Économie de la France
L'économie de la France traite de la situation économique conjoncturelle et structurelle de la France de nos jours. En 2010, la France est la 5e puissance économique mondiale, derrière les États-Unis, la Chine, le Japon, l'Allemagne et devant le Royaume-Uni8. En 2010, la valeur de son produit intérieur brut (PIB) est de 2 675,9 milliards de dollars ou 1931 milliards d'euros . Elle se classe au 39e rang pour le PIB par habitant en taux de change nominal10, légèrement en dessous de la moyenne de l'UE-15 qui est 37e. En classement par PIB en PPA, la France est la 10e puissance économique.
L'économie française est principalement une économie de services: le secteur tertiaire occupe 71,8 % de la population active, tandis que le secteur primaire (agriculture, pêche…) n'en représente plus que 3,8 %, et le secteur secondaire (essentiellement l’industrie) 18,6 % (en 2005). L'économie française est une économie de plus en plus ouverte, occupant une place importante dans les échanges commerciaux internationaux, principalement au sein de l'Union européenne. La France est le 6e pays pour ses exportations et le 6e pour ses importations. En 2006, les exportations représentent 26 % du PIB et les importations 27 %. La balance commerciale (biens et services) est devenue déficitaire en 2004, et ce déficit s’est accru en 2005 et 2006. Le taux de chômage reste plus élevé que la moyenne des autres pays développés à 9,5 %. Le taux d'emploi (63,8 % en 2006), proche de la moyenne européenne (64,8 %), est plus faible que celui de l’UE-15 (66,2 %), et de la moyenne des pays développés, en particulier pour les seniors, les moins de 30 ans, et les personnes faiblement qualifiées.
La France fait partie des pays fondateurs de l'Union européenne et de la zone euro. Au cœur d’une zone économiquement très développée, son économie a bénéficié de la mise en place du marché commun européen. L'intervention de l'État dans l'économie est traditionnellement importante. Le niveau de dépenses publiques et donc d’imposition est parmi les plus élevés au monde. À partir de 1986, l'État a privatisé un grand nombre d'entreprises publiques mais son influence sur l’économie reste forte (on parle de « néo-colbertisme »).
La croissance du PIB par habitant français a été plus faible que celle de certains autres pays développés, en particulier les États-Unis, au cours des deux dernières décennies, provoquant des débats sur la réalité de ce décalage et sur les réformes économiques, qui pourraient y remédier.
Il y a 280 000 millionnaires (US $) habitant en France en 2010, soit 0,45 % de la population[réf. nécessaire]. L'Européen le plus riche est le Français Bernard Arnault, propriétaire du groupe de luxe LVMH (4e fortune mondiale, selon Forbes20.) et la femme la plus riche du monde est également française : Liliane Bettencourt, héritière et première actionnaire du groupe L'Oréal.
(Ressources d’Internet)
Meта А пов’язана із піклуванням викладача про вмотиваність студентів у навчанні іноземної мови, що має свої особливі риси, оскільки прагнути чогось можна, коли людина змогла захопитися певними цінностями, якостями людської діяльності або взаємовідносинами. Загальний зміст зусиль викладача вмотивувати студентів розкривається через бесіду (французькою мовою і перекладом або поясненнями, якщо це необхідно) про цілі навчальної співпраці, про відчуття себе людиною європейської освіти і культури, про власний внесок до росту міжнародного престижу своєї країни; про поширення обріїв світосприйняття і цивілізованої оцінки подій. Доцільно пояснити, що вивчення мови і розуміння культури відповідної країни є нерозривними поняттями.
Мета Б висвітлюється в поясненнях способів ефективної співпраці студентів, які вивчають мову і викладача, який стає взірцем іншомовного спілкування. Загальний зміст в досягненні цієї мети пов’язано із поясненням однієї провідної риси в стилі навчання в франкомовній реальності: це − неможливість нечесної поведінки в освіті, а надалі і в житті, як-то: списування, підказок тощо.
Мета В: звертає увагу на цінність спілкування французькою мовою на заняттях; про подолання ніяковості, про способи публічного мовлення французькою мовою, які випрацьовуються на кожному конкретному занятті.
Мета Г розкривається в поясненні особливостей французької економіки в тих рисах загальних знань і ставлення серед освічених людей на землі. Здійснення цієї мети передбачає роботу із текстом як взірцем мовлення про відповідні речі. Навчання відбувається на манер первинного опрацювання тексту. У першому наближенні викладач пропонує загальні відомості із теми, що пожвавлює загострення природної цікавості сучасної молодої людини. Викладач читає вголос текст частинами і, за необхідністю, пояснює лексико-граматичні явища, коментуючи історичне та соціально-культурне ставлення до діяльності створення матеріального добра.Цікавими є особливості французького характеру, адже економіку створюють реальні люди, а також певні природні характеристики країни. Мета Г. досягнута, якщо студенти після заняття розуміють всі текстові реалії, які виявилися новими відомостями. Викладач вголос читає текст із студентами, тим самим запобігає невірному використанню мови у самостійному виконанні завдань.
Кінцевий результат аудиторного початкового опрацювання тексту: Текст має бути прослуханий, прочитаний та перекладений. У випадку слабкого початкового рівня, опрацьовується лише частина тексту за рішенням викладача. В тексті не має бути жодного граматичного явища, яке студенти не можуть зрозуміти. Заради такого результату маємо розкривати так звану індуктивну граматику, яка символізує розуміння лінгвістичної форми від знайденого граматичного випадку у тексті, до його розуміння і стислого посилання на правило.
Домашнє завдання пропонується залежно від групи в діапазоні такої роботи: вдосконалення читання тексту, самостійне написання нових слів, складаючи їх список у зошитах із перекладом, практика із легкості перекладу тексту на манер красивого рідного мовлення як у перекладача-професіонала. Студенти запрошуються приготувати питання до викладача про те, що вони не зрозуміли, а також розповісти про своє розуміння самостійного вдосконалення із іноземної мови і найбільші труднощі у цьому. Крім того викладачу не завадить знати чи пов’язаний можливий дискомфорт навчання французької мови із індивідуальними особливостями певного студента, як-то: пам'ять, увага, уява, інтровертність / екстровертність, мотивація інтринзивна / екстринзивна. Студентам пропонується подумати про відчуття перспектив у використанні мови.
УВАГА: перші заняття надзвичайно важливі, оскільки вони закладають діловий стиль у відносинах викладача із студентами і вирішують їх ставлення до предмету. В такій співпраці викладач має повести за собою до красивих і високих перспектив. Педагогу слід залишатися постійним в таких поглядах, бо згублену віру студентів у викладача повернути майже неможливо. Якщо студенти не захопилися предметом і не повірили у викладача, то вони навчатимуться із страху перед оцінками, що небезпечно для успіху із предмету. Адже студентський страх перед оцінками деформує всю суть педагогічного спілкування, чим якраз є навчання іноземної мови.