Indefinite tenses

Неозначені часи вживаються для вираження дії, що відбувається в теперішньому, минулому чи майбутньому часі, але не вказують на її характер, тривалість, завершеність чи передування іншій дії або певному моменту в минулому чи майбутньому. Дієслова в неозначеному часі можуть перекладатися на українську мову дієсловами доконаного й недоконаного виду.

Теперішній неозначений час (The Present Indefinite Tense)

Теперішній неозначений час вживається для вираження звичних, регулярних, повторюваних дій, для вираження універсальних, загальновідомих понять та істин:

I have a shower every morning (я приймаю душ щоранку (звична, повторювана дія).

Дії та події про які повідомляється в теперішньому неозначеному часі, відбуваються: often – часто, seldom – рідко, usually – звичайно, never – ніколи, always – завжди, sometimes – іноді, час від часу, every day (evening, month) – щодня, (щовечора, щомісяця), in the morning (afternoon, evening) – вранці (удень, увечері) і т. д.

Стверджувальна форма теперішнього неозначеного часу утворюється за допомогою додавання закінчення –s, -es до інфінітива дієслова у третій особі однини. У всіх інших особах закінчення не додається.

I work_ We work_

You work_ You work

He works They work_

She works

It works

До більшості англійських дієслів додається закінчення –s. Закінчення –es додається тоді, коли основа дієслова закінчується на літери –ss, -ch, -sh,-x, -o.

We dress – she dresses. You go – he goes.

Заперечна форма Present Indefinite утворюється за допомогою допоміжних дієслова to do у відповідній формі (do, does) та заперечної частки not.

I/we/you/they/ do not (don’t) work

He/she/it/ does not (doesn’t) work

Питальна форма Present Indefinite утворюється за допомогою допоміжного дієслова to do в потрібній формі (do, does).

Do I /we/you/they/ work?

Does he/she/it/ work?

Типи питальних речень

За характером запитання і потрібної відповіді на нього в англійській мові розрізняють чотири типи питальних речень: загальні запитання, спеціальні запитання , альтернативні запитання і розділові запитання.

Загальними називаються запитання, на які можна відповісти словами yes або nо:

Dо you like this part of the country? Вам подобається цей куточок країни?

Загальні запитання починаються з допоміжного або модального дієслова, після якого стоїть підмет, а потім основне дієслово:

Are you coming tonight? Ти прийдеш сьогодні увечеpi?

Have you helped your mother through all these years? Ти допомагав матері всі ці роки?

Примітки:

1. Якщо присудком є дієслово to be (а в багатьох випадках і to have) у Present і Past Indefinite, у загальних запитаннях він ставиться на початку речення.

Іs he here? Він тут?

Have you any relations? У вас є родичі?

2. Між підметом і дієсловом у загальних запитаннях можуть стояти прислівники неозначеного часу:

Did you ever see a cow like that? Ви коли-небудь бачили таку корову?

Запитання до окремих членів речення називаються спеціальними. Вони починаються питальними словами who хто; what що, який, where де, куди; how many скільки та ін.

Серед спеціальних запитань розрізняють:

а) запитання до різних членів речення, крім підмета і його

означення;

б) запитання до підмета і його означення.

У запитаннях до різних членів речення після питального слова порядок слів такий самий, як у загальних запитаннях: допоміжне або модальне дієслово, підмет, основне дієслово, потім усі інші члени речення:

Where do you live? Де ви живете?

How did you meet her? Як ви зустріли її?

У спеціальних запитаннях, що відносяться до підмета або його означення, порядок слів, як у розповідному реченні — інверсії нема, допоміжне дієслово to do в Present Indefinite і в Past Indefinite не вживається. Якщо питальне слово є підметом, то після нього, як і в розповідному реченні, стоїть присудок, який вживається у третій особі однини:

Who goes to the cinema? Хто йде у кіно?

Якщо питальне слово — означення до підмета, після нього безпосередньо ставиться підмет, а потім присудок:

Whose children are playing in the yard? Чиї діти граються у дворі?

Альтернативні запитання — це запитання вибору. Вони складаються з двох частин, з'єднаних сполучником оr. Альтернативні запитання можуть мати структури як загальних, так і спеціальних запитань. Якщо альтернативне запитання не відноситься до підмета, воно вимагає повної відповіді:

Where does he live: in Kyiv or in Poltava? Де він живе: в Києві чи в Полтаві?

Is he a doctor or an enginееr? Він лікар чи інженер?

Якщо альтернативне запитання відноситься до підмета, то допоміжне або модальне дієслово вживається також і перед другим підметом. Таке запитання вимагає короткої відповіді:

Do you work there or does your brother? My brother does. Ви там працюєте чи ваш брат? – Мій брат.

Розділове запитання складається з двох частин. Перша частина –– розповідне речення в стверджувальній або заперечній формі, друга –– коротке загальне запитання, що складається з підмета, вираженого особовим займенником, який відповідає підмету першої частини, та допоміжного або модального дієслова. Якщо присудком першої частини є дієслово в Present Indefinite або в Past Indefinite (крім дієслів to be і to have), в другій частині вживаються відповідні форми допоміжного дієслова to do.

Якщо перша частина розділового запитання має стверджувальну форму, то в другій частині вживається заперечна форма, а після заперечної першої частини друга частина має стверджувальну форму. Перша частина розділового запитання має стверджувальну форму, якщо той, хто запитує, сподівається на стверджувальну відповідь, і заперечну, якщо передбачається заперечна відповідь:

You have brought your luggage with you, haven’t you? Ви привезли з собою свій багаж, чи не так? You haven't seen him yet, have you? Ви ще не бачили його, чи не так?

Основні форми дієслова

Нагадаємо, що дієслово (the Verb) – це частина мови, яка позначає дію або стан. Враховуючи значення дієслова і його роль в реченні, ми ділимо всю дієслівну систему англійської мови на наступні складові: дієслова значеннєві (notional verbs), службові (semi-auxiliary verbs) і допоміжні (auxiliary verbs).

Англійські дієслова володіють чотирма основними формами: невизначена (indefinite), форма простого минулого часу (past simple), перший дієприкметник I теперішнього часу (present participle), другий дієприкметник II минулого часу (past participle). Історичний розвиток минулого часу в англійській мові сприяло тому, що англійські дієслова розділені на дві великі групи: правильні (regular verbs) і неправильні (irregular verbs).

У будь-якому підручнику англійської мови або довіднику по граматиці ми неодмінно знайдемо таблицю з трьома формами неправильних дієслів. Чому ж саме три форми? Уявімо, що у нас перед очима таблиця з трьома формами неправильних дієслів, що складається з трьох колонок. Перша, як правило, підписана Infinitive. Це і є інфінітив дієслова без частки to, який ми можемо знайти в словнику. Саме від цієї первинної форми і утворюються всі інші. Для прикладу ми візьмемо кілька дієслів: to cost (коштувати), to go (йти, їхати), to buy (купувати), to dream (мріяти). Якщо ми знайдемо ці дієслова в першій колонці, то їх перша форма буде представлена таким чином: cost, go, buy, dream.

Друга колонка в таблиці присвячена другій формі неправильних дієслів, яка представляє собою дієслово в простому минулому часі (Past Indefinite). З того моменту і починається відмінність правильних дієслів від неправильних. Адже за правилами, форма простого минулого часу правильних дієслів утворюється шляхом приєднання до основи дієслова закінчення -ed. А ось у неправильних дієслів англійської мови ця форма утворюється не за правилами і її потрібно запам'ятовувати. Ось якими будуть форми Past Indefinite у дієслів з нашого прикладу: cost, went, bought, dreamt / dreamed. Останнє дієслово може утворювати цю форму і як стандартне правильне дієслово. Останньою з трьох форм неправильних дієслів англійської мови є дієприкметник минулого часу (Participle II). Його утворення також служить причиною поділу дієслів на правильні і неправильні. У правильних дієслів ця форма утворюється тим же способом, що і попередня (приєднанням закінчення -ed). А ось дієприкметники минулого часу у неправильних дієслів також підлягають завчанню.