб’єктами ринку фінансових послуг можуть бути:

     практично кожний індивідуум – фізична особа, що не обмежена законом у правосуб’єктності та дієздатності;

     групи громадян (партнерів);

     трудові колективи; юридичні особи усіх форм власності.

Пріоритетними чинниками при виборі фінансової установи, яка здатна задовольнити потреби споживачів за рахунок надання їм фінан­сових послуг, є надійність посередника; позитивний досвід його діяль­ності на ринку, підтверджений відповідними офіційними даними; прийнятний рівень оцінки вартості фінансових послуг; належний на­бір і достатня прибутковість фінансових продуктів; індивідуальний підхід до клієнта; можливість отримання супутніх фінансових послуг тощо.

Оскільки реалізація фінансових послуг є основним видом профе­сійної діяльності фінансового посередника (оферента), до головних цілей його функціонування слід віднести:

     освоєння відповідного сегмента ринку;

     максимізацію доходу від реалізації фінансових послуг;

     максимізацію прибутку власників фінансової установи;

     обмеження ризиків, що супроводжують реалізацію фінансових послуг;

     підтримання фінансової стабільності та ліквідності фінансової установи;

     фінансовий і соціальний захист працівників;

     найповніше задоволення потреб клієнтів-споживачів фінансових послуг;

     підвищення якісних характеристик фінансових продуктів.

Розглянемо класифікацію суб’єктів (учасників) ринку фінансових послуг за різними ознаками:

   залежно від ролі на ринку фінансових послуг виділяють оферентів і споживачів фінансових послуг;

   за формою у складі учасників ринку фінансових послуг представлені:

     домашні господарства;

     суб’єкти господарювання (підприємства всіх форм власності, господарські товариства та фізичні особи-підприємці);

     держава в особі загальнодержавних і місцевих органів влади і управління;

     фінансові інститути різного спрямування;

   за функціями учасників ринку можна поділити на:

     емітентів;

     індивідуальних інвесторів;

     інституційних інвесторів;

     фінансових посередників;

     інститути інфраструктури ринку;

   залежно від видів і особливостей надання фінансових послуг у складі оферентів таких послуг виділяють кредиторів, страховиків, упра­вителів майном та цінними паперами, гарантів, торговців фінансовими активами, зберігачів цінних паперів тощо;

   за цією ж ознакою у складі споживачів фінансових послуг мож­на виділити позичальників, вкладників капіталу, страхувальників, довірителів майна та цінних паперів, покупців і продавців фінансових активів;

   залежно від виду фінансової установи у складі оферентів фі­нансових послуг виділяють банки, кредитні спілки, ломбарди, довірчі товариства, лізингові, факторингові компанії, брокерські контори, тор­говців цінними паперами, компанії з управління активами, інститути спільного інвестування, недержавні пенсійні фонди, страхові та фінансові компанії тощо;

   залежно від приналежності до певної країни учасників ринку поділяють на внутрішніх і зовнішніх.

Функції суб’єктів ринку фінансових послуг зумовлюють особли­вості діяльності кожної групи його учасників.

З урахуванням принципових форм укладання угод на ринку фінансових послуг його суб’єктів можна поділити на три групи:

     продавці та покупці фінансових активів (інструментів, послуг);

     фінансові посередники;

     суб’єкти, що виконують допоміжні функції (функції обслугову­вання основних учасників ринку фінансових послуг і окремих операцій на фінансовому ринку тощо).

Продавці й покупці фінансових активів (послуг) складають групу прямих учасників ринку, які здійснюють на ньому основні функції у проведенні фінансових операцій, пов’язаних з наданням фінансових послуг. 

На ринку позикових капіталів основними видами прямих учасників фінансових операцій є кредитори і позичальники; на ринку цінних паперів – емітенти і інвестори; на валютному ринку – продавці і покупці валюти; на ринку золота (та інших дорогоцінних металів) і дорогоцінного каміння основними видами прямих учасників фінансо­вих операцій є продавці та покупці дорогоцінних металів і каміння; на страховому ринку – страховики і страхувальники.

На ринку нерухомості (іпотечному ринку) основні суб’єкти поді­ляються на учасників первинного і вторинного ринку нерухомості.

Продавцями на первинному ринку нерухомості є окремі будівельні фірми та муніципальна влада. На вторинному ринку продавцями є рієлторські фірми; приватні особи, що прагнуть покращити своє жит­лове або матеріальне становище; особи, що емігрують, тощо. На вто­ринному ринку житла виділяється орендний сектор. Надання житла в оренду практикується як приватними власниками, так і муніци­пальною владою.

Покупцями житла є рієлторські фірми, юридичні та фізичні особи. Окрім продавців і покупців, інфраструктуру ринку житла утворюють агентства з нерухомості (рієлторскі фірми); оцінники житла; банки, що займаються кредитуванням і фінансуванням житлового будів­ництва, кредитуванням купівлі житла та іпотечними операціями; юристи, що спеціалізуються на операціях з нерухомістю; страхові компанії; інформаційні (в тому числі рекламні) структури. 

На відміну від цілей функціонування фінансових установ, які реалізують фінансові послуги, споживачі фінансових послуг звер­таються до фінансових посередників з метою задоволення власних намірів, основні з яких перелічимо нижче:

     надійне та прибуткове розміщення вільних коштів;

     отримання кредитів;

     проведення безготівкових розрахунків;

     переказ коштів;

     відповідальне зберігання цінностей;

     здійснення ефективного індивідуального або спільного інвес­тування;

     купівля-продаж цінних паперів, валютних цінностей, банків­ських металів;

     передача в довірче управління майна та фінансових активів;

     одержання гарантій і порук за своїми зобов’язаннями.

Отже, фінансові посередники (оференти) – це фінансові інститути, які акумулюють заощадження і кошти інвесторів і використовують їх для кредитування або інвестування. Фінансовими посередниками є фінансові організації, які надають посередницькі послуги в процесі здійснення діяльності на окремих сегментах ринку фінансових послуг.

Фінансові посередники надають можливість приватним особам – власникам заощаджень диверсифікувати кошти, що, за сприятливих умов на ринку, дозволить громадянам отримати більші доходи на свої фінансові вкладення. Саме в домогосподарствах утворюється основ­ний надлишок фінансових ресурсів, який розміщується у відповідних інститутах (банках, кредитних спілках, страхових компаніях, недер­жавних пенсійних фондах), вкладаються в цінні папери і спрямо­вуються фінансовими посередниками на фінансування конкретних фірм, державного сектора тощо.

Фінансові посередники (банківські і небанківські фінансово-кредитні установи) у процесі своєї діяльності практично створюють нові фінансові активи, рівномірно розподіляють ризики, формують власні доходи і прибутки, успішно вкладаючи в інвестиційні та інші проекти залучений і позичений капітал.

Практичне заняття