
- •6.030508 «Фінанси і кредит»,
- •6.030504 «Економіка підприємства»,
- •6.030505 «Управління персоналом та економіка праці».
- •Передмова
- •1. Cеместр 1. Організаційний модуль 1. Змістовий модуль 1: Початкова бесіда про вивчення мови. Економіка Франції: Початкове опрацювання тексту. Аудіювання, читання, переклад у обговоренні. Письмо.
- •Économie de la France
- •2. Cеместр 1. Організаційний модуль 1. Змістовий модуль 2. Економіка Франції: Поглиблене опрацювання тексту. Мовлення монологічне і діалогічне. Граматика: Présent de l’indicatif.
- •Économie de la France
- •Secteur primaire en France
- •La céréaliculture et les autres cultures assimilées
- •L'élevage
- •La filière bois
- •4.Cеместр 1. Організаційний модуль 1. Змістовий модуль 4. Економіка Франції: Поглиблене опрацювання тексту: Монологічне і діалогічне мовлення. Граматика: Imparfait.
- •Secteur primaire en France
- •La céréaliculture et les autres cultures assimilées
- •L'élevage
- •La filière bois
- •5.Cеместр 1. Організаційний модуль 1. Змістовий модуль 5.
- •Monnaie
- •6. Cеместр 1. Організаційний модуль 1. Змістовий модуль 6. Загальні поняття про гроші: Поглиблене опрацювання тексту: Монологічне і діалогічне мовлення. Граматика: Passé composé
- •Monnaie
- •7.Cеместр 1. Організаційний модуль 1. Змістовий модуль 7.
- •Les fonctions de la monnaie
- •Intermédiaire des échanges
- •Les contrats
- •Réserve de valeur
- •Unité de compte
- •8.Cеместр 1. Організаційний модуль 1. Змістовий модуль 8. Гроші та їх функції: Поглиблене опрацювання тексту: Монологічне і діалогічне мовлення. Граматика: Passé composé et Passé immédiat.
- •Les fonctions de la monnaie
- •Intermédiaire des échanges
- •Les contrats
- •Réserve de valeur
- •Unité de compte
- •Les métaux précieux
- •Les métaux précieux
- •Biens précieux, objets de valeur
- •Achat d'objets précieux
- •Pierres précieuses
- •Montres
- •Produits manufacturés
- •Ressources naturelles
- •La rareté source de valeur pour les objets précieux
- •Rareté naturelle
- •Rareté artificielle
- •Comptabilité de l’entreprise
- •Comptabilité de l’entreprise
- •Qu'est-ce que le bilan?
- •Le passif
- •L'actif
- •Qu'est-ce que le bilan?
- •Le passif
- •L'actif
- •17. Cеместр 1. Організаційний модуль 2. Змістовий модуль 17. Загальне обговорення тем семестру. Презентації студентами публічних виступів.
- •18. Cеместр 1. Організаційний модуль 2. Змістовий модуль 18.
- •Capital
- •Analyse économique du capital
- •Ensemble de ressources hétérogènes
- •Ensemble de biens reproductibles
- •Le capital dans l'histoire de la pensée économique École classique
- •20. Cеместр 2. Організаційний модуль 3. Змістовий модуль 20. Капітал. Поглиблене опрацювання тексту. Граматика: неособові форми дієслова (можливості для ділового спілкування).
- •Capital
- •Analyse économique du capital
- •Ensemble de ressources hétérogènes
- •Ensemble de biens reproductibles
- •Le capital dans l'histoire de la pensée économique École classique
- •21.Cеместр 2. Організаційний модуль 3. Змістовий модуль 21. Прибуток. Початкове опрацювання: Аудіювання, читання, переклад у обговоренні. Письмо.
- •Revenu national
- •22. Cеместр 2. Організаційний модуль 3. Змістовий модуль 22.
- •Revenu national
- •Le droit de propriété
- •Utilisation du terme
- •24. Cеместр 2. Організаційний модуль 3. Змістовий модуль 24. Власність Поглиблене опрацювання тексту. Граматика: Неособові форми дієслова (можливості для ділового спілкування).
- •Le droit de propriété
- •Utilisation du terme
- •26. Cеместр 2. Організаційний модуль 3. Змістовий модуль 26. Зобов’язання, борги. Поглиблене опрацювання тексту. Граматика: Неособові форми дієслова (можливості для ділового спілкування).
- •27. Cеместр 2. Організаційний модуль 3. Змістовий модуль 27. Кредити. Початкове опрацювання тексту. Аудіювання, читання, переклад у обговоренні. Письмо.
- •En finance
- •Catégories
- •L'intérêt comme prix du Crédit Détermination de l'intérêt
- •28. Cеместр 2. Організаційний модуль 3. Змістовий модуль 28. Кредити. Поглиблене опрацювання тексту. Граматика: Неособові форми дієслова (можливості для ділового спілкування).
- •En finance
- •Catégories
- •L'intérêt comme prix du Crédit Détermination de l'intérêt
- •29. Cеместр 2. Організаційний модуль 3. Змістовий модуль 29. Ціни. Початкове опрацювання тексту. Аудіювання, читання, переклад у обговоренні. Письмо.
- •Le prix
- •Typologie des prix
- •30. Cеместр 2. Організаційний модуль 3. Змістовий модуль 30. Ціни. Поглиблене опрацювання тексту. Граматика: Неособові форми дієслова (можливості для ділового спілкування ).
- •Formation et mécanisme des prix
- •31. Cеместр 2. Організаційний модуль 4; Змістовий модуль 31.
- •La banqueroute ou faillite frauduleuse (définition)
- •Les personnes visées
- •Les faits constitutifs de la banqueroute
- •Les sanctions
- •32.Cеместр 2. Організаційний модуль 4. Змістовий модуль 32.
- •La banqueroute ou faillite frauduleuse (définition)
- •Les personnes visées
- •Les faits constitutifs de la banqueroute
- •Les sanctions
- •33.Cеместр 2. Організаційний модуль 4. Змістовий модуль 33.
- •Bilan comptable
- •34. Cеместр 2. Організаційний модуль 4. Змістовий модуль 34.
- •Bilan comptable
- •35.Cеместр 2. Організаційний модуль 4. Змістовий модуль35-36.
- •V. Список рекомендованої літератури Основна література
- •Додаткова література
- •6.030508 «Фінанси і кредит»,
- •6.030504 «Економіка підприємства»,
- •6.030505 «Управління персоналом та економіка праці».
34. Cеместр 2. Організаційний модуль 4. Змістовий модуль 34.
Балансовий звіт Поглиблене опрацювання тексту. Граматика: Неособові форми дієслова (Gérondif) (можливості для ділового спілкування).
Текст 17: Змістовий модуль 33, 34.
Bilan comptable
Un bilan comptable est un document qui synthétise à un moment donné ce que l'entreprise possède, appelé "actif" (terrains, immeubles, etc.) et ses ressources, appelé "passif" (capital, réserves, crédits, etc.).
Le bilan est une « photographie » du patrimoine de l'entreprise qui permet de réaliser une évaluation d'entreprise, et plus précisément de savoir après retraitement (par exemple d'une optique patrimoniale à celle sur option de juste valeur pour l'adoption des normes internationales) combien elle vaut et si elle est solvable.
Pour les petites entreprises le bilan sert surtout aux tiers (banques, administrations) qui peuvent ainsi contrôler si l'entreprise est solvable (par une analyse des ratios ou de la trésorerie notamment) et pour évaluer les impôts et taxes dus. Les comptes annuels (dont le bilan, le compte de résultat, les annexes) doivent obligatoirement être établis à la clôture de l'exercice (PCG article 123.16 en France, pour les entreprises dépassant 763 000 € de chiffre d'affaires annuel pour ventes de biens ou 230 000 € pour ventes de services).
Pour les grosses entreprises, il peut aussi être utile d'établir un bilan plus d'une fois durant l'exercice (4 fois par an par exemple). Le bilan forme un tout indissociable avec le compte de résultat et les annexes (et d'autres documents selon les normes suivies) pour former les comptes annuels. En effet, le montant du résultat de l'exercice trouvé au bilan est toujours égal au montant du résultat trouvé en compte de résultat. En association avec le compte de résultat, le bilan donne aussi des informations sur la performance et la rentabilité.
L'ensemble devrait être présenté ou accessible aux ayants droit (propriétaires, fournisseurs, prêteurs, fisc...). Il constitue normalement une garantie de transparence pour ceux-ci et doit être certifié par un commissaire aux comptes pour certaines entreprises (sociétés anonymes).
Il existe donc trois finalités au bilan :
Le bilan comptable interne, généralement détaillé, utilisé par les responsables de l'entreprise pour différentes analyses internes ;
Le bilan comptable officiel, destiné aux tiers (actionnaires, banques, clients, salariés, collectivités). Il est contrôlé par le commissaire aux comptes et publié et approuvé au moment de l'assemblée générale ordinaire des actionnaires;
Le bilan fiscal, qui sert à déterminer le bénéfice imposable;
Pour limiter le coût administratif les entreprises cherchent à faire converger le bilan fiscal et comptable mais c'est de moins en moins possible. L'optimisation fiscale ne recherche pas en effet à obtenir automatiquement une représentation juste aux yeux des tiers de la valeur et du résultat de l'entreprise.
(Ressources d’Internet)
Meта А продовжує загострювати увагу на необхідності вмотивовувати студентів у навчанні французької мови у напрямку їх готовності з’явитися на збігові двох мовленнєвих культур, що характерно для кожної ділянки міжнародного спілкування.
Meта Б про перевірку розуміння тексту 17, який було пояснено на первинному етапі на занятті 33. Питання викладача за змістом, створення атмосфери обміну думками із студентами і серед студентів, заохочення виступів французькою мовою і мовленнєва «співпраця» − такі шляхи доречні у досягненні поставленої мети.
Meта В зосереджує увагу на письмовій практиці в за темою тексту. Словниковий диктант, текстовий диктант та вільне висловлювання змісту, який пам’ятає студент про текст у своїх 5-7 реченнях, достатньо підтримують види мовленнєвої діяльності.
Мета Г орієнтує на додаткову мовленнєву практику за матеріалом тексту 17 із підручника Manuel de français pour les étudiants en économie −cтор. 150 – 153. Цей текст закладає основу для подальшої домашньої роботи студентів заради власного монологу або монологу-діалогу за його змістом. Викладач значно допомагає студентам, читаючи текст із «ігровою метою» (наприклад: Прослухайте як би такий зміст прозвучав у радіо розповіді досвідченого французького державного аудитора про специфіку його служби. Таким удаваним міжнародним діячем спершу стає викладач, який за всіма вимогами публічної доповіді: за трибуною, стоячи, добре настроєним голосом докладає текст даного заняття). Цінність цієї роботи проявляється у забезпеченні взірця для подальшого монологічного виступу студентів, у додатковому прослуховуванні тексту для закріплення звукового образу і тим самим у запобіганні невірної вимови. Надалі студентів варто запрошувати виступати самих.
Мета Д пов’язана із дедуктивною граматикою неособових форм дієслова, зокрема Gérondif та його можливостями у діловому спілкуванні. Такий матеріал, відомий студентам із школи, коригується у практичному використанні викладачем в ситуаційних завданнях та в ігрових фрагментах із перекладом із французької − на рідну і навпаки. Не дозволяється перевантажувати студентів теоретичними поясненнями абстрактного характеру. Невірним рішенням викладача можна вважати аудиторне виконання письмових вправ, які доречні для домашнього завдання. Характер навчальної дисципліни французька мова – це спілкування, і аудиторний час має бути заповнений мовою викладача із студентами, або мовою викладача як взірця для мовлення студентів або студентів в їх намаганнях висловлюватися.
Домашнє завдання можна назначити на вибір викладача як виконання вправ із підручника Manuel de français pour les étudiants en économie на cтор. 150 – 153. Самостійне монологічне висловлювання за темою опрацьовується із урахуванням вимог публічного мовлення і офіційної повудінки.
Кінцевий результат аудиторного повторного опрацювання тексту досягається тоді, коли текст прослуханий, прочитаний та перекладений, частково прописаний та обговорений. Індуктивні пояснення граматики здійснено від граматичного випадку у тексті, до його розуміння і стислого нагадування правила, через що текст цілковито зрозумілий і опрацьований із викладачем і має бути закріплений у самостійній роботі студентів. Дедуктивна граматика із шкільної програми, тобто Gérondif, відпрактиковано і розглянуто на новому підвищеному рівні його можливостей у діловому спілкуванні.