2. Рівні свідомості.

Як ми уже з вами переконалися, психіка — це відображення дійсності в мозку на різних рівнях. Низький рівень психіки властивий тварині. Вищий рівень, свідомість лише людині як соціальній істоті. Свідомість — усвідомлення відчуттів, думок і почуттів особистості, які вона переживає в певний момент.

На думку багатьох вчених, людська свідомість має три рівні розвитку:

- примітивний (природний);

- інтелектуальний, (розумний людський);

- творчий (інтуїтивний, парадоксальний), в цьому випадку велику роль відіграє творча уява.

Наявність того чи іншого рівня свідомості у конкретної особи залежить певною мірою від її генетичного коду, суспільного буття, тобто рівня життя суспільства, історичних подій, особистісних прагнень, волі тощо.

Особі належить центральна роль у формуванні рівнів свідомості. Німецький психоаналітик Е.Фромм (1900-1980 pp.) наголошував: «Людина є усвідомлююче себе життя, вона осягає себе, свого ближнього, своє минуле і можливості свого майбутнього». Отже, людина пізнає не лише навколишній світ, але й саму себе, тобто володіє самопізнанням і самовдосконаленням; ставить цілі та досягає їх, долаючи природні та штучні перешкоди.

Вивченню структури свідомості значну увагу приділяв Л.Виготський (1896-1934 pp.). На його думку, структура свідомості — це динамічна смислова система, яка перебуває в єдності ефективних, вольових і інтелектуальних процесів.

Велику роль у свідомості відіграють почуття, оскільки ставлення людини до інших багато в чому визначає її погляди та поведінку, а ставлення до себе визначає рівень і мотивацію поведінки. Мовлення — один із компонентів свідомості. У мові, за допомогою якої відбувається спілкування, закріплена суспільна свідомість.

Людина не лише сприймає світ, пристосовується до нього, а й творить, активно діє, змінює його. При цьому використовує як індивідуальний, так і віками набутий (суспільний) досвід, трансформуючи його через внутрішні диспозиції. Диспозиція — наперед визначений план поведінки, спосіб дій людини — може бути вроджена або набута, існує у вигляді здатності, нахилу. Знаючи диспозицію, можна ґрунтовніше пояснити причини поведінки людини.

Говорячи про роль та рівні свідомості, ми повинні пам'ятати про підсвідомість. Чи замислювались ви коли-небудь про співвідношення свідомості та підсвідомості? Основоположник психоаналізу З.Фройд створив модель психіки людини:

- id — підсвідомість;

- ego — "я", свідомість;

- superego — понад "я", контроль з боку інших людей.

Він підкреслював велику роль підсвідомості у формуванні особистості, ігнорував проблеми свідомості. Вважав, що у підсвідомості всі причини конфліктів і психічних розладів.

Американський вчений доктор Ф.Бейлс стверджує, що існує поверховий розум (свідомість), який вибирає ціль і ініціює необхідні дії на шляху до досягнення цієї цілі, і глибинний розум (підсвідомість), що втілює ці ідеї у реальну форму, беззаперечно йде за вказівками поверхового розуму та безперервно втілює наші думки у події нашого життя.

На думку грузинського психолога Д.Узнадзе, глибинний розум змушений приймати будь-які думки. Він не може вибирати, завжди приймає вибір, зроблений нашим поверховим розумом.

Донедавна існувала думка про те, що усім керує центральна нервова система, кора головного мозку, свідомість, тобто все трактувалось за «павловським варіантом». Насправді підсвідомість відіграє не меншу роль, оскільки в ній нагромаджується наш життєвий досвід: відображаються не лише матеріальні об'єкти, але й події з минулого, забарвлені певними емоціями та почуттями.

К.Юнґ наголошував, що у нашій підсвідомості генетично закладений культурний досвід людини. Цей банк даних постійно поповнюється. Актуалізуючись при потребі, досвід надходить з підкірки в мозок, впливає на його роботу, а, значить, і на нашу поведінку. Іноді «внутрішній голос» ніби підказує нам вибір того чи іншого варіанта поведінки чи дій. І якщо ми прислухаємось до нього і здійснюємо відповідні кроки, то успіх гарантований. У протилежному випадку часто шкодуємо. До речі, реакція наших предків була суто інтуїтивною і диктувалася саме підсвідомістю. Наприклад, у Китаї європейців колись сприймали як «огидних білих дияволів», а для білих людей виявився бридким «запах африканських негрів». Часто свідомість впродовж віків не може подолати таке негативне уявлення. Іноді ми просто відчуваємо, що хтось нам не подобається, хоча не можемо пояснити свої антипатії, адже відповідь криється в підсвідомості.

Сучасні дослідники дедалі більше визнають роль підсвідомості у нашому житті. Все, що проникає у підсвідомість, працює активно, є керівництвом до дії. На думку відомого біоенергетика С.Лазарєва, логіка свідомості людини спрямована на виживання фізичного тіла, логіка підсвідомості — на збереження і розвиток духовних структур. Якщо ви у щось вірите — воно проникає у підсвідомість. Коли є хоча б один відсоток недовіри — вхід у підсвідомість блокується.

Отже, свідомість роздумує, а підсвідомість керує. Те, що в нашій свідомості є лише грою уяви — у нашій підсвідомості стає реальністю.

Якщо брати до уваги дослідження зарубіжних психологів, медиків, то чимало змін варто було б внести в різні моменти життя кожної особи. Так, існує думка, що під час хірургічного втручання в операційній слід зберігати цілковиту тишу, оскільки (за даними трьох англійських вчених із провідних університетів) люди, які перебувають під наркозом, можуть постраждати від того, що вони чують у підсвідомому стані. Тиша потрібна і у пологовому будинку. Філософ Ф. Лебоєр у 1974 р. писав, що тиша — необхідна і породіллі, і тим, хто приймає пологи.

Труднощі, які виникають у людини, привертають її увагу і таким чином усвідомлюються. Свідомість шукає розв’язання проблеми і сприяє переходу на новий режим. Але як тільки вони знайдені і задача розв’язана, керування передається підсвідомості, а свідомість звільняється для сприйняття питань, пов’язаних з новими труднощами. Це беззупинне передавання керівної функції забезпечує людині можливість вирішувати нові задачі. Ця можливість спирається на гармонійну взаємодію свідомості і підсвідомості.

Ви переконалися, яку велику роль у житті людини відіграє підкірка, то ж недаремно її іноді називають диспетчерським пунктом, адже всі життєво важливі функції виконує саме сфера підсвідомості.