4.5 Наземні методи топографічних знімань

4.5.1 Зйомка забудованих територій.

Знімання контурної частини забудованих територій треба виконувати аерофототопографічним методом на фотопланах. Тільки, якщо матеріалів аерофотознімання немає і їх виготовлення економічно недоцільне, дозволяється виконувати наземне знімання. Наземне топографічне знімання міських та промислових територій з капітальною забудовою ведеться аналітич­ним методом (обов’язково визначаються координати) у масштабі 1:500 (1:1 000) з використанням електронного тахеометра. Виконувати знімання в містах і селищах міського типу тільки на знімальній основі не дозволяється.

Розрізняють горизонтальне знімання забудованих територій і знімання рельєфу. Горизонтальна зйомка складається з зйомки фасадів і проїздів та дозйомки всередині квартальної ситуації. Теодолітний хід прокладають з одного боку вулиці. Якщо з вершин теодолітного ходу немає можливості забезпечити видимість на всі точки ситуації, координати яких необхідно визначити, то вибирають сторони ходу так, щоби з них можна було вести знімання складних фасадних контурів будинків способом прямокутних координат, вимірюючи ординати до точок фасаду лазерною рулеткою. Для побудови перпендикуляра до лінії ходу екер і рулетку доцільно об'єд­нати в один блок і розмістити його на жорсткому центрирі з рівнем . При відстанях до 4м в масштабі 1:500 і 6м в масштабі 1:1000 допускається побудова перпендикулярів на око. Максимально допустимі довжини перпендикулярів при їх побудові екером в цих масштабах становлять відповідно 20 м і 40 м. Обмір фасадів виконують рулеткою вище цокольної лінії з точністю 1см. Різниця між даними зйомки і обмірами не повинна перевищувати 0,5мм в масштабі зйомки.

На пере­тині вулиць виконують контрольні вимірювання між протилежними закоординованими рогами будинків. При довгих кварталах

Рис.3.2 Абрис зйомки проїзду

Рис.4.2 Абрис зйомки внутрішньо квартальної забудови

вибірково виконують виміри на поперечниках між точками протилежних фасадів.

Зйомка проїздів складається з:

-зйомки фасадної лінії;

-обмірів контурів будівель;

-визначення координат кутів кварталів і рогів капітальних споруд;

-контрольних промірів відстаней між протилежними сторонами фасадів;

Вертикальна зйомка включає нівелювання проїздів і територій кварталів. Нівелювання виконують по поперечниках або квадратах. Визначають позначки відмосток будинків, границі тротуарів, низ і верх бордюрного каменю, бровки і дна кюветів, лотків. Похибка нівелювання точок не повинна перевищувати 20 мм.

При використанні електронного тахеометра координати точок ситуації визначають в основному способом полярних координат з пунктів теодо­літних ходів, прив'язаних до пунктів полігонометрії. Квартальну забудову знімають на основі прокладання або згущення основних (вуличних) теодолітних ходів або із створних ліній, які опираються на пункти цих ходів. В умовах густої квартальної забудови використовують як створні точки основних ходів, так і точки ходів 2-го порядку з короткими сторонами (20-30 м) для установки тахеометра. Похибка вимірювання прямокутних координат для масштабу 1:500 становить 30 мм.

Знімання рельєфу проводять одночасно із. зніманням ситуації також за допомогою тахеометра.

Згідно інструкції [4] теодолітні ходи з використанням електронних засобів вимірів відстаней прокладають з граничними відносними похибками 1:2000 відповідно до таблиці 4.2

Використання GPS-методу в умовах висотної забудови ускладнюється можливими похибками, спричиненими спотворенням радіосигналу.

Незалежно від методу зйомки виконують:

-обмір будівель;

Таблиця 4.2 Характеритстика теодолітних ходів

Масштаб	Забудована територія		Незабудована територія
	Δгр=0,2мм		Δгр=0,3мм
	Допустимі довжини ходів,км	Допустима кількість сторін		Допустимі довжини ходів, км	Допустима кількість сторін
1:5000 1:2000 1:1000 1:500	12,0 7,0 4,0 2,0	30 20 20 20		16,0 9,0 6,0 -	40 30 20 -

-аналітичне визначення координат рогів капітальних споруд;

-визначення висот головок рейок, бровок дорожнього полотна, відмосток будівель, лотків і т.д.

- на заокругленнях знаходять головні точки точки і основні елементи кривих;

4.5.2 Знімання незабудованих територій.

На відкритих територіях знімання незабудованих територій доцільно вести GPS- методом у режимі RTK або електрон­ної тахеометрії.

Методи побудови планової і висотної геодезичних мереж знімання та її згущення, вимоги до точності відображення ситуації та рельєфу для забудованих і незабудованих територій зазначено в Інструкції [4].

Кількість точок знімальної основи при згущені доводять на планшетах зйомки в масштабі 1:500 до 10, в масштабі 1:1000 до 20, а в масштабі 1:2000 до 50 точок. На місцевості з нечіткими контурами щільність можна зменшувати в два рази.

Як виняток, топографічне знімання допускається виконувати тільки на знімальній основі, якщо площа ділянки до 10 га незабудованої території, або на відстані 3км відсутні пункти геодезичної мережі. В цьому випадку мережу орієнтують за магнітним азимутом [4].

Для проектування інженерних споруд на рівнинних територіях, як, наприк­лад, аеропорти, які вимагають високої точності відображення рельєфу, їх знімають методом нівелювання поверхні за квадратами -- 20x20, 30x30 і 40x40 м відповідно у масштабах 1:500, 1:1 000 і 1:2 000. Геодезичну основу знімання у формі квадратів або прямокутників зі сторонами 200-400 м створюють переважно методом полігонометрії, тріангулатерації та GPS з точністю 1-го, 2-го розряду або теодолітного ходу залежно від масштабу. Для формування прямокутників або квадратів пункти цих мереж підлягають редукуванню, оскільки вони потім використовуються для створення нівелірної сітки квадратів. Крім того, вершини відредукованих пунктів нівелюють ходами не нижче IV класу точності.

Нівелювання поверхні ведеться з одної-двох стоянок приладу в кожному квадраті з контролем його горизонту за двома опорними пунктами. За результатами нівелювання складають план з горизонталями через 0,25 м, який використовують для детального вертикального планування рельєфу та будівництва споруд.

Контрольні питання

4.1(1) Чим основні твеликомасштабні плани відрізняються від спеціалізованих

4.2 (1)Які види інженерно-топографічних планів існують

4.3 (1)Чим характеризується точність плану

4.4 (2)Чому в поземній мірі відповідає допустима СКП похибка точки ситуації на плані масштабу 1:500 на забудованій території

4.5 (2)Чому в поземній мірі відповідає допустима СКП похибка точки ситуації на плані масштабу 1:500 лісового насадження

4.6 (1)Чим характеризується детальність топографічного плану

4.7 (2)В яких границях в поземній мірі допускається спрямлення контурів на плані масштабу 1:500

4.8 (1)Чим характеризується повнота плану

4.9(2)Чому був заданий необхідний просвіт між знаками, якщо вибрали масштаб плану 1:500

4.10 (1)Якою буде точність визначення довжини лінії на плані масштабу 1:500

4.11 (2)З якою точністю можливо визначити дирекцій ний кут лінії довжиною 100м на плані масштабу 1:500

4.12 (3)З якою максимальною точністю (%) можна виміряти площу 3 гектари за ьпланом масштабу 1:2000

4.13 (2)Чому дорівнює похибка висоти точки, визначена за горизонталями плану масштабу 1:500 з висотою перерізу рельєфу 0,5м, ухил місцевості рівний 0,03

4.14(2) Обгрунтуйте чому мінімальна висота перерізу рельефу нормована Інструкцією для неспланованих територій рівна 0,5 м

4.15 (1)За яких умов допускається повторне нове знімання території

4.16 (2)До якої кількості повинна бути доведена кількість пунктів ДГМ для створення знімальної основи для планів масштабу 1:5 000 на площі 60 км²?

4.17 (2) До якої кількості повинна бути доведена кількість пунктів ДГМ для створення знімальної основи для планів масштабу 1:2 000 на площі 50 км²?

4.17 (2) Яка мінімальна кількість пунктів ДГМ і мереж згущення повинна бути на площі 15 км2 забудованої території

4.18(2) Яка мінімальна кількість пунктів ДГМ і мереж згущення повинна бути на площі 15 км2 незабудованої території

4.19(2) Які джерела космофототопографічної інформації для складання топографічних планів ви знаєте

4.20(1)Які характеристики космічних знімків QuikBird ?

4.21 Які можливості платформи OpenSceneGraph/Avago?

4.22 Для чого проводять польове прив’язування контрольних точок на аерофотознімках

4.23 Яка властивість центральної проекції використовується при фото тріангуляції

4.24 Які характеристики цифрової аерофотокамери DAS-1

4.25 Як і для чого створюють ЦМР при великомасштабному картографуванні за матеріалами аерофотознімання

4.26 З яких етапів складається створення ортофотопланів

4.27 Які роботи авиконують при горизонтальній зйомці забудованої території

4.28 З яких етапів складається зйомка проїздів

4.29 Які процеси включає вертикальна зйомка забудованої території

4.30 Як виконують зйомку забудованої території з допомогою ЕТ

4.32 Якими методами доцільно вести зйомку незабудованих територій

4.33 В яких випадках дозволяється вести зйомку тілки на знімальній основі

133