Література:

1. Гуревич А.Я., Харитонович Д.Е. Передісторія середньовіччя // Історія України — 1998 — №37.

2. Колосовская Ю.И. Некоторые вопросы истории взаимоотношений Римской империи с варварским миром // Вестн. др. истории — 1996 — №2 — С.146-166.

3. Корсунский А.Гюнтер Р. Упадок и гибель Западной Римской империи и возникновение германских королевств. — М., 1984.

4. Неронова В.Д. История древнего мира. Кн. 3 Упадок древних обществ — М, 1989.

5. Удальцова З.В. История Европы. Т.1. — М., 1988.

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція не передбачена робочим планом.

Б) Семінарське заняття не передбачене робочим планом.

В) Завдання для самостійної роботи (3 год.):

1) Проаналізуйте причини кризових явищ у Римській імперії.

2) Нанесіть на контурну карту кордони Західної і Східної Римських імперій.

Тема 3. Суспільний лад варварів у II — III ст. Зміст теми

Кельти, германці, слов'яни. Господарське життя і суспільний лад древніх кельтів. Завоювання Римом кельтів Галлії і їхня романізація. Римська Британія в I — V ст. н.е.

Господарське життя і суспільний лад древніх германців за даними Цезаря, Тацита й археологічних пам'ятників. Аграрні відносини в древніх германців. Суспільно-політичний устрій. Народні збори. Зародження соціальної нерівності і виникнення військової влади. Релігія древніх германців.

Германські племена і Рим. Вторгнення германських племен на територію Римської імперії. Господарські, політичні й етнічні зміни в германському суспільстві III — IV ст.

Література

1. Брагилей Ю.В., Гуревич А.Я. Возникновение классового общества у древних германцев и славян // Преподавание истории в школе — 1957. — №4. — С.31-40.

2. Гейк Э. Древнейший период: древние германцы // История человечества. Всемирная история — СПб. — Т.6.

3. Германские племена и союзы племен // История Европы — М., 1989. — Т.1.

4. Германцы // Всемирная история: В 24 т. — Минск, 1996. — Т.4.

5. Грацианский Н.П. Из социально-экономической истории средневековья. — М., 1960.

6. Гуревич А.Я. Аграрный строй варваров. Эпоха феодализма. Т.1. — М., 1985.

7. История крестьянства в Европе. Эпоха феодализма. — Т.1. — М., 1985.

8. Корсунский А.Р., Гюнтер Р. Упадок и гибель западной Римской империи и возникновение западноевропейских королевств. — М., 1984.

9. Неусыхин А.И. Проблемы европейского феодализма: избранные труды. — М., 1974.

10. Сказкин С.Д. Очерки по истории западноевропейского крестьянства. — М., 1968.

Види навчальної діяльності студентів:

А) Лекція не передбачене робочим планом.

Б) Семінарське заняття — Господарський і суспільний лад стародавніх

германців за свідченням Цезаря і Тацита (2 год.)

План

1. Характеристика джерел.

2. Господарський лад германців у І ст. до н.е. — ІІ ст. н.е., його еволюція.

3. Цезар і Тацит про суспільний лад германців, його еволюцію.

4. Зародження політичних органів влади.

Методичні рекомендації

Починаючи вивчення теми, студент повинен ретельно опрацювати джерела, які дадуть змогу всебічно простежити зміни, що мали місце у германців протягом майже ста п’ятдесяти років. Розглядаючи перше питання необхідно, здійснити класифікацію основних джерел, визначити час їх появи, проаналізувати структуру, з’ясувати ступінь їх об’єктивності та достовірності, дослідити які аспекти розвитку суспільства вони розкривають.

У другому питанні необхідно спираючись на джерела виявити прогресивні тенденції пов’язані з розвитком землеробства і удосконалення знарядь праці, знайти елементи розвитку в ремісничому виробництві, розкрити рівень розвитку товарно-грошових відносин у германському суспільстві.

У третьому питанні потрібно звернути увагу на аналіз форм власності, виявити елементи родової і приватної, розкрити еволюцію від першої до другої. Аналіз форм власності безпосередньо підводить до характеристики общин. Студент повинен виявити головні ознаки общини германців за часів Цезаря, порівняти їх з общинним ладом, який був за часів Тацита. Аналіз цих моментів дасть можливість прослідкувати еволюцію родових відносин від землеробської до сусідської общин.

Четверте питання присвячене аналізу політичної організації. Необхідно ґрунтовно розкрити функції і роль народних зборів, ради старійшин, князівської влади. Слід прослідкувати елементи зародження державного устрою. Порівняти ступінь їх розвитку за даними Цезаря та Тацита.

Порівняльний аналіз дасть змогу зробити висновок, що у германців проходив прогрес розкладу первіснообщинних відносин і виникали об’єктивні передумови для формування феодальних відносин.