16.3. Світовий банк

Світовий банк було створено у 1944 р. під час Бреттон-Вудської конференції як Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР). На початку свого існування Банк надавав допомогу країнам з метою прискорення ліквідації наслідків Другої світової війни. Зараз спільною метою всіх його структур є надання допомоги країнам, що розвиваються, у підвищенні життєвого рівня населення. Світовий банк не є «банком» у загальному розумінні цього слова. Це міжнародна організація країн-«акціонерів». Спочатку кількість країн-членів дорівнювала 38, поступово вона зросла до 184, тобто це майже всі країни світу.

Капітал МБРР формується за рахунок внесків країн-членів відповідно до встановленої для кожної з них квоти, розмір якої залежить від рівня економічного розвитку країни та її ролі у світовій економіці і міжнародній торгівлі. Відповідно до розміру квот, розподіляються голоси між країнами у керівних органах МБРР. Найбільшими акціонерами МБРР є п'ять країн: США (16,41 % акцій), Японія (7,78 %), Німеччина (4,49 %), Великобританія (4,31 %) і Франція (4,31 %). Решта акцій розподілена між іншими країнами-учасницями. Очолює Банк президент, який обирається строком на п'ять років, як правило, з вищих ділових кіл США.

Мета діяльності Світового банку — сприяння країнам-членам у розвитку їх економік через надання довгострокових кредитів, гарантування приватних інвестицій, надання послуг аналітичного, консультативного характеру.

Зі зростанням кількості країн-член і в і розширенням їхніх потреб Світовий банк збільшував свою мережу. Нині вона охоплює п'ять різних організацій, які разом утворюють Групу Світового банку: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАП), Міжнародний центр урегулювання спірних питань щодо інвестицій (МЦУСП).

Головною установою Світового банку є Міжнародний банк реконструкції та розвитку — один з найбільших та найвпливовіших у світі міжнародних фінансово-кредитних установ. Він надає допомогу країнам з середнім рівнем розвитку. Більшість своїх коштів МБРР одержує через продаж облігацій на міжнародних ринках капіталу. МБРР надає довгострокові позички країнам-членам та гарантує кредити, надані цим країнам приватними банками та іншими кредиторами. Позики надаються на 15—20 років, які включають п'ятирічний термін відстрочення платежів під гарантії урядів.

Міжнародна фінансова корпорація (була заснована у 1956 р. з ініціативи США) сприяє розвитку країн-членів через фінансування інвестицій у приватний сектор. Статутний капітал МФК створено з внесків країн-членів МБРР, їх розмір пропорційний часткам внесків до МБРР МФК налає кредити найбільш рентабельним підприємствам терміном до 15 років (здебільшого віл трьох до семи років) без вимоги гарантії уряду. Частина акцій цих під­приємств підлягає продажу МФК, але за умови, що МФК не стає найбільшим їх акціонером.

Міжнародна асоціація розвитку (створена як філія МБРР у 1960 р.) підтримує най бідніші країни, у більшості з яких дохід на душу населення становить 2 дол. США на добу і нижче. МАР надає таким країнам безвідсоткові позики, технічну допомогу та консультації з питань політики, але стягує комісію у розмірі 0,75 %. Строк кредитів становить до 40 років для найменш розвинутих країн та до 35 років для інших країн «третього світу» з терміном погашення через десять років. Кредити налаються під гарантії уряду.

Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (рік заснування 1988) створює сприятливі можливості для інвестицій у країнах, що розвиваються, через надання гарантій іноземним інвесторам на покриття збитків, спричинених некомерційними ризиками: експропріацією та націоналізацією майна інвестора, обмеженнями щодо переказування коштів за кордон, військовими діями, невиконаннями контрактів у зв'язку зі зміною уряду та іншими форс-мажорними обставинами. БАГІ здійснює гарантування інвестицій строком до 20 років на суму до 90 % вкладень, надає консультативні послуги з прямих інвестицій.

Міжнародний центр урегулювання спірних питань щодо інвестицій (рік заснування 1966) забезпечує механізми врегулювання та розв'язання спірних питань через погоджувальні або арбітражні процедури щодо інвестицій між іноземними інвесторами та країнами—одержувачами інвестицій. Центр здійснює також дослідницьку роботу та публікацію матеріалів з питань арбітражного права і законодавства з регулювання іноземних інвестицій.

Незважаючи на те, що Світовий банк діє у тісному взаємозв'язку з МВФ, доповнюючи його функції, в організаційному плані це абсолютно автономні організації. Світовий банк надає допомогу країнам, що розвиваються, зосереджуючи увагу переважно на середньо- та довгострокових (за терміном) проектах структурних і галузевих перетворень в економіках країн, а МВФ більше концентрується на питаннях короткострокової фінансової стабільності в країнах, спрямовує свою діяльність на стабілізацію міжнародної монетарної системи, здійснює моніторинг світових валют, підтримує упорядковану систему надходжень і платежів між країнами, що мають різні валюти, валютні курси та державну політику.

Україна вступила до Світового банку 3 вересня 1992 р. відповідно до Закону України від 3 червня 1992 р. № 2402-ХІІ «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій», що відкрило доступ до порівняно дешевих кредитних ресурсів, які надаються на пільгових умовах. Україна стала 167-м членом Світового банку з оформленням передплати на 10 908 акцій (на суму 1315,9 млн. дол. США) його акціонерного капіталу.

Завданням Світового банку в Україні стала допомога у зміцненні економіки та поліпшення життя громадян, розвиток тісніших стосунків з Європейським Союзом. Світовий банк фінансує проекти, надає консультації та здійснює аналітичні дослідження проблем, що стоять перед економікою України.

Позики, які надаються Світовим банком, можна поділити на системні та інвестиційні.

Системні позики призначені для підтримання політики та інституційних реформ.

Інвестиційні позики виступають у формі цільового кредитування інвестиційних проектів у широкому діапазоні секторів.

Цикл проекту починається, коли будь-яка країна визначає потребу, розробляє проект і звертається до Банку з проханням надати позику. Експерти країни-позичальника та Світового банку уважно вивчають проект, оцінюють його з урахуванням можливого впливу на розвиток економіки країни, корисності для громадян, впливу на довкілля, існування альтернативних джерел фінансування, можливості підтримання країною проекту після його завершення тощо.

На жаль, не всі проекти, фінансовані Світовим банком, оцінюються як успішні, але більшість із них саме такі.

23 жовтня 2003 р. Радою виконавчих директорів Світового банку було схвалено нову Стратегію допомоги Україні (СДУ), яка охоплює період 2004-2007 рр. Мета Стратегії допомоги Україні — підтримати європейський курс України, надалі сприяти її інституційному розвитку, що стимулюватиме створення середовища, сприятливого для підприємницької діяльності та ширшого залучення громадськості до роботи органів влади тощо.

Позики на стратегію розвитку (що раніше були відомі як «програмні системні позики») залишатимуться в центрі програми, що фокусуватиметься на ключових реформах у сфері стратегії та на інституційних реформах. Програма на підтримку стратегії розвитку (ППСР) має на меті інтеграцію діяльності уряду та донорів у трьох широких сферах, що допоможе поліпшити державне управління: інвестиційний клімат, державне управління та управління державними фінансами, соціальна сфера.

Починаючи з 1992 р. Світовий банк затвердив надання Україні загалом 33 позик та чотирьох грантів Глобального екологічного фонду на загальну суму майже 4,5 млрд. дол. США, а також одну гарантійну операцію на суму 100 млн. дол.

Для проведення реформ у державному секторі Україні надані кредити під Проекти створення системи державного казначейства (16 млн. дол. США), модернізації податкової адміністрації (40 мли дол. США), модернізації статистичної служби (30 млн. дол. США).

З метою розвитку сільського господарства затверджені Проекти розвитку насінництва (32 млн. дол. США), структурної перебудови сільського господарства (300 млн. дол. США), видачі державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та створення Земельного кадастру (195 млн. дол. США).

Програма підтримки енергетичного сектору включає Експериментальний проект у вугільній галузі України (15,8 млн. дол. США), Проекти структурної перебудови вугільної промисловості (300 млн. дол. США), реабілітації гідроелектростанцій та управління в системі електроенергетики (220 млн. дол. США), розширення централізованого теплопостачання м. Києва (200 млн. дол. США) та енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва (18 млн. дол. США).

Програми співробітництва Банку й України охоплюють питання приватизації та реформування фінансового сектору: перша і друга позики на розвиток підприємств (310 та 300 млн. дол. США), позики на розвиток приватного сектору (30 млн. дол. США), на структурну перебудову фінансового сектору (260 млн. дол. США), на розвиток експорту (70 млн. дол. США).

У соціальній сфері надані кредити для розвитку системи соціальних послуг для найбільш незахищених груп населення у розмірі 50 млн. дол. США, проведення реформ у галузі освіти — 86 млн. дол. США, здійснення контролю за епідеміями туберкульозу і СНІД — 60 млн. дол. США.

Проведені певні заходи з метою захисту довкілля в Україні: відбувається згортання виробництва речовин, які руйнують озоновий шар, збереження біорозмаїття Азово-Чорноморського екологічного коридору, реалізуються проекти лісовідновлення та ін.

До гарантійного зобов'язання належить затверджений Світовим банком у 1997 р. для України та Росії проект «Морський старт» на суму 100 млн. дол. США для кожної країни з метою підтримання виробництва й експорту засобів запуску космічних апаратів і відповідного обладнання.

Світовий банк також надає істотну некредитну допомогу, яка стосується досліджень регіональної політики, реформи відносин органів влади різних рівнів, пенсійної політики, аналізу державних видатків, вивчення рівня бідності, обстеження фінансового сектору, норм державних закупівель, оцінювання фінансової відповідальності, а також реформ у галузях охорони здоров'я та освіти. Світовий банк працює в Україні у тісній співпраці з іншими міжнародними агенціями (Програма розвитку ООН, Європейська Комісія, ТАСІS, МВФ) та урядами інших країн (у тому числі США, Великобританії, Канади, Німеччини, Японії, Нідерландів, Швеції, Швейцарії).