Ensemble de ressources hétérogènes

Il peut comprendre :

• le capital physique qui désigne l'ensemble des biens physiques produits dans le passé et utilisés pour la production présente ou future. Il se décompose en:

• capital fixe, constitué par les moyens de production durables, c'est-à-dire utilisés pendant plus d'un an, comme les machines, les bâtiments ou les véhicules.

• capital circulant, constitué par les biens physiques transformés (produits semi-finis) ou détruits (consommations intermédiaires, comme l'électricité) pendant le cycle de production.

• le capital technique qui renvoie à l'ensemble des biens de production incorporant du progrès technique.

• le capital financier, constitué par l'ensemble des actifs susceptibles de rapporter des revenus et/ou des gains (par différence de valeur), ou des titres de créance comme les titres ou les droits de propriété (actions, obligations, ou de la simple monnaie ).

• le capital humain qui désigne l'ensemble des aptitudes, physiques comme intellectuelles, de la main d'œuvre qui sont favorables à la production économique. Certains2. utilisent le terme de capital pour désigner ces aptitudes dans la mesure où elles résultent d'un investissement, en formation notamment, qui a un coût économique mais qui rapporte un revenu, en augmentant la productivité des individus.

Dans la théorie économique contemporaine, héritière de l'école néo-classique, Capital physique et Capital humain constituent des facteurs de production, au même titre que le facteur travail.

Ensemble de biens reproductibles

Selon Hayek l'important n'est pas que le capital soit produit, mais qu'il puisse être reproduit. Tout capital doit être maintenu intact.

Ainsi la maintenance du capital dépend de la capacité à l'amortir et/ou le remplacer

En fin de période d'utilisation technique ou économique, il est de bonne pratique que le capital initial soit au moins reconstitué.

L'accumulation du capital fixe s'opère grâce aux investissements successifs des entreprises.

En France, la comptabilité nationale utilise ainsi l'agrégat appelé formation brute du capital fixe pour mesurer l'investissement.

Le terme de formation brute signifie qu'une partie des investissements correspond à des investissements de remplacement du capital usagé ou obsolète : ils compensent la perte que représente l'amortissement du capital.

Le capital dans l'histoire de la pensée économique École classique

Pour l'école classique, il y a trois sources de richesses,:

• le travail,

• le capital foncier (terre agricole ou à bâtir, gisements miniers et d'hydrocarbures, réserves hydrauliques et autres ressources naturelles)

• le capital technique qui englobe les biens, les produits pouvant être utilisés pour la production d'autres biens. (Ce sont typiquement les machines fabriquées par l'homme).

(Ressources d’Internet)

Meта А спонукає підвищувати вмотивованість студентів у навчанні французької мови через усвідомлення їх майбутньої невідкладної потреби шукати професійного порозуміння із фахівцями міжнародного рівня і на збігові культур.

Мета Б нагадує про цінність спілкування французькою мовою на заняттях. Подолання ніяковості та способи французького публічного мовлення залишаються незмінними зусиллями і випрацьовуються в кожну аудиторну годину і при виконання всіх завдань.

Мета В: Про особливості франкомовного використання поняття капітал. Робота із текстом. Первинний етап опрацювання. Загальні відомості про тему. Викладач читає текст частинами і, якщо необхідно, пояснює лексико-граматичні явища в тексті (лексика за підтемами: історичні, соціально-культурні аспекти теми). Мета В. досягнута, якщо студенти після заняття розуміють всі текстові реалії, які виявилися новими для них відомостями. Викладач читає текст із студентами, тим самим запобігає невірному використанню мови у самостійному виконанні завдань. Якщо викладач знаходить творчі прийоми для такого сумісного читання, то така практика ніколи не стане механічним повторенням.

Кінцевий результат аудиторного початкового опрацювання тексту: Текст має бути прослуханий, прочитаний та перекладений. У випадку слабкого мовленнєвого рівня групи, опрацьовується лише частина тексту за рішенням викладача. В тексті опрацювання не має залишитися жодного граматичного явища, яке студенти не можуть зрозуміти; на такий ефект і була спрямована індуктивна граматика, що розкривалася від граматичного використання у тексті, до його розуміння і форми.

Домашнім завданням можна вважати таку роботу: відпрацювати читання тексту до якостей публічного мовлення, навчитися писати нові слова, зробивши їх список в зошитах, вміти перекладати текст красивою рідною мовою на слух із читання викладачем; приготувати питання до викладача про те, що не зрозуміли. Виконання вправ орієнтовано на cтор. 122-124.

