- •Лабораторні роботи з методики навчання інформатики
- •Передмова
- •Методика навчання теми «Бази даних»
- •Теоретичні відомості та методичні рекомендації
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Методика вивчення теми «Комп’ютерні публікації»
- •Теоретичні відомості та методичні рекомендації
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Методика ознайомлення учнів із середовищем програмування
- •Теоретичні відомості та методичні рекомендації
- •Структура програми
- •Основні оператори
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
- •Методика вивчення теми «Мова програмування Паскаль. Найпростіші програми»
- •Теоретичні відомості та методичні рекомендації
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
- •Методика вивчення теми «Мова програмування Паскаль. Складений оператор. Умовний оператор. Оператор вибору»
- •Теоретичні відомості
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
- •Методика вивчення теми «Мова програмування Паскаль. Цикл з умовою. Цикл з параметром»
- •Теоретичні відомості
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Var ім’я рядка : string [n];
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
- •Список рекомендованої літератури
Методика вивчення теми «Мова програмування Паскаль. Цикл з умовою. Цикл з параметром»
Мета: повторення поняття циклу, різних видів циклів та їх призначення, формування вмінь та навичок подання нового матеріалу з даної теми, визначення типових помилок учнів, добору практичних завдань з відповідної теми з врахуванням рівня складності.
Програмні засоби: Microsoft Office, Microsoft Internet Explorer, середовища програмування мовою Pascal.
Теоретичні відомості
Оператор циклу з умовою: while <умова> do <оператор>;
Умова – вираз булевського типу. Оператор може бути простим або складеним.
Оператор циклу з параметром:
for <параметр>: = <початкове значення> to <кінцеве значення> do <оператор>;
Параметр циклу, його початкове та кінцеве значення повинні належати до одного типу даних. При цьому допускається будь-який тип, крім дійсного. Оператор може бути простим або складеним.
Послідовність вивчення циклів:
перед поясненням нового матеріалу доцільно актуалізувати знання учнів стосовно лінійних процесів з метою порівняння їх з процесами нелінійними, тобто розгалуженням та циклами;
означення циклічного процесу (поняття параметру циклу, початкового та кінцевого значення параметру, кроку зміни значення параметра на прикладах циклічних процесів);
поняття мітки, використання оператора goto для організації циклу;
цикл з параметром (переваги використання – легко використовується учнями; недоліки – обмеження на тип параметру, крок зміни параметру; необхідність визначення кількості кроків циклу);
цикл з умовою (переваги – можливе використання у будь-якій циклічній ситуації; недоліки – більш важкий для сприйняття учнями, ніж цикл з параметром);
порівняння циклу з перед умовою (кількість проходів ≥0) та циклу з післяумовою (кількість проходів ≥1);
розв’язування задач з використанням вкладених циклів.
Типові помилки учнів при розв’язуванні задач з використанням циклічних процесів:
некоректне використання «;» та операторних дужок;
вибір неефективного в даній ситуації типу циклу;
некоректний вибір типу параметра у циклі з параметром;
помилки у програмах з використанням циклу з умовою:
пропущені або некоректно встановлені початкові значення параметру циклу та крок зміни параметру;
некоректний запис умови;
нерозуміння відмінностей умов в циклі з перед- та післяумовою;
використання одного і того ж самого параметру відразу для декількох вкладених циклів.
Завдання до лабораторної роботи
Ознайомитися з відповідним теоретичним матеріалом.
Розв’язати наступні задачі та запустити створені програми у середовищі програмування мовою Pascal.
L_3_1. Написати програму, яка обчислює суму 3+6+9+…+3n при натуральному n<103. (Розв’язати задачу двома способами – використовуючи цикл з умовою і цикл з параметром)
L_3_2. Написати програму, яка знаходить суму цифр заданого числа N (0≤N≤ 107).
Використовуючи перевірку задач в режимі ON-LINE - Задачі для початківців (http://www.olymp.vinnica.ua) розв’язати наступну задачу:
L_3_3. Задача Leopold
Кіт Леопольд пішов на рибалку та наловив риби. Кожну рибу він старанно зважив. Перша риба (найменша), яку він зважував важила рівно L грам. Кожна наступна рибина була на К грамів важча за попередню. Скільки заважила вся риба, яку наловив Леопольд, якщо відомо, що спіймав він N (N>0) риб?
Технічні умови. Програма зчитує з клавіатури ціле число N - кількість рибин, потім, через пропуск, L - маса першої риби в грамах та, через пропуск - К - на скільки кожна наступна рибина важча від попередньої. Програма виводить на екран одне ціле число - масу всієї упійманої риби в грамах.
Приклад.
Введення> 10 250 100
Виведення> 7000
Введення> 12 100 150
Виведення> 11100
Виконати вхід на власну сторінку на сайті http://acmp.ru. Використовуючи середовище програмування FreePascal, розв’язати наступну задачу та протестувати її на сайті.
L_3_4. Монетки (Час: 1 сек. Пам’ять: 16 Мб. Складність: 8%)
На столі лежать n монеток. Деякі з них лежать догори решкою, а деякі – гербом. Визначить мінімальну кількість монеток, які потрібно перевернути, щоб все монетки були повернуті догори однією й тією ж стороною.
Вхідні дані: в першому рядку вхідного файлу INPUT.TXT записано натуральне число N (1≤N≤100) – кількість монеток. В кожному з наступних N рядків міститься одно ціле число – 1, якщо монетка лежить решкою догори та 0, якщо догори гербом.
Вихідні дані: у вихідний файл OUTPUT.TXT виведіть мінімальну кількість монет, яку потрібно перегорнути.
Приклад:
№ |
INPUT.TXT |
OUTPUT.TXT |
1 |
5 1 0 1 1 0 |
2 |
Розробити власний комплекс задач (6-8 задач) з відповідної теми, що включає завдання різного рівня складності.
Оформити звіт по лабораторній роботі.
