5. Свідомість та ментальність.

У сфері свідомості є явища, які в тому чи іншому суспільному середовищі характеризують її відмінність від інших психічних феноменів.

Ментальність – це притаманний даній нації варіант світосприймання, який реалізується на спільній мовній, культурній і морально-етичній основі.

Ментальність поряд з наукою, мистецтвом, релігією є однією з форм суспільної свідомості. Вона жодним чином не закріплена в матеріалізованих продуктах, а має надсвідомий характер. Національний менталітет є продуктом певної культури. Вплив культури на ментальність і вдачу людини здійснюється в її ранні роки через родину, яка відтворює культурне середовище етногрупи, її традиції, звичаї, обряди. В результаті в глибинне несвідоме дитини входить певна система цінностей, якої вона дотримуватиметься протягом усього життя. Пізніші культурні впливи торкаються здебільшого поверхні психіки.

Основні риси української ментальності:

1. Антеїзм. Термін походить від імені давньогрецького міфічного персонажа Антея, який черпав свою життєву силу в постійному зв’язку з матір’ю-землею. Родючість грунту, краса природи, шанобливе ставлення до землі загалом – усе це сприяло розвиткові надзвичайної працездатності українського народу.

2. «Екзестенціально-межове» світовідчуття. Гостроемоційне переживання сьогодення, життєлюбність, поетичне, ліро-пісенне сприймання природного і соціального оточення, пріоритет «серця» над «головою».

3. Індивідуалізм. В українському менталітеті індивідуалізм поєднаний з ідеєю рівності, повагою до кожного індивіда та його свободи, гострим несприйняттям деспотизму.

4. Соціопсихологічний і політичний конформізм. Те, що українці століттями не мали своєї держави, спричинило недостатнє усвідомлення ними себе як національної самостійної єдності, комплекс меншовартості, занепад рідної мови, позначилося на розвитку національної самосвідомості, бо умовами виживання були соціопсихологічний і політичний конформізм, який передбачав не лише прислужництво «меншовартісної» нації, а й задоволення від рабства.

Розрізняють два типи української ментальності:

• землеробський;

• козацький.

Перший тип хронологічно давніший: його глибинні корені сягають прадавньої індоєвропейської культури; другий сформувався в епоху середньовіччя на грунті оригінального етносоціального утворення – козацтва. В першому пріоритет свідомості належить жінці – Берегині, матері, в другому – чоловікові, сильному, мужньому, незалежному мандрівнику, воїну. Зіткнення цих двох типів ментальності сформувало такі риси національного характеру українців, як надзвичайно високе почуття трагічного і співпереживання людським стражданням.

Теми для дискусій

1. Подискутуйте щодо таких рядків з віршів Б. Джоула: «Річка сновидінь».

В таку зоряну ніч я мандрую вві сні

Крізь правди долину до річкових глибин,

Що манять в океан.

Нас несе течія, ми пливем в далину

На крилах сновидінь в таку зоряну ніч.

2. Що, на вашу думку, мав на увазі герой роману Р.Стаута Ніро Вульф, коли заявив: «Підсвідомість — це якась чудернацька комбінація помийної ями з чудовим садом»?

3. Д.Фолкіс в результаті досліджень дійшов висновку, що дитячі сновидіння доволі прості та беземоційні, а К.Юнг стверджує, що дитячі сновидіння — це комплекси та страхи. Спробуйте із свого досвіду підтвердити чи спростувати ці твердження.

4. До якого виду належить цей сон? Спробуйте відшукати пояснення такого явища.

Пастору церкви у Вінніпезі Ч.Моргану приснилися мелодії старого гімну, вчувалися зойки та стогін у шумі вируючої води. Це був тривожний сон. Йому здавалося, що він присутній при великій катастрофі, якої не бачить, але чує метушню і відчуває потребу в цьому напівзабутому гімні.

14 квітня 1912 р. після закінчення вечірнього богослужіння преподобний Морган відчув незбориме бажання поступитися вимогам свого дивного сну і попросив хор заспівати той старий гімн, в якому звучав рефрен: «Почуй, Отче, ми молимося за тих, чиє життя в небезпеці на морі».

Саме тоді, коли хор співав старовинний гімн, у Північній Атлантиці сталася найбільша морська трагедія усіх часів — загибель «Титаніка».

Рекомендована література:

1. Веракіс А.І. «Основи психології» с.28-34.

2. Дубравська Д.М. «Основи психології» с.61-75.

3. Дрозденко К.С. с.66-74.

4. Скрипченко О.В. «Загальна психологія» с.94-100.

5. Цимбалюк І.М. «Загальна психологія» с.27-29.

Термінологічний словник:

Свідомість – це вища інтегрована форма психіки, яка складається під впливом суспільно-історичних умов у трудовій діяльності людини та її спілкування за допомогою мови з іншими людьми.

Самосвідомість – рівень свідомості, на якому здійснюються усвідомлення, оцінка людиною свого знання, почуттів, потреб, мотивів поведінки і діяльності.

Ментальність – це притаманний даній нації варіант світосприймання, який реалізується на спільній мовній, культурній і морально-етичній основі.

Сон — періодичний стан фізичного і розумового відпочинку, що супроводжується сповільненими та ослабленими функціями організму, пригальмуванням діяльності центральної нервової системи.

Сновидіння — різної інтенсивності та яскравості образи, які виникають під час сну.

Розділ 3. Особистість, її індивідуальний розвиток і відмінності