Завдання до лабораторної роботи

1. Ознайомитися з рекомендованими МОН України методичними комплексами, підручниками та посібниками, а також зі збірниками практичних робіт з інформатики для загальноосвітніх навчальних закладів, зі шкільними програмами з інформатики, а також теоретичними відомостями та методичними рекомендаціями до даної лабораторної роботи.

2. Використовуючи навчальну програму з інформатики для учнів 9 класу та старшої профільної школи (рівень стандарту), методичні розробки, начальні підручники та посібники з інформатики та матеріали глобальної мережі Інтернет розробити план-конспект першого уроку теми «Поняття про комп’ютерні мережі», що містить пояснення нового матеріалу: призначення комп’ютерної мережі, складові комп’ютерної мережі, класифікації комп’ютерних мереж, а також практичну роботу: початок роботи з локальною мережею.

3. Оформити звіт по лабораторній роботі.

Контрольні питання

1. Які основні особливості теми «Комп’ютерні мережі» з курсу інформатики?

2. Яка рекомендована послідовність вивчення навчального матеріалу теми «Комп’ютерні мережі»?

3. Які типові методичні помилки виникають при створенні планів-конспектів уроків даної теми шкільного курсу інформатики?

4. Які типові помилки учнів при вивченні теми «Комп’ютерні мережі»?

Рекомендована література

Основна: [6, 17, 26].

Додаткова: [1, 3, 4, 18, 27].

Лабораторна робота №8

Методика вивчення теми

«Основи опрацювання текстових даних»

Мета: ознайомлення з методикою вивчення поняття тексту та можливостей текстового процесору; формування у студентів вмінь та навичок по складанню планів-конспектів уроків інформатики з відповідної теми.

Програмні засоби: Microsoft Office, Microsoft Internet Explorer.

Теоретичні відомості та методичні рекомендації

На початку вивчення теми доцільно актуалізувати опорні знання учнів з інформатики, а саме: поняття інформації, повідомлення та класифікацій повідомлень за різними ознаками. Зокрема, повторити види повідомлень за поданням (текстові, графічні, числові, звукові, комбіновані) та їх приклади.

Основна мета вивчення теми – ознайомити учнів з основними можливостями використання текстових процесорів, як програм, призначених для опрацювання текстових повідомлень за допомогою комп'ютера. Тому не має значення, який текстовий редактор вибрати як базовий для ознайомлення учнів.

Практика свідчить, що часто вчителі інформатики вивчення текстового редактора зводять лише до вивчення конкретних команд конкретного текстового процесора, не пояснюючи, як опрацьовується текст, а це призводить до звичайного «репродуктивного навчання», так званого «кнопочного», при якому учні запам'ятовують лише призначення клавішів чи значків, не заглиблюючись у сутність процесу, що відбувається.

Вчителеві слід наголосити, що основними об'єктами під час роботи з текстовим редактором є символ, абзац, сторінка, розділ, файл.

Пояснити основні складові тексту на уроках інформатики можна використовуючи актуалізацію опорних знань учнів з української мови: основні складові тексту – букви, слова, словосполучення, речення, текст. Типовою помилкою учнів є те, що вони плутають складові тексту, що використовуються в різних навчальних предметах (наприклад, інформатика та українська мова). Доцільно порівняти символ (інформатика) та букву (українська мова), пояснивши, що символ є ширшим поняттям. Також учні часто підміняють поняття абзацу (інформатика) поняттями слова, речення (українська мова) або рядка символів. Для корекції такої помилки можна навести приклад: одне речення подане різними розмірами шрифту може займати різну кількість рядків тексту, тому «вимірювати» текст доцільніше абзацами, оскільки їх кількість не залежить від певного форматування.

Рис. 6. Структура текстового документу

Пояснити призначення текстових процесорів можна на основі актуалізації поняття інформаційних процесів та врахування особливостей подання інформації у вигляді текстових повідомлень.

Побудувати послідовність уроків при вивченні даної теми можна з врахуванням послідовного укрупнення складових елементів тексту:

• текстовий документ та текстовий процесор (загальні поняття);

• символ (введення; редагування; форматування – шрифт, розмір, накреслення, колір, ефект);

• абзац (параметри форматування – відступи, тип вирівнювання, міжрядковий інтервал, положення на сторінці, табуляція, нумерація, обрамлення та заповнення);

• сторінка (малюнок, таблиця, вбудовані об’єкти, а також параметри форматування сторінки та нумерація сторінок);

• розділ (колонки, колонтитули);

• текст (стиль, електронний зміст тощо)

При конструюванні практичних завдань важливо не випускати з полю зору тему та мету уроку, на якому це завдання надається учням для виконання, та враховувати час необхідний школярам для його виконання. Тому завдання мають бути невеликими за обсягом, але «насиченими», наприклад, для формування вмінь введення символів можна запропонувати учням такий текст (бажано не використовувати форматування абзаців, оскільки учні їх ще не вивчали, що може спровокувати таку типову помилку, як встановлення відступів за допомогою пропусків):

Чисельність населення Землі в 2010 р. та 2020 р. складатиме відповідно 7,2 та 8 млрд. чоловік. Запрошуємо на вечір, присвячений 10-літтю заснування компанії «Гермес», який відбудеться 1 червня 2010 року о 18 годині. А.С. Пушкін, шевченко Т.Г., м. Старобільськ, с. Половинне, 79 см, 5 хвилин, 8 Березня – Міжнародний жіночий день, 1,44 Мб, Диск 3,5 (А:), СЗОШ №18 ім. Тараса Шевченка, у 40-х рр., CD-ROM, Windows 98, 10%, 1682-1699 рр., № 78, +15ºС, €55. Дніпро, їжак, комп’ютер, (2+3)·2=10; У попа був пес Сірко; А в Києві дядько? 10% від 120 грн. буде 12 грн.

Під час формування вмінь учнів з введення тексту слід ознайомити школярів із поняттям «недруковані знаки» та їх призначенням, а також звернути увагу учнів, що кнопка «Enter» використовується для створення нового абзацу. Типовою помилкою учнів є застосування даної кнопки для переходу курсору на новий рядок (подекуди учні не знають, що це відбувається автоматично), в наслідок чого при подальшій роботі можуть виникнути проблеми з форматуванням тексту.

Під час ознайомлення учнів з процесом редагування слід наголосити, що цей процес включає перевірку та виправляння тексту при підготовці до друку. Важливо підкреслити, що редагування можна виконувати вручну та використовуючи відповідні вбудовані засоби текстового редактора.

Практика свідчить, що пояснення режиму форматування тексту потребує систематизації вказівок, призначених для форматування, особливо під час розгляду текстових редакторів типу MS Word. Спочатку слід означити поняття процесу форматування: під форматуванням тексту розуміють процес оформлення символу, абзацу, сторінки, розділу. Учні повинні усвідомити, що при форматуванні змінюється не сам текст, а його зовнішній вигляд.

У текстовому редакторі MS Word існують два способи форматування тексту:

• пряме форматування виділених фрагментів;

• стильове форматування, за допомогою якого можна форматувати відразу кілька абзаців без попереднього їх виділення.

З метою економії часу уроку при виконанні учнями великих за обсягом практичних завдань доцільно використовувати електронні «заготовки» вже створених елементів текстових документів. В такому випадку практичне завдання буде містити лише вказівку про виконання дій над «заготовкою».

Слід також зауважити про недоречність формулювання практичного завдання, наприклад, у вигляді: «наберіть якийсь текст», «створений документ збережіть десь» тощо. В такому випадку досить важко спрогнозувати результат діяльності учнів та вчасно відкоригувати помилки.

Цікавим можна зробити ознайомлення учнів з таблицями та можливостями їх використання в тексті. Спочатку доцільно пояснити учням, що таблиці можна вставити до тексту двома способами: за допомогою спеціальної послуги, яка викликається за вказівкою Таблиця/Вставити таблицю, та за допомогою засобу малювання таблиць. Учні повинні усвідомити, що при опрацюванні таблиць можна також виділити набір об'єктів: таблиця, рядки, стовпчики, клітинки. Кожний із об'єктів має властивості та набір операцій. Для ознайомлення учнів з основними з таких властивостей слід використати метод доцільних задач.

При вивченні таблиць у текстовому процесорі доречно звернути увагу учнів на ситуації, в яких ефективним є використання так званих невидимих таблиць. Учням можна запропонувати набрати текст, поданий їм на паперових роздатках (рис. 7), а потім проаналізувати способи, якими учнів виконували це завдання.

Троянда Ромашка звичайна Тигр Кіт Собака Вовк

Рис. 7. Картка дидактичного матеріалу

Учні зазвичай використовують такі способи виконання завдання:

1. введення тексту та формування стовпчиків за допомогою пропусків (деякі «просунуті» учні використовують клавішу Tab);

2. використання колонок, але некоректним способом з використанням двох порожніх рядків у першому стовпчику;

3. використання невидимої таблиці.

Бажано проаналізувати з учнями всі можливі варіанти виконання даного завдання, а також розглянути помилки, які учні допускали під час роботи.

Значний інтерес викликає в учнів робота з малюнками в середовищі текстового процесора (ТП). Учням необхідно пояснити, що використання ТП MS Word дозволяє вставляти ілюстрації із колекції малюнків MS ClipArt, а також малюнки, створені в будь-якому графічному редакторі або відскановані зображення. Крім того, використовуючи MS Word, можна створювати графічні об'єкти за допомогою вбудованого графічного редактора.

Учні повинні знати, що малюнки можуть бути точковими, які не можна розгруповувати (наприклад, малюнки у форматі BMP) або малюнки типу метафайла, які можна розгрупувати на окремі графічні об'єкти (малюнки в форматі WMF, що складають колекцію ClipArt).

Важливо, щоб учні з'ясували, що малюнок можна помістити до будь-якого місця в документі. Будь-який малюнок вважається окремим об'єктом документа, а тому має певні властивості і з ним можна виконувати певні операції.

Під час організації практичних робіт після закінчення кожної вправи доцільне проаналізувати з учнями алгоритм виконання завдання, яким вони користувались, а також ефективним організація парної роботи, під час якої учні обговорюють виконання завдання між собою, а потім знаходять раціональніший шлях.

На лабораторній роботі їм пропонується самостійно виконати аналогічне завдання та письмово зробити узагальнений висновок. Перед виконанням завдання вчителю слід чітко сформулювати вимоги до оформлення висновку. Бажано, щоб у висновку не містилось конкретних назв вказівок, які використовувались при виконанні завдань, а речення були узагальненими. Це дає змогу засвоювати не конкретні вказівки конкретного текстового процесору, а принципи виконання операцій з текстами за допомогою спеціального середовища, яке постійно змінюється.

Для узагальнення знань учням доцільно пропонувати творчі завдання і проекти, наприклад:

• оформити грамоту переможцю олімпіади з інформатики;

• оформити рекламне оголошення;

• розробити та оформити афішу для кінотеатру.

Практика показує, що якщо учні раніше не залучалися до дослідницької роботи, то така методика повинна застосовуватися вчителем поступово, ускладнюючи самостійну роботу від завдання до завдання, а інколи доцільно допомагати учням при виконанні всієї вправи.

Такий підхід до вивчення текстового процесора дає можливість учням за необхідності перейти до опрацювання тексту в іншому аналогічному середовищі.