
- •1 Ознайомлення з підприємством
- •Правила внутрішнього розпорядку і режим роботи організації, підприємства
- •Проведення інструктажу по техніці безпеки і пожежній безпеці
- •1) Порядок утримання території, будівель, приміщень, споруд:
- •2) Вимоги щодо утримання шляхів евакуації:
- •4) Порядок використання відкритого вогню, проведення вогневих та інших пожежно небезпечних робіт:
- •5) Порядок збирання і видалення горючих відходів та зберігання спецодягу:
- •6) Вимоги щодо утримання пожежнота вибухонебезпечних речовин і матеріалів:
- •7) Правила утримання технічних засобів протипожежного захисту та протипожежної сигналізації:
- •8) Порядок огляду, приведення в пожежобезпечний стан і закриття приміщень після закінчення робочого часу:
- •9) Особливості утримання електроустановок, інженерного обладнання і застосування опалювальних та інших нагрівальних приладів:
- •10) Обов'язки та дії працівників у разі виникнення пожежі:
- •11) Порядок застосування засобів пожежогасіння:
- •15) Порядок аварійного вимкнення електроживлення будівель, споруд та інженерного обладнання при виникненні пожежі:
- •2 Постановка задачі
- •2.1 Ознайомлення з виробничою базою
- •2.2 Вивчення діяльності підприємства (підрозділу)
- •2.3 Проведення інформаційного обстеження
- •Нормативно-довідкова інформація
- •2.4 Предметна частина практики
- •3 Реалізація поставленої задачі
- •3.1 Отримання практичних навичок в застосуванні програмних технологій для розв’язання прикладних задач
- •Висновок
Зміст
Вступ……………………………………………………………………….…….….3
1 Ознайомлення з підприємством………………………………………………....5
Правила внутрішнього розпорядку і режим роботи організації, підприємства……………………………………………………………………......5
Проведення інструктажу по техніці безпеки і пожежній безпеці………………………………………………………………………….6
2 Постановка задачі…………...…………………………………………………...20
2.1 Ознайомлення з виробничою базою…………………………………….......21
2.2 Вивчення діяльності підприємства……………..…………………………...22
2.3 Проведення інформаційного обстеження…………………………………...24
2.4 Предметна частина практики………………………………………………...36
3 Реалізація поставленої задачі…………………………………………………....39
3.1 Отримання практичних навичок в застосуванні програмних технологій для розв’язання прикладних задач……………………………………………...….....39
Висновок…………………………………………………….……………………..41
Перелік посилань на джерела……………………………….…………………....42
Вступ
Традиційне використання інформаційних технологій (ІТ) з метою автоматизації трудомістких процесів обробки даних фінансового характеру сформувало стереотип у сприйнятті ІТ як додаткового засобу, що підвищує зручність і швидкість виконання деяких другорядних функцій. В сучасних умовах трансформації бізнесу і усвідомлення цінності накопичених знань роль інформаційних технологій кардинально змінюється. Виникає потреба в інформаційних технологіях у таких сферах, що не належать до фінансової: взаємодія з клієнтами, управління
матеріальними запасами, виконання замовлень, управління людськими ресурсами, маркетинг, оперативне управління підприємством, продажі, а також багато інших.
Інформаційні системи перетворюються на інструмент підвищення ефективності управління і створення нових конкурентних переваг. При очевидності позитивних тенденцій в розумінні можливостей інформаційних технологій накопичений досвід їх втілення і використання у діяльності підприємств свідчить, що далеко не всі проекти автоматизації є успішними в плані відповідності термінам, бюджетам і початковій меті. Більшість сучасних інформаційних систем
залишаються дорогими в проектуванні і реалізації, вимагають більше часу в розробці, ніж це необхідно, часто не задовольняють повністю потреби підприємства, і, отже, через певний час потребують модернізації у зв’язку з моральним і фізичним старінням окремих компонентів.
Обчислювальна техніка все ширше використовується як в управлінні виробничими процесами, так і всією економікою. Але матеріальні витрати на зберігання, передавання та переробку інформації вже зараз перевищують аналогічні витрати в світі на енергетику.
Ефективне планування і реалізацію ІТ-стратегії сьогодні доцільно зв'язувати з використанням архітектурного підходу, який дозволяє узгодити різні точки зору на систему відповідно до стратегії розвитку підприємства. Архітектура інформаційної системи, побудована за моделлю Захмана, є основою для розробки ІТ-стратегії. Технічні інструменти, які використовуються проектувальникам при моделюванні інформаційної системи, можуть бути застосовані як інструментарій розробки ІТ- стратегії бізнес-аналітиками.
Інтеграція стратегічного підходу в управлінні підприємством і архітектурного підходу щодо проектування інформаційних систем дозволяють сформувати особливий світогляд, інтегруючий в єдине ціле всі аспекти інформаційних технологій і бізнесу. Такий підхід буде сприяти гармонійному розвитку як інформаційних систем, так і всього підприємства.
Послідовність етапів розробки ІТ-стратегії включає збір бізнес-інформації, інформації про стан справ в області ІТ, формулювання і виконання списку ІТ-проектів, оновлення стратегії з урахуванням нової інформації. Більш детальна картина процесу розробки і реалізації стратегії з використанням моделі Захмана заслуговує подальшого дослідження.
1 Ознайомлення з підприємством
Правила внутрішнього розпорядку і режим роботи організації, підприємства
Правила внутрішнього розпорядку – це правила, за якими здійснюються взаємовідносини між працівниками, між керівництвом, працівниками і керівництвом.
Працівники повинні:
своєчасно, до початку зміни, прибути на робоче місце та приготуватися до виконання трудових обов’язків;
почати роботу відповідно до діючого режиму робочого дня;
бути на робочому місці впродовж всієї зміни за винятком перерв на відпочинок та харчування;
виконувати своєчасно та в повному обсязі робочі завдання (функціональні обов’язки), забезпечувати належну якість виконуваних робіт та виготовлюваної продукції;
виконувати розпорядження роботодавця;
виконувати обов’язки, покладені на нього трудовим договором;
дотримуватися вимог з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної безпеки, передбачених відповідними правилами та інструкціями, користуватися виданими спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального захисту та запобіжними пристроями;
виконувати вимоги, передбачені технологічними документами, не допускаючи браку в роботі;
вживати заходів для негайного усунення причин та умов, що перешкоджають або ускладнюють нормальну роботу (простій, аварія) і негайно повідомляти про подію керівництво;
дотримуватися чистоти й порядку на робочому місці, в цеху (відділі) та на території підприємства;
дотримуватися правил ділового етикету у взаєминах з іншими працівниками та клієнтами підприємства.
Нормальна тривалість робочого часу працівника не може перевищувати 40 годин на тиждень. Для робочих і службовців встановлюється 5-ти денна робоча неділя з двома вихідними днями. Робочий день розпочинається о 8:30, а закінчується о 17:00. Обідня перерва на підприємстві триває годину з 13:30 – 14:00.
Тривалість щоденної роботи для працівників, в тому числі час початку і закінчення щоденної роботи та перерви для відпочинку і прийому їжі, визначається графіками змінності, які затверджуються адміністрацією. Адміністрація зобов’язана організовувати облік явки на роботу і закінчення роботи. Забороняється в робочий час: відривати робітників і службовців від їх безпосередньої роботи, викликати або знімати їх з роботи для виконання громадських обов’язків і проведення різного роду заходів, не пов’язаних з виробничою діяльністю, скликати збори, засідання і різного роду наради з громадських справ. Черговість надання щорічних відпусток і їх тривалість встановлюється адміністрацією при узгодженні з профспілковим комітетом з урахуванням необхідності забезпечення нормального ходу роботи підприємства і сприятливих умов для відпочинку працівників.
Проведення інструктажу по техніці безпеки і пожежній безпеці
Охорона праці — це система законодавчих актiв, соцiально-економiчних, органiзацiйних, технiчних, гiгiєнiчних i лiкувально-профiлактичних засобів, які забезпечують безпеку, охорону здоров’я i працездатність людини в процесі праці.
Забезпечення здорових i безпечних умов працi покладається на адмiнiстрацiю пiдприємства. Адмiнiстрацiя зобов’язана вводити сучаснi засоби технiки безпеки, попереджуючи виробничий травматизм i забезпечувати санiтарно-гiгiєнiчнi умови, попереджуючи виникнення професiйних захворювань робочих i службовцiв.
Виконання вимог iнструкцiї є обов’язковим для працюючих. Передивляються iнструкцiї не менше одного разу в п’ять рокiв, а для професiй i видiв робiт, в яких показуються додатковi вимоги безпеки, не менше одного разу на 3 роки. Iнструкцiї можуть видаватися на руки, чи вивiшуватись на робочих мiсцях, чи зберiгатися у визначеному мiсцi, доступному для працюючих.
Безпечнi i здоровi умови працi можна створити тiльки при високому рiвнi органiзаторської роботи на основi сучасних методiв управлiння охороною працi i їх постiйного удосконалення.
Зниження травматизму на виробництвi може бути досягнено тiльки у тому випадку, якщо працюючi добре знають питання охорони працi i вмiють правильно i небезпечно виконувати доручену їм роботу. З цiєю метою на пiдприємствах працюючих навчають небезпецi працi.
Нових робочих навчають небезпецi працi при їх професiйно-технiчному навчаннi i пiдвищенню квалiфiкацiї робочих безпосередньо на виробництвi. Важливим елементом навчання робочих методом працi являється тема iнструктажiв. По характеру i часу проведення iнструктажi пiдроздiляються на наступні види; ввідний, первинний на робочому мiсцi, повторний, позаплановий, поточний.
В якостi оператора ПЕОМ можуть працювати особи, не молодшi 18 рокiв, якi склали вiдповiдний iспит по правилам технічної експлуатацiї електроустановок споживачiв i правилам технiки безпеки при експлуатацiї електроустановок споживачiв, якi пройшли iнструктаж на робочому мiсцi, вiдповiдний медичний огляд, засвоїли безпечнi методи виповнення робiт по спецiальностi.
Робота на ПЕОМ пов’язана з можливiстю виникнення безпечних i шкiдливих факторiв:
- з’явленням пiдвищеного значення напруги електроланцюга замкнення якої може виникнути через тiло людини у випадку доторкання до вiдкритих струмоведучих частин чи
електрообладнання i електропроведення з порушеною iзоляцiєю;
- наявнiстю обертаючих частин охолоджуючих машин, вентиляцiйних i iнших пристроїв ПЕОМ;
- виникнення пiдвищеного рiвня шуму у приміщеннях обчислювального центру, на робочих мiсцях, машинних залах;
- перенапруження зору при роботi з електронними пристроями особливо при нераціональній освітленості робочих поверхонь у зонi вiдеотермiналiв i нерацiональному розташуванню екрану по вiдношенню до очей.
Правила техніки безпеки при роботі з комп’ютером:
1) комп’ютери, персонально - обчислювальні машини ПЕОМ повинні експлуатуватися в приміщеннях при температурі навколишнього середовища (20 ± 5° С), з відносною вологістю повітря (60 ± 15%), атмосферним тиском від 84 до 117 кПа (630 - 800 мм. рт. ст.);
2) екран відеомонітора персонального комп'ютера повинен знаходитись від очей користувача на відстані 600-700 мм. Користувач ПК повинен мати гостроту зору на відстані 600 мм;
3) клавіатура повинна бути розташована так, щоб на ній було зручно працювати двома руками. Клавіатуру треба розміщувати на поверхні стола або спеціальній підставці на відстані 100-300 мм від краю, який повернутий до користувача. Кут нахилу до панелі клавіатури повинен бути в межах від 10 до 15 градусів;
4) принтер повинен бути розташований в зручному для користувача місці таким чином, щоб максимальна відстань від користувача до клавіш керування принтером не перевищувала довжини витягнутої руки користувача;
5) штучне освітлення повинне забезпечувати на робочих місцях з ПК освітленість не нижче 400-500 лк;
6) ПК повинен бути обладнаний захисними екранами у тому випадку, якщо на екрані відсутній заводський захист;
7) в період роботи за дисплеєм необхідно передбачити через кожну годину 5 хв перерви для відпочинку, а через 2 години - на 15 хв при 8-годинному робочому дні;
8) середня сумарна тривалість роботи за дисплеєм протягом дня не повинна перевищувати 4 години, а за тиждень - 20 годин, при використанні захисних екранів час роботи за дисплеєм може бути збільшений;
9) при несправності ПК користувач повинен повідомити свого керівника відділу;
10) користувачу ПК забороняється самому проводити технічне обслуговування та ремонт ПК підключати периферійні прилади до ПК, ці роботи виконують спеціалісти з обслуговування ПК, які мають на це відповідний допуск;
11) всі складові частини, пристрої, які входять до складу ПЕОМ повинні бути розміщені на комп’ютерних або конторських столах;
12) ПЕОМ розміщують так, щоб на неї не падали прямі сонячні промені і на віддалі не менше одного метра від радіаторів центрального опалення або нагрівальних приладів;
13) якщо використовується подовжувач, то загальна потужність пристроїв, підключених до подовжувача не повинна перевищувати вказаної на подовжувачі;
14) робоче місце на ПЕОМ повинно бути так розташовано, щоб не було можливості дотику до струмоведучих пристроїв, шин заземлення, батарей опалення і водопровідних труб;
15) розетки на робочих місцях повинні бути розміщені в видимому і легкодоступному місці. Розетки повинні бути промаркіровані на відповідну напругу;
16) дозволяється використання стандартних розеток із заземлюючими контактами;
17) заземлюючі контакти розеток електромережі на робочих місцях повинні мати надійний електричний контакт із контуром заземлення комп’ютерного класу або лабораторії;
18) підключення комп’ютерів або ПЕОМ до розеток електромережі з заземлюючими контактами, допускається тільки за допомогою штепсельної вилки з заземлюючими контактами.
В Івано-Франківській філії ДП „Український державний центр радіочастот" (далі ІФФУДЦР) встановлена загально об'єктна інструкція про заходи пожежної безпеки: