34. Cеместр 2. Організаційний модуль 4. Змістовий модуль 34.
Балансовий звіт Поглиблене опрацювання тексту. Граматика: Неособові форми дієслова (Gérondif) (можливості для ділового спілкування).
Текст 17: Змістовий модуль 33, 34.
Bilan comptable
Un bilan comptable est un document qui synthétise à un moment donné ce que l'entreprise possède, appelé "actif" (terrains, immeubles, etc.) et ses ressources, appelé "passif" (capital, réserves, crédits, etc.).
Le bilan est une « photographie » du patrimoine de l'entreprise qui permet de réaliser une évaluation d'entreprise, et plus précisément de savoir après retraitement (par exemple d'une optique patrimoniale à celle sur option de juste valeur pour l'adoption des normes internationales) combien elle vaut et si elle est solvable.
Pour les petites entreprises le bilan sert surtout aux tiers (banques, administrations) qui peuvent ainsi contrôler si l'entreprise est solvable (par une analyse des ratios ou de la trésorerie notamment) et pour évaluer les impôts et taxes dus. Les comptes annuels (dont le bilan, le compte de résultat, les annexes) doivent obligatoirement être établis à la clôture de l'exercice (PCG article 123.16 en France, pour les entreprises dépassant 763 000 € de chiffre d'affaires annuel pour ventes de biens ou 230 000 € pour ventes de services).
Pour les grosses entreprises, il peut aussi être utile d'établir un bilan plus d'une fois durant l'exercice (4 fois par an par exemple). Le bilan forme un tout indissociable avec le compte de résultat et les annexes (et d'autres documents selon les normes suivies) pour former les comptes annuels. En effet, le montant du résultat de l'exercice trouvé au bilan est toujours égal au montant du résultat trouvé en compte de résultat. En association avec le compte de résultat, le bilan donne aussi des informations sur la performance et la rentabilité.
L'ensemble devrait être présenté ou accessible aux ayants droit (propriétaires, fournisseurs, prêteurs, fisc...). Il constitue normalement une garantie de transparence pour ceux-ci et doit être certifié par un commissaire aux comptes pour certaines entreprises (sociétés anonymes).
Il existe donc trois finalités au bilan :
Le bilan comptable interne, généralement détaillé, utilisé par les responsables de l'entreprise pour différentes analyses internes ;
Le bilan comptable officiel, destiné aux tiers (actionnaires, banques, clients, salariés, collectivités). Il est contrôlé par le commissaire aux comptes et publié et approuvé au moment de l'assemblée générale ordinaire des actionnaires;
Le bilan fiscal, qui sert à déterminer le bénéfice imposable;
Pour limiter le coût administratif les entreprises cherchent à faire converger le bilan fiscal et comptable mais c'est de moins en moins possible. L'optimisation fiscale ne recherche pas en effet à obtenir automatiquement une représentation juste aux yeux des tiers de la valeur et du résultat de l'entreprise.
(Ressources d’Internet)
Meта А продовжує загострювати увагу на необхідності вмотивовувати студентів у навчанні французької мови у напрямку їх готовності з’явитися на збігові двох мовленнєвих культур, що характерно для кожної ділянки міжнародного спілкування.
Meта Б про перевірку розуміння тексту 17, який було пояснено на первинному етапі на занятті 33. Питання викладача за змістом, створення атмосфери обміну думками із студентами і серед студентів, заохочення виступів французькою мовою і мовленнєва «співпраця» − такі шляхи доречні у досягненні поставленої мети.
Meта В зосереджує увагу на письмовій практиці в за темою тексту. Словниковий диктант, текстовий диктант та вільне висловлювання змісту, який пам’ятає студент про текст у своїх 5-7 реченнях, достатньо підтримують види мовленнєвої діяльності.
Мета Г орієнтує на додаткову мовленнєву практику за матеріалом тексту 17 із підручника Manuel de français pour les étudiants en économie −cтор. 150 – 153. Цей текст закладає основу для подальшої домашньої роботи студентів заради власного монологу або монологу-діалогу за його змістом. Викладач значно допомагає студентам, читаючи текст із «ігровою метою» (наприклад: Прослухайте як би такий зміст прозвучав у радіо розповіді досвідченого французького державного аудитора про специфіку його служби. Таким удаваним міжнародним діячем спершу стає викладач, який за всіма вимогами публічної доповіді: за трибуною, стоячи, добре настроєним голосом докладає текст даного заняття). Цінність цієї роботи проявляється у забезпеченні взірця для подальшого монологічного виступу студентів, у додатковому прослуховуванні тексту для закріплення звукового образу і тим самим у запобіганні невірної вимови. Надалі студентів варто запрошувати виступати самих.
Мета Д пов’язана із дедуктивною граматикою неособових форм дієслова, зокрема Gérondif та його можливостями у діловому спілкуванні. Такий матеріал, відомий студентам із школи, коригується у практичному використанні викладачем в ситуаційних завданнях та в ігрових фрагментах із перекладом із французької − на рідну і навпаки. Не дозволяється перевантажувати студентів теоретичними поясненнями абстрактного характеру. Невірним рішенням викладача можна вважати аудиторне виконання письмових вправ, які доречні для домашнього завдання. Характер навчальної дисципліни французька мова – це спілкування, і аудиторний час має бути заповнений мовою викладача із студентами, або мовою викладача як взірця для мовлення студентів або студентів в їх намаганнях висловлюватися.
Домашнє завдання можна назначити на вибір викладача як виконання вправ із підручника Manuel de français pour les étudiants en économie на cтор. 150 – 153. Самостійне монологічне висловлювання за темою опрацьовується із урахуванням вимог публічного мовлення і офіційної повудінки.
Кінцевий результат аудиторного повторного опрацювання тексту досягається тоді, коли текст прослуханий, прочитаний та перекладений, частково прописаний та обговорений. Індуктивні пояснення граматики здійснено від граматичного випадку у тексті, до його розуміння і стислого нагадування правила, через що текст цілковито зрозумілий і опрацьований із викладачем і має бути закріплений у самостійній роботі студентів. Дедуктивна граматика із шкільної програми, тобто Gérondif, відпрактиковано і розглянуто на новому підвищеному рівні його можливостей у діловому спілкуванні.