- •Навчально-методичний комплекс з дисципліни пп. 33. Історія середніх віків
- •1. Опис навчальної дисципліни
- •2. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •3. Перелік навчальної діяльності студентів
- •4. Рекомендації щодо опрацювання змістових модулів та виконання різних видів робіт
- •5. Форми контролю, критерії та шкала оцінювання знань студентів із навчальної дисципліни
- •Розподіл балів, які отримують студенти
- •Зміст підсумкової оцінки
- •Шкала оцінювання кожного виду навчальної діяльності студента
- •Шкала переходу від оцінки до балів ects (для екзамену/заліку)
- •Шкала переходу від оцінки до балів ects (для третього семестру та індз)
- •Шкала переходу від оцінки до балів ects (для четвертого семестру)
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •6. Структура навчальної дисципліни
- •Тема 1. Вступ до курсу. Історія середніх віків як наука
- •Література:
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Тема 2. Криза Римської імперії Зміст теми
- •Література:
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Тема 3. Суспільний лад варварів у II — III ст. Зміст теми
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Методичні рекомендації
- •Джерела
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 4. Велике переселення народів. Падіння Західної Римської імперії та утворення варварських королівств Зміст теми
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Методичні рекомендації
- •Література:
- •Тема 5. Франкська держава Зміст теми
- •Література
- •Джерела
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Методичні рекомендації
- •Література:
- •Тема 6. Британія у ранньому середньовіччі Зміст теми
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Тема 7. Франція в IX — XI ст.
- •Література
- •Тема 8. Утворення ранньофеодальної німецької держави
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Тема 9. Італія в IX — XI ст. Зміст теми
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Тема 10. Іспанія у VIII — середині xі ст. Зміст теми
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Тема 11. Північна Європа в іх-хі ст. Зміст теми
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Тема 12. Розвиток Візантійської імперії в іv-хі ст. Зміст теми
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Методичні рекомендації
- •Література:
- •Питання для самоконтролю студентів із змістового модуля № 1 "Європа в ранньому середньовіччі"
- •Змістовий модуль №2. Культура та церква у ранньому середньовіччі
- •Тема 1. Християнська церква у ранньосередньовічній Європі Зміст теми
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Тема 2. Західноєвропейська культура раннього середньовіччя Зміст теми
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Тема 3. Культура Візантії Зміст теми
- •Література
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання Тематика рефератів:
- •Індивідуальна навчально-дослідна тематика:
- •Питання для самоконтролю студентів з курсу "Історія середніх віків" (і частина)
- •Змістовий модуль №3. Західна європа в епоху хрестових походів.
- •Тема 1. Виникнення середньовічних міст Зміст теми
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Методичні рекомендації
- •Джерела
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 2. Хрестові походи європейців у країни східного Середземномор'я Зміст теми
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Методичні рекомендації
- •Джерела
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Тема 3. Франція в XI — хііі ст. Зміст теми
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Тема 4. Англія у хі — хііі ст. Зміст теми
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Тема 5. Німеччина в хі — хііі ст. Зміст теми
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Тема 6. Італія в хі — хііі ст. Зміст теми
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Тема 7. Країни Піренейського півострова Зміст теми
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Тема 8. Скандинавські країни в XI — xііі ст. Зміст теми
- •Література
- •Змістовий модуль №4. Європа в хіv — хv ст.
- •Тема 1. Франція в період Столітньої війни Зміст теми
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Тема 2. Англія в XIV — XV ст. Зміст теми
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Тема 3. Німеччина в XIV—XV ст. Зміст теми
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Тема 4. Італія в XIV — XV ст. Зміст теми
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Тема 5. Іспанія та Португалія в хіv — хv ст. Зміст теми
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Тема 6. Скандинавські країни в XIV — XV ст. Зміст теми
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Тема 7. Візантія в хііі — хv ст. Зміст теми
- •Література
- •Змістовий модуль №5. Європейська середньовічна культура.
- •Тема 1. Церква у період розвиненого середньовіччя Зміст теми
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Тема 2. Середньовічна європейська культура Зміст теми
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Тема 3. Культура Візантії Зміст теми
- •Література
- •Види навчальної діяльності студентів:
- •Тема 4. Раннє Відродження і гуманізм в Італії Зміст теми
- •Література
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання Тематика рефератів
- •Індивідуальна навчально-дослідна тематика:
- •Питання для підсумкового контролю з курсу "Історія середніх віків" (іі частина)
3. Перелік навчальної діяльності студентів
Лекція — одна з основних форм навчального процесу, яка охоплює основний теоретичний матеріал окремої теми навчальної дисципліни, розкриває досягнення науки з питань, що розглядаються, і дає спрямування для подальшої самостійної роботи студентів. Лекція закладає основи розуміння і ставлення до предмету, оскільки є струнким системним викладом певної наукової проблеми або її частки.
Семінарське заняття — це форма навчального заняття, на якій викладач організовує обговорення попередньо визначених питань теми у вигляді виступів, рецензій, відповідей, доповнень тощо, до яких студенти готують тези на підставі опрацювання рекомендованої літератури та виконання запропонованих завдань.
На семінарах студенти перевіряють, поглиблюють та закріплюють знання з курсу.
Індивідуальне навчально-дослідне завдання (далі — ІНДЗ) є видом позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, науково-дослідницького характеру, яке спрямоване на самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизацію, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.
ІНДЗ — це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних та семінарських занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.
Індивідуальне завдання виконується студентом самостійно з консультацією викладача. Іноді допускається виконання комплексної тематики кількома студентами. У такому разі кожен студент самостійно оформляє і захищає свою частину комплексної теми.
Консультація — це форма навчального заняття, на якій студент отримує від викладача відповіді на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультації проводяться за встановленим кафедрою розкладом, а також за усною домовленістю з викладачем.
Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача.
Для самостійного опрацювання студентам рекомендується відповідна наукова література та періодичні видання.
Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, а також у домашніх умовах. Для самоконтролю студентам пропонуються завдання для самостійного виконання у вигляді тестів, заповнення або складання таблиць, проблемних запитань.
4. Рекомендації щодо опрацювання змістових модулів та виконання різних видів робіт
Конспект лекцій
Вивчення кожної теми необхідно розпочинати з ознайомлення із її програмними положеннями, які містять стислу і конкретну інформацію про той історичний матеріал, який потрібно засвоїти.
Наступним кроком є ознайомлення з конспектом лекції, який становить своєрідний "скелет" теми, базову структуру необхідних знань. Поглиблені знання з теми студенти отримують, готуючись до семінарських занять та виконуючи завдання для самостійної роботи, ІНДЗ.
Семінарське заняття
Семінар є результатом самостійної підготовки студента і обговорення на занятті під керівництвом викладача результатів цієї пізнавальної діяльності.
Підготовка до семінарського заняття складається з таких етапів:
ознайомлення з планом семінару та методичними рекомендаціями до нього;
перегляд конспекту лекції;
прочитання відповідного розділу підручника;
ознайомлення із змістом рекомендованої літератури та конспектування її основних положень;
засвоєння опорних понять теми;
запис тез (розгорнутого плану) виступу з питань семінарського заняття. Їх текстовий об’єм не має встановлених меж, головне, щоб він забезпечував студенту повну і ґрунтовну відповідь.
У ході семінарського заняття заслуховуються виступи студентів. Студент повинен протягом 10-15-хвилинного виступу не лише викласти суть питання, але й висловити свою думку щодо питань, порушених у монографіях, підручниках, статтях. Подальший перебіг семінару передбачає виступи студентів, в яких вони висловлюють свою думку до висвітлених питань, доповнюють їх додатковим матеріалом, ставлять запитання виступаючому. Студенти повинні навчатися вільно, творчо обговорювати проблеми, що виносяться на семінарське заняття, а не просто читати текст. Дискусія повинна бути творчою, змістовною, доказовою, коректною.
На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами виступи, активність у дискусії, вміння формулювати та відстоювати свою позицію тощо. Викладач проводить індивідуальні бесіди із студентами, які пропустили семінарське заняття, перевіряє у визначеній разом із студентом формі знання матеріалу з тем, які закріплювалися на семінарі.
Опанування загальнотеоретичних проблем та фактичного матеріалу вимагає від студентів засвоєння цілого ряду специфічних термінів, понять. З метою їх засвоєння студентам рекомендується вести словник (на виділених у зошиті для самостійної роботи сторінках або в окремому зошиті). До словника записуються опорні поняття і терміни, зазначені у планах до семінарських занять (значення термінів і понять можна взяти у словниках, енциклопедіях тощо).
Індивідуальне навчально-дослідне завдання (далі — ІНДЗ)
Види ІНДЗ:
реферат з теми (модуля) або вузької проблематики (як виняток, для студентів денної форми навчання з коротких навчальних курсів та для студентів заочної форми навчання);
анотація прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис, історичні розвідки тощо;
розроблення навчальних та діагностичних тестових завдань із шкільних навчальних курсів;
розроблення тематики та поурочних планів шкільних курсів та конспектів уроків;
виготовлення та представлення наочних посібників, унаочнень, карт, макетів, хрестоматійних підбірок і тематичних альбомів з ілюстраціями тощо;
виготовлення та показ електронних презентацій, схем, фото-, відео- та аудіоматеріалу тощо.
Індивідуальне завдання виконується студентом самостійно з консультацією викладача. Іноді допускається виконання комплексної тематики кількома студентами. У такому разі кожен студент самостійно оформляє і захищає свою частину комплексної теми.
Кожен студент академічної групи обирає для виконання один із запропонованих варіантів індивідуальних навчально-дослідних завдань. За отримання студентом ІНДЗ відповідає староста академічної групи. Крім визначеної тематики завдань студент може самостійно обрати вид та тему завдання за умови обов’язкового їх погодження із викладачем.
Реферати повинні складися із титульної сторінки, плану, короткого вступу, в якому автор визначає завдання свого дослідження, основної частини, висновків та списку літератури. Тестові завдання повинні містити 10-12 різнорівневих завдань. Після викладу самих тестів необхідно представити і правильні відповіді на них.
Посилання на літературні джерела слід супроводжувати цифрами у квадратних дужках із позначенням спочатку номера цитованого видання відповідно до списку використаної літератури і через кому цифрами сторінку, наприклад, [2, С.74; 5, С.11].
Перелік використаної літератури обмежується завданнями і видом обраного ІНДЗ. Оптимальною кількістю найменувань літератури можна вважати 5-7 позицій.
Текстова частина ІНДЗ викладається на стандартному папері формату А4 (з однієї сторони). Обсяг тексту повинен становити 15-20 сторінок. Поля: верхнє та нижнє — 25 мм, ліве — 30 мм, праве — 10 мм.
Малюнки та таблиці розміщуються як за текстом, так і на окремих аркушах паперу і повинні мати нумерацію у межах розділу. Макети карт та плани розміщення експозицій зображуються на папері формату А3.
Захист ІНДЗ відбувається у терміни, спільно обумовлені студентом і викладачем, але обов’язково до початку підбиття підсумкових оцінок.
Самостійна робота
Самостійна робота є одним з основних засобів засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача.
Для самостійного опрацювання студентам рекомендується відповідна наукова література та періодичні видання, що містяться в переліку рекомендованої літератури до відповідної теми, питання з якої самостійно вивчає студент.
Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, а також у домашніх умовах. Для самоконтролю студентам пропонуються завдання для самостійного виконання у вигляді тестів, заповнення або складання таблиць, проблемних запитань.
Контроль самостійної роботи викладачем проводиться в кінці кожного модуля шляхом проведення колоквіуму. Колоквіум проходить в усній формі. Студент отримує питання з відповідного модуля і після кількох хвилинної підготовки дає відповідь. Викладач може поставити додаткові уточнюючі питання. Також під час здачі колоквіуму студент має показати задовільний рівень знання історичної карти періоду, що вивчається.
