22. Cеместр 2. Організаційний модуль 3. Змістовий модуль 22.

^{Прибуток. Поглиблене опрацювання тексту. Граматика: Неособові форми дієслова (можливості для ділового спілкування).}

^{Текст 11. Змістовий модуль 21, 22.}

Revenu national

En première approximation, le revenu national est la quantité de richesse dont peuvent disposer chaque année les habitants d'un pays sans s'appauvrir et sans en compromettre le revenu des années suivantes – c'est-à-dire en laissant intactes les sources de ce revenu.

Cette définition du revenu national suppose que l'on distingue, d'une part, l'ensemble de la richesse existant dans un pays à un instant donné (bâtiments, machines, terres, etc.), qui constitue un stock – les comptables parlent à ce propos de « patrimoine » –, et, de l'autre, la richesse nouvellement produite, disponible chaque année, qui est un flux, appelée revenu ou production.

En outre, il est usuel de distinguer le revenu national brut – celui que reçoivent effectivement les personnes qui participent à la production – du revenu national net – ce qui leur reste lorsqu'on met de côté ce qui est nécessaire pour maintenir en l'état le patrimoine.

La notion de revenu national est inséparable de celle de production. En effet, la production donne lieu à deux flux: celui des biens et services (appelé souvent produit), et celui des revenus distribués à ceux qui participent à cette production. Ces deux flux sont conceptuellement différents, mais dans la réalité ils peuvent se confondre. Il est parfois impossible de les distinguer, par exemple dans le cas de la production pour l'autoconsommation des familles paysannes, puisque pour elles le même objet (lait, œuf, poulet, etc.) est à la fois produit et revenu.

En fait, si l'on fait abstraction des relations avec l'étranger, le revenu national brut est rigoureusement égal au produit national brut (P.N.B.), qui n'est plus un agrégat officiel mais dont le sigle reste plus couramment employé que celui de R.N.B. (revenu national brut). C'est pourquoi, par la suite, nous parlerons souvent de production et de produit national brut.

Le concept de revenu national est utilisé à la fois dans la théorie économique et dans la comptabilité nationale, mais pas de la même manière.

(Ressources d’Internet)

Meта А скеровує викладача підвищувати мотивацію студентів у навчанні французької мови через їх розуміння відповідних культур як основи для великої кількості традицій лінгвістичного вжитку.

Meта Б нагадує перевірити розуміння тексту 11, до чого прикладалися зусилля викладача на первинному етапі на занятті 21. Питання викладача за змістом, створення атмосфери обміну думками із студентами і серед студентів, заохочення виступів французькою мовою на вибір викладача складають достатньо надійне уявлення про рівень підготовки до заняття. Якщо загальний рівень групи невисокий, то варто підтримувати висловлювання студентів шляхом допоміжних зауважень викладача за методом «співпраці» або «кооперативним методом».

Meта В передбачає практику із письма за темою тексту. Словниковий диктант, текстовий диктант, вільне висловлювання змісту, який пам’ятає студент після опрацювання тексту у своїх 5-7 реченнях не загубили навчальної цінності і додають до надійності навчання.

Мета Г пов’язана із додатковою практикою за текстом 11 як основою для подальшої домашньої роботи студентів заради власного монологу або монологу-діалогу за заданим змістом. Це досягається голосним читанням викладачем тексту із «ігровою метою» (наприклад: Прослухайте, як би про це виступив англомовний доповідач перед слухачами курсів вечірньої освіти для дорослих, що є реальністю як у Франції; таким удаваним міжнародним діячем спершу стає викладач, який за всіма вимогами публічної доповіді: за трибуною, стоячи, добре поставленим голосом читає текст даного заняття). Таким чином студенти отримують взірець промови та мовленнєвої поведінки для свого подальшого монологу, додатково прослуховують текст для його фонематичного образу, а також реагують на застереження викладача проти невірної вимови. Надалі студентів запрошують виступати самих.

Мета Д націлена на дедуктивний підхід до пояснення граматики не особових форм дієслова, зокрема інфінітива та його можливостей для ділового спілкування. Студенти прийшли після різних шкіл, де навчальні ситуації складалися неоднаково, отже із різним рівнем засвоєння шкільної програми із іноземних мов: коригувальною роботою стане практичне використання інфінітива, що ілюструється викладачем в ситуаційних завданнях та ігрових фрагментах із перекладом із французької − на рідну і навпаки. Не дозволяється перевантажувати студентів теоретичними поясненнями абстрактного характеру. Невірним рішенням викладача буде давати студентам письмові вправи із підручника для аудиторного виконання, хоча така робота може залишатися доречною для домашньої підготовки. Характер навчальної дисципліни французька мова – це спілкування, і аудиторний час має бути заповнений мовою викладача із студентами, або мовою викладача як взірця для мовлення студентів або студентів в їх намаганнях висловлюватися.

Домашнє завдання зорієнтоване на виконання вправ із підручника Manuel de français pour les étudiants en économie −cтор. 124 – 127. Студенти готують самостійне монологічне висловлювання за темою із урахуванням всіх вимог публічного мовлення. У разі слабкої підготовки студенти можуть спираються на допомогу викладача, який підтримує на манер «ми з тобою однієї думки на цю тему».

Кінцевий результат аудиторного повторного опрацювання тексту: Текст має бути прослуханий, прочитаний та перекладений, частково прописаний, обговорений. Індуктивна граматика: від граматичного випадку у тексті, до його розуміння і уваги на форму вислову сприяє повному розумінню. Дедуктивна граматика шкільної програми про можливості інфінітива у діловому спілкуванні знайшла повторення на практичний манер.

УВАГА! Така навчальна процедура, як студентський монолог за прочитаним текстом із урахування вимог англійської публічної доповіді дійсно стане аудиторною реальністю, якщо викладач знайде спосіб пояснити цінність якісного іншомовного висловлювання у міжнародній співпраці. Правило таке: наші співвітчизники, які прагніть міжнародного рівня, мають приймати «правила гри своїх партнерів», тобто мовленнєвий рівень освічених фахівців світу, а значить, їх мовленнєва поведінка має орієнтуватися на подібні якості освіченихфранцузів. Міжнародна співпраця не знає такого рівня мови як співчуття іноземцям яким важко висловлюватися, або тим, у кого викладачі не змогли цьому навчити



23. Cеместр 2. Організаційний модуль 3. Змістовий модуль 23. Власність. Початкове опрацювання: Лексика за підтемами: загальне уявлення; необхідність поняття у бухгалтерській та аудиторській справах. Аудіювання, читання, переклад у обговоренні. Письмо.

Текст 12: Змістовий модуль 23, 24